Постанова № 13516833, 08.04.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2009 р. м.Чернівці Справа № 13/27

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Миронюка С.О., при секретарі судового засідання Панкратові Р.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства Транспорту і зязку України від імені якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафної санкції до державного бюджету України в розмірі 510,00 грн.

Представники:

Від позивача Сербенюк А.А. головний спеціаліст. Довіреність № 41/2-8-218 від 15.02.2008 р.

Від відповідача не зявився.

В судовому засіданні приймав участь Пацарен В. Я. прокурор.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства Транспорту і звязку України від імені якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, штрафної санкції у сумі 510,00 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2009 р. відкрито провадження по даній справі, судове засідання призначено на 11.03.2009 р.

Ухвалою суду від 11.03.2009 р., розгляд справи відкладено на 08.04.2009 р., в звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

08.04.2009 р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обємі, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати фінансових санкцій.

Відповідач вдруге в судове засідання не зявився, письмового пояснення на позов не подав, вимоги позивача не спростував. Зазначене не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки наявним в справі поштовим повідомленням підтверджується належне повідомлення відповідача про час і місце слухання справи, а тому справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Приватний підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.11.2004 року про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2.

На підставі завдання на перевірку посадовими особами територіального управління 16.10.2008р. було проведено рейдову перевірку в ході якої встановлено, що транспортним засобом (ВАЗ 21114, н.з. НОМЕР_3) який належить відповідачу під його ж керуванням, надавалися послуги по перевезенню пасажирів на таксі без оформлення необхідних документів: ліцензії та ліцензійної картки, про що складено Акт № 000622 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2008 року.

Постановою заступника начальника Чернівецького територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 981 від 18.11.2008р. до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 510 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів та багажу на таксі без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб.

Добровільно відповідач штрафні санкції не сплатив, зазначену Постанову в установленому порядку не оскаржував.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі Закон). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами субєктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Ст. 1, 29 Закону визначають автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Виходячи з наданих позивачем документів відповідач є автомобільним перевізником у розумінні Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ст. 6 Закону визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні управління.

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, зокрема, документи для перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, для здійснення перевезення пасажирів на таксі, відповідач повинен був мати і предявити посадовим особам позивача, які здійснювали рейдову перевірку, названі вище документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 60 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів (перелік визначений статтею 39 цього Закону) штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадові повноваження заступника керівника територіального органу позивача при винесенні Постанови № 981 від 18.11.2008р. не перевищено (ст. 60 Закону, п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).

Таким чином, судовим розглядом справи доведено порушення вимог Закону відповідачем, за що до нього застосовано штраф у відповідності до чинного законодавства, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 17, 60, 71, 86, ст. 94, ст. ст. 160-163 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ід. код НОМЕР_1) 510 грн. штрафу до Державного бюджету України (стягувач територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. М. Тореза, 64 “а”, ЕКПО 23246436, банк одержувача ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.О. Миронюк