Рішення № 135167604, 26.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2026 р. справа № 300/7650/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2024 року на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, зобов`язання перерахувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, виходячи з суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 164 874,60 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів. На виконання судового рішення від 04.12.2024 року у справі №300/5729/24 позивачу надано довідку №08-02/307 від 29.04.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до якої, станом на станом на 01 січня 2024 року, суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 складає 164 874,60 грн. У зв`язку із цим, позивач 06.05.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки. Однак, спірним рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області відмовлено в проведенні такого перерахунку у зв`язку із відсутністю законних підстав для його проведення. Проте, на переконання позивача, останній має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за 2024 рік, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024, а саме 3028 гривень та покликається на висновки Верховного Суду, щодо спірних правовідносин. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

31.10.2025 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.11.2025. Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що 21 році прожитковий мінімум, зокрема, працездатних осіб з 1 січня становить 2270 грн, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 грн. При цьому, за змістом абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з ня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривні. В той же час, згідно з абзацу 5 статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який всовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено мірі 2102 гривні. Відтак, починаючи з 2021 законодавець у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної графічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн. Таким чином, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

23.02.2026 позивачем надало суду пояснення, в якому останній зазначає на врахуванні висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 лютого 2026 р. у справі №200/2309/25.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів, що визнається та не заперечується сторонами.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 300/5729/24 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області: визнано протиправною бездіяльність Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області щодо не видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 та на 01.01.2024 із зазначенням базового розміру посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.; зобов`язано Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідку, за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684,00 грн.; зобов`язано Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідку, за формою, визначеною Додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3028,00 грн.

На виконання вищевказаного судового рішення від 04.12.2024 у справі № 300/5729/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видало ОСОБА_1 довідку №08-02/307 від 29.04.2025 про суддівську винагороду станом на 01.01.2024 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.10).

06.05.2025 позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної довідки №08-02/307 від 29.04.2025про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 (а.с.11).

За результатом розгляду заяви від 06.05.2025 ГУ ПФ України у Вінницькій області прийняло рішення № 923140837647 від 13.05.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вказавши на незмінність розміру складових суддівської винагороди, оскільки згідно із Законами України про Державний бюджет України на 2023 та 2024 роки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становив 2102 грн. (а.с.13).

Листом від 16.05.2025 № 0900-0209-8/26088 до Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило про відмову у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якого долучив рішення відповідача № 923140837647 від 13.05.2025 (а.с.12).

Вважаючи протиправним рішення № 923140837647 від 13.05.2025 ГУ ПФ України у Вінницькій області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначена в Законі України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року №1402-VIII (зі змінами)(далі - Закон №1402-VIII).

В цьому Законі врегульовані також питання забезпечення суддів і статусу судді у відставці.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до вимог чинного законодавства. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За змістом частини 1 статті 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (частина 2 статті 4 Закону №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VI (в редакції Закону №1774-VIII) передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується регіональний коефіцієнт 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб (частина 4 статті 135 Закону №1402-VI).

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 за №966-XIV "Про прожитковий мінімум" (надалі також - Закон №966-XIV).

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону №966-XIV).

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Приписами статті 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Однак, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня - становить 3028 гривні, а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.

Таким чином, цими нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII.

Натомість, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", тобто цим законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, а тому відсутні законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2024 рік.

Закон України про Державний бюджет України на 2024 рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Таким чином, Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а тому доводи відповідача є безпідставними.

Відтак, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є протиправною.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 200/2309/25, постанові Верховного Суду від 03 березня 2026 року у справі № 600/5380/24-а.

Таким чином, суд зауважує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII.

Крім того, суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина 6 пункту 16) про автоматичне здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок № 3-1) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (пункт 2 розділу II Порядку №3-1).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку №3-1, звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу III Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Таким чином, приписи Порядку №3-1 регламентують, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є обставини зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, суд зазначає, що приписи пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку №3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом автоматичності перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Відтак, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, у зв`язку із зміною з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму, з якого обчислюється суддівська винагорода.

Таким чином, суд дійшов висновку що порушені права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області рішення №923140837647 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.01.2024 перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, з урахуванням виплачених сум.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.05.2025 №923140837647 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/307 від 29.04.2025, виходячи з суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 164 874 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 60 копійок, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21100).

Суддя Микитин Н.М.