Ухвала суду № 135169770, 18.03.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 158/452/26

Номер провадження 1-кп/167/63/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК України)

в с т а н о в и в :

В провадженні Рожищенського районного суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024030590000384 про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

18 березня 2026 року прокурор подав суду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків покладених на ОСОБА_5 . Зазначає, що ризики, визначені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не змінилися, а продовжують існувати. Зокрема, обвинувачена може мати намір переховуватись від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, примушуючи їх надавати неправдиві показання шляхом зміни наданих ними раніше показів чи відмовитись їх надавати.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання про продовження строку дії покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків підтримав з підстав, викладених у ньому, просив задовольнити. Надав пояснення аналогічні тим, які зазначені в клопотанні.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_9 не заперечували проти заявленого клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечували проти заявленого клопотання.

Захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 в підготовче засідання не з`явився. 18 березня 2026 року на електронну адресу суду надіслав клопотання в якому просив судове засідання відкласти у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подані матеріали, суд доходить такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Покладено на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та місця роботи; не відлучатися за межі Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілого юридичної особи та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначено строк дії обов`язків до 29 грудня 2025 року включно.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 грудня 2025 року продовжено дію запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання до 24 січня 2026 року та продовжено дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), покладених на підозрювану ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року. Визначено строк дії обов`язків до 24 січня 2026 року включно.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 січня 2026 року продовжено дію запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання до 23 березня 2026 року та продовжено дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), покладених на підозрювану ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року. Визначено строк дії обов`язків до 23 березня 2026 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші обставини що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

Із клопотання прокурора вбачається, що у кримінальному провадженні встановлені ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченою переховуватися від суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, примушуючи їх надавати неправдиві показання шляхом зміни наданих ними раніше показів чи відмовитись їх надавати.

Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу, суд доходить такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Так, суд погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування обвинуваченої від суду. Ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченої наслідками, а також суворістю передбаченого покарання.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 191 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за ч. 1 ст. 209 КК України - до тяжкого злочину. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

При встановленні продовження існування наявності ризику впливу на представника потерпілого та свідків суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками чи потерпілим у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Наведене свідчить, що ризик впливу на представника потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом від них показань та дослідження їх судом.

Тому, зважаючи, що на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 , судом не заслухано показань представника препотерпілого та свідків, відтак є необхідність врахування й ризику незаконного впливу з боку обвинуваченої на представника потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, показання яких є необхідними для його розгляду в суді.

Під час розгляду клопотання прокурор довів про необхідність продовження процесуальних обов`язків, що буде дієвим для запобігання вищезазначених ризиків.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Продовження такого запобіжного заходу забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов`язків та зможе запобігти існуючим ризикам, а тому, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченій строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року на два місяці.

Керуючись статтями 177, 179, 194, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_5 процесуальних обов`язків строком на 2 (два) місяці - задовольнити.

Продовжити строком на два місяці строк дії обов`язків покладених на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися за межі Волинської області без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, представником потерпілого юридичної особи та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків до 18 травня 2026 включно.

Попередити обвинувачену, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

Контроль за виконанням ухвали про продовження строку дії покладних на обвинувачену ОСОБА_5 процесуальних обов`язків покласти на прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1