Ухвала суду № 135167540, 25.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДВОДУ СУДДІ

25 березня 2026 рокуСправа № 280/10700/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про відвід судді в адміністративній справі

за позовом - Приватного підприємства «Автосоюз 97» (вул. Ентузіастів, буд. 2 - А, м. Запоріжжя, 69097, код ЄДРПОУ 33016515)

до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Автосоюз 97» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2, ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування рішень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 справа передана на розгляд судді Сацькому Роману Вікторовичу.

Ухвалою судді від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску та платіжного документу на підтвердження сплати 2 422,40 грн судового збору.

Ухвалою судді від 22.12.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 09.02.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 27.02.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24.03.2026 відповідачем заявлено відвід судді Сацькому Р.В, в обґрунтування якої зазначає, що суддя не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки, на думку відповідача, є обставини, що викликають обґрунтований сумнів у його об`єктивності та неупередженості, відсутності можливості безстороннього та справедливого розгляду суддею матеріалів справи.

Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Умови, за яких повторна участі судді в розгляді адміністративної справи є недопустимою, визначені статтею 37 КАС України, відповідно до якої:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь - чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Наведені у заяві аргументи стосуються процесуальних рішень судді та свідчать про незгоду заявника з такими процесуальними рішеннями судді, що відповідно до зазначених вище імперативних положень частини 4 статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою відводу.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі № 826/11409/17.

Щодо посилання відповідача на звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Усі зазначені судом в ухвалі виконавчі провадження перебувають у Автоматизованій системі виконавчого провадження та є у відкритому доступі.

Відповідно до частини другої ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" - постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Таким чином, висновок щодо поганого майнового стану позивача судом зроблено на підставі обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, які підтверджені відомостями з відкритих джерел.

Крім того, звільнення судом позивача від сплати судового збору за подання позову жодним чином не порушує прав відповідачів, викладених у статтях 44 та 47 КАС України.

Щодо уточненої позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої ст. 47 КАС України - крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь - якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Тому судом при відкриті провадження у справі не порушено Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття уточненої позовної заяви.

Щодо поновлення строків звернення до суду. Підстави поновлення судом строку звернення до суду детально описані в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 94 КАС України - ухвала про відкриття виконавчого провадження не може бути оскаржена в апеляційному порядку, але заперечення на ухвалу, можуть бути викладені стороною у апеляційній скарзі на рішення суду.

Щодо видалення з автоматизованої систему діловодство ухвали про повернення позову позивачу, суд зазначає наступне.

30 грудня 2025 року через систему Електронний суд від позивача до суду надійшло клопотання про продовження строку на виконання ухвали про залишення позову без руху.

Суд, вчасно не розглянув вказане клопотання позивача, та 02 січня 2026 року помилково вніс проєкт ухвали про повернення позовної заяви, який не є процесуальним документом по вищевказаній адміністративній справі.

Вказана технічна помилка одразу виявлена не була, тому відбулось помилкове накладення підпису та відправка до Єдиного державного реєстру судових рішень тексту проєкту вказаної ухвали.

З огляду на допущену технічну помилку при внесенні до автоматизованої системи документообігу Запорізького окружного адміністративного суду судового рішення та направленні його до Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи неможливість її виправлення відповідно до процесуального закону, та з метою відображення достовірних відомостей судом було надіслано листа про вилучення зазначеної ухвали.

09 лютого 2026 року судом розглянуте клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви та прийнято ухвалу про надання позивачу додатково 10 днів на усунення недоліків позовної заяви.

Щодо посилання позивача на повернення позовних заяв по іншим справам необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За наведеного, підстави для задоволення відводу судді відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Як зазначено у частині 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід підлягає вирішенню суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 241 - 246 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Вважати необґрунтованим заявлений Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відвід судді Запорізького окружного адміністративного суду Сацького Романа Вікторовича.

Для вирішення питання про відвід, матеріали адміністративної справи № 280/10700/25 передати на автоматизований розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана суддею 25 березня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький