Рішення № 135168147, 25.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року Київ справа №320/51179/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бюро економічної безпеки

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України, щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році у розмірі 2 598 грн., у 2023 році у розмірі 2684 грн., 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн.

2. Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України, щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році у розмірі 3028 грн..

3. Зобов`язати Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168316, адреса: вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116), нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення у 2022 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2 грудня 2021 року № 1928-IX у розмірі 2589 грн.; грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710- IX у розмірі 2684 грн; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 грн.

4. Зобов`язати Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168316, адреса: вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 04116), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Бюро економічної безпеки України здійснювало нарахування та виплату заробітної плати, а також одноразової грошової у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 31 Закону України «Про бюро економічної безпеки України» та без дотримання постанови КМУ №1068, пунктом другим якої затверджено Умови оплати праці БЕБ та передбачено, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечував, зазначаючи, що, що норма частини третьої статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» є бланкетною, оскільки встановлює лише мінімальну кількість прожиткових мінімумів для обчислення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у Бюро економічної безпеки України, але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу працівників Бюро економічної безпеки України встановлюють інші закони, які доповнять частину третю статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» і становлять єдину спеціальну норму, якою визначається розмір посадового окладу працівникам Бюро економічної безпеки. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні. Аналогічно законами України «Про державний бюджет України на 2023 рік» «;Про державний бюджет України на 2024 рік» та «;Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (ст. 19 Закону № 1150), яка врегульована спеціальним законодавством, вказаний розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, визначений абзацом 6 статті 7 законодавства про бюджет за відповідний період проходження служби та розповсюджується на оплату праці працівників БЕБ. Тому, стаття 7 Закону про держбюджет: 2022-2025 поширює застосування прожиткового мінімуму 2102 гривні для визначення посадових окладів усіх державних органів спеціальної юрисдикції, зокрема й БЕБ, оскільки їх оплата праці регулюється спеціальним Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».

У строк встановлений судом, позивачем подано відповідь на відзив, якою підтримує позовні вимоги, просить такі задовольнити, зазначаючи, що ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» прямо та імперативно встановлює, що посадовий оклад осіб зі спеціальними званнями не може бути меншим ніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Зазначена норма не передбачає можливості застосування будь-яких інших розрахункових величин або відступу від цього правила. Водночас відповідач протиправно застосував показник прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн, який є спеціальною бюджетною розрахунковою величиною для окремих випадків, а не загальною базою для всіх виплат і органів, у тому числі, працівників БЕБ. Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 є безпідставним, оскільки правові висновки, викладені у ній, стосуються виключно порядку визначення суддівської винагороди та ґрунтуються на спеціальному законодавстві у сфері судоустрою. Вказана постанова не встановлює універсального підходу до визначення прожиткового мінімуму для інших органів та не може бути застосована до спірних правовідносин. Крім того, закон про Державний бюджет України не може змінювати чи обмежувати положення спеціального закону, який регулює відповідні правовідносини. Конституційний Суд України неодноразово наголошував на недопустимості звуження змісту та обсягу прав і гарантій, встановлених спеціальними законами, шляхом прийняття бюджетних норм. Отже, для визначення розміру грошового забезпечення позивача підлягав застосуванню саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного року, а не інша занижена розрахункова величина. Використання відповідачем показника 2102 грн призвело до протиправного зменшення грошового забезпечення позивача, що свідчить про порушення вимог закону та є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено про пропущення позивачем строку для подання відповіді на відзив, підтримано позицію, викладену у відзиві на позов та зазначено, що саме показник 2102 грн, установлений законом про Державний бюджет, є єдиною передбаченою законом величиною, яка підлягає застосуванню для визначення посадових окладів працівників БЕБ у 20222025 роках. Вказав, що позивач просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22 та від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22. Усі ці рішення також стосуються тих самих правовідносин, а саме суддів та визначення розміру їх суддівської винагороди, та саме від цих висновків Верховного Суду Велика Палата відступила у постанові від 24.04.2025 у справі № 280/9028/24.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 з 04 листопада 2022 року по 11 вересня 2025 року проходив службу у Бюро економічної безпеки на посадах гласних штатних працівників та наказом БЕБ від 01.12.2022 № 606-к позивачу присвоєно спеціальне звання «лейтенант Бюро економічної безпеки України», та наказом від 28.11.2024 № 456-к/ ДСК-ДП позивачу присвоєно звання «старший лейтенант Бюро економічної безпеки України».

