Рішення № 13516768, 17.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Справа №08/2465

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Бабій В.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –Салипа Л.П. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача комунального підприємства «Уманьводоканал»

до

відповідача: відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка»

про стягнення 8 502,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Уманьводоканал» звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» заборгованості в сумі 8 502,86 грн. за договорами на надання послуг на приймання стічних вод до комунальної каналізації підприємств та організацій №44 від 01.03.2008 та №44 від 02.07.2009.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з мотивів, що в квітні 2009 року в мережі водогону Уманського ВАТ «Сільгосптехніка»в підвалі приміщення виник порив труби, який був виявлений лише після зняття показників водолічильника на свердловині, згідно яких кількість забору води із свердловини збільшилась в декілька разів в порівнянні з минулими місяцями. 07 квітня 2009 року товариство звернулося до Позивача з листом №157 з проханням об’єктивного вирішення питання оскільки, дана кількість води в каналізаційну систему не потрапила. З боку КП «Уманьводаканал»ніякого реагування не відбулося. Розрахунок за водовідведення за квітень 2009 проведено згідно середніх показників за минулі періоди в подвійному розмірі. Відповідач вважає, що згідно даних бухгалтерського обліку за ВАТ «Сільгосптехніка»станом на 17.12.2010 заборгованості не рахується.

В судовому засіданні 17.01.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01 березня 2008 року між Уманським комунальним підприємством «Уманьводоканал»в особі директора Тарасенко А.І. (в подальшому Водоканал - Позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством Уманське районне підприємство «Сільгосптехніка»в особі голови правління Яковенко А.А. (в подальшому Споживач –Відповідач у справі) було укладено договір №44 про надання послуг з постачання холодної води та приймання стічних вод до комунальної каналізації підприємств та організацій (далі –Договір), за умовами якого Водоканал зобов’язується надати Споживачу послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач зобов’язується своєчасно, в установлений Договором термін оплачувати надані послуги.

Договір сторонами укладено на один рік.

02 липня 2009 року між сторонами укладений договір №44 про надання послуг з постачання холодної води та приймання стічних вод до комунальної каналізації підприємств та організацій.

Строк дії договору до 02 липня 2013 року.

У відповідності до п. 6.1. Договору, облік кількості використаної води та стічних вод, що надходить до каналізації або з інших джерел водопостачання, здійснюється за показниками водолічильників, який абонент повинен встановлювати за свої кошти, а в разі відсутності останніх –за діючими нормами споживання згідно п. 21.2 «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України».

Пунктом 5.2 Договору сторонами погоджено порядок розрахунків, який встановлюється шляхом попереднього вручення рахунку, розрахунковий період оплати послуг –5 днів після отримання рахунку.

Відповідачу щомісячно надсилались рахунки для оплати наданих послуг, але оплата за отримані послуги в повному об'ємі не проводилась.

За розрахунками Позивача, станом на 01 листопада 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2009 по жовтень 2010 склала 8 502,86 грн. за надані послуги з водовідведення. (а.с. 11).

На момент звернення до суду із позовною заявою Відповідач заборгованості не погасив, що стало підставою для звернення Позивача до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено в судовому засідання та підтверджується поясненнями представників Позивача та Відповідача їх відносини щодо надання послуг постачання води та приймання стічних вод урегульовані Договором №44 від 01.03.2008, який в подальшому був переукладений 02.06.2009.

Договір на який посилається Позивач, як на правову підставу виникнення зобов’язань є договором про надання послуг. Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п.6.1 Договору облік кількості використаної води та стічних вод, що надходять до каналізації або з інших джерел водопостачання, здійснюється за показниками водолічильників, який абонент повинен встановлювати за свої кошти, а в разі їх відсутності –за діючими нормами споживання згідно з «Правилами».

Таким чином, облік кількості стічних вод здійснювався за покажчиками лічильників використаної води, які передавались Споживачем Водоканалу та на підставі яких Позивач здійснював розрахунки вартості наданих послуг по водовідведенню.

На підтвердження показників Споживача між сторонами по Договору періодично складалися акти звірки показників водолічильника на водопостачання та водовідведення, які підписувались представниками сторін (а.с. 12-15).

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.5.2. Договору розрахунки між сторонами проводяться шляхом попереднього вручення рахунку, а строк сплати боргу - 5 днів після отримання рахунку.

Відповідно до умов Договору Водоканал надавав Відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо встановлених строків та порядку оплати послуг, що суперечить умовам договорів.

Розбіжності у розрахунках між Позивачем та Відповідачем виникли у зв’язку із надмірним використанням води Споживачем у квітні 2009, яке за поясненнями Відповідача виникло у зв’язку з поривом труби, у підвалі, яким ніхто не користується. За вказаний період згідно показів водолічильника кількість води збільшилась у декілька раз порівняно з минулими місяцями. Відповідач вважає, що дана кількість води не потрапила в каналізаційну систему, розрахувався за квітень 2009 у середньомісячному розмірі використаної води, який становить 2 281,14 грн. (тоді як згідно рахунку за цей період Водоканал нарахував 8 502,86 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено та не подано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо кількості стічних вод, які були ним скинуті до комунальної каналізації у квітні 2009, належними доказами, відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, тому його заперечення суд оцінює критично.

Разом з тим, при зверненні до суду Позивачем не враховано оплату Відповідачем рахунку за жовтень 2010 у розмірі 2 406,42 грн., які останній сплатив 31.11.2010, тобто до звернення Позивача до суду, тому у задоволенні позовних вимог в частині 2 406,42 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення і з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 6 096,24 грн. заборгованості за надані позивачем послуги водопостачання і водовідведення за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно до задоволеного позову підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 73,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 169,21 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка», (м. Умань, вул. Залізняка, 2, код 03366984) на користь комунального підприємства «Уманьводоканал»(м. Умань, вул. Залізняка, 16, код 03357174) - 6 096,24 грн. заборгованості, 73,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 169,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 21.01.11