Відповідно до наказу БЕБ від 03.11.2022 № 478-к з 04.11.2022 по 08.11.2022 позивача призначено старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом 46 244,00 грн;

Відповідно до наказу БЕБ від 09.11.2022 № 510-к з 09.11.2022 по 10.11.2022 Позивач обіймав посаду - старший аналітик Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом 46 244,00 грн;

з 11.11.2022 по 01.01.2023 позивача, відповідно до наказу БЕБ від 11.11.2022 № 522-к, призначено старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом 46 244,00 грн;

Відповідно до наказів БЕБ від 30.12.2022 № 28-к/ДСК-УП, від 10.04.2024 № 89-к/ДСК-ДП позивач з 02.01.2023 по 11.09.2025 обіймав посаду заступник керівника Головного підрозділу детективів керівник підрозділу детективів Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом 56 754,00 гривень.

Відповідно до наказу БЕБ від 11.08.2025 № 149-к/ДСК-ДП «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_1 11.09.2025 звільнений з посади заступника керівника Головного підрозділу детективів керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, щодо надання інформації грошового забезпечення позивача.

Листом від 03.10.2025. відповідач надав інформацію щодо нарахованого грошового забезпечення позивача.

Не погоджуючись із нарахованими та виплаченими розмірами грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Частина 1 статті 14 Закону № 1150-ІХ визначає, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.

Стаття 19 Закону № 1150-ІХ встановлює, що до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

В свою чергу, згідно зі статтею 31 Закону № 1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Кабінетом Міністрів України Постановою від 06.10.2021 за № 1068 затверджені Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі - Умови №1068).

Згідно з п. 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частина третя статті 31 Закону України № 1150-ІХ та п. 2 Умов № 1068.

З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.

При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року справа № 120/1196/19-а.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14 та від 25 травня 2022 року справа №120/1 196/19-а. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії», заява № 10519/03).

Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 за №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).

Положеннями ст.1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Також у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Положеннями ст. 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Отже, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки» разом із установленням на 01.01.2022 року прожиткового мінімуму у розмірі 2481 грн., на 01.01.2023 року прожиткового мінімуму у розмірі 2684 грн., з 01.01.2024 року та з 01.01.2025 року у розмірі 3028,00 грн., був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.

Слід зазначити, що зміни до Закону № 1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.

Законом № 1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.

Водночас, приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону №1150-ІX.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки» не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10.11.2021 року у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі №360/503/21, від 02.06.2023 року у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 року у справі №280/1233/22, від 24.07.023 року у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26.07.2023 року у справі №240/2978/22, від 27.07.2023 року у справі №240/3795/22.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Застосовуючи зазначені норми права до спірних правовідносин суд вважає, що дії відповідача з обрахування та виплати в спірні періоди грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, не ґрунтуються на положеннях законодавства, що призвело до порушення прав позивача.

Щодо позовної вимоги в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році у розмірі 2 598 грн., суд зазначає таке.

Як вже зазначалось судом, пунктом 2 Умов № 1068 встановлено, що посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Отже, законодавець прямо визначив не лише саму розрахункову величину, а й чітко закріпив момент її визначення станом на 1 січня відповідного року, що виключає можливість застосування будь-яких інших показників, встановлених упродовж року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив з 1 січня 2022 року - 2481 грн;

Таким чином, єдиною правомірною базою для обчислення посадового окладу у 2022 році є показник 2481 грн, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений саме на 01.01.2022.

Застосування будь-яких інших величин, у тому числі 2589 грн (який відповідає загальному прожитковому мінімуму на одну особу з 01.12.2022), суперечить вимогам як ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», так і п. 2 Умов № 1068.

Отже, зазначення позивачем показника 2598 грн є необґрунтованим, оскільки такий розмір не передбачений як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року та не може бути застосований як база для визначення посадового окладу.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково.

За викладених обставин, дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 року у розмір 2481 грн., на 01.01.2023 року у розмірі 2684 грн., на 01.01.2024 року та на 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн., встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки», необхідно визнати протиправною.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов`язує Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2022 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 01.12.2021 року № 1928-IX у розмірі 2481 грн.; грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710- IX у розмірі 2684 грн; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11. 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 гривень та зобов`язує Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 гривень.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 937,60 грн, отже з урахуванням задоволення (часткового задоволення) усіх немайнових вимог останньому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 року у розмір 2481 грн., на 01.01.2023 року у розмірі 2684 грн., на 01.01.2024 року та на 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн., встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024 та 2025 роки».

3. Зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2022 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 01.12.2021 року № 1928-IX у розмірі 2481 грн.; грошове забезпечення у 2023 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року № 2710- IX у розмірі 2684 грн; грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11. 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 гривень.

4. Зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-IX у розмірі 3028 гривень.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 937 (одна дев`ятсот тридцять сім) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 31; код ЄДРПОУ 44168316).

7. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сас Є.В.