Рішення № 135166840, 26.03.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Справа№200/646/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 року ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі Відповідача 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі Відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2026 № 959130153142 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) прийняти рішення про призначення та розрахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV за її заявою від 09 січня 2026 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024, 2025 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити виплату з 09 січня 2026 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та з 30.12.2014 року їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11. 05.1991 № 1788.

09.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного Фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від № 190, щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та застосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058). Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності органом, уповноваженим розглянути заяву позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у перерахунку пенсії від 20.01.2026 № 959130153142 позивачу ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки відповідно до Закону № 1058 згідно заяви від 09.01.2026 № 190, перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком проведено. В обґрунтування такої відмови йдеться посилання на те, що відповідно до статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один вид пенсії, за її вибором. Оскільки позивач ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років з 30.12.2014 року, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788, та її було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно заяви від 09.01.2026 № 190, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії відсутнє. З відмовою у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025 роки), позивач не погоджується, тому змушена звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач 1 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 з 30.12.2014 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788. Згідно із заявою від 09.01.2026 ОСОБА_1 з 09.01.2026 за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки. Відповідно до пункту 2-1 Розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону № 1788, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов передбачених Законом № 1788. Враховуючи зазначене, пенсію ОСОБА_1 призначено за нормами Закону № 1058 в тому числі розрахунок заробітку для визначення розміру пенсії, а Закон № 1788 визначає умови, які дають право на пенсію за вислугу років. Статтею 10 Закону № 1058 визначено, що особі, яка має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Оскільки ОСОБА_1 з 30.12.2014 вже було призначено пенсію, станом на момент звернення із заявою від 09.01.2026, позивач має статус пенсіонера. Тобто призначення пенсії вже відбулося незалежно від виду призначеної пенсії, надалі можливо лише здійснити перерахунок пенсії, поновлення або перехід на інший вид пенсії.

За розглядом матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 підстави для застосування показника середньої заробітної плати доходу в Україні за 2023 - 2025 роки відсутні. Додатково повідомляємо суд, що за матеріалами пенсійній справі позивача проведені перерахунки пенсії шляхом збереження показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 (3764,40) на коефіцієнт 1,17, тобто 3764,40 х 1,17 = 4404,35. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (з 01.05.2020 було збільшено на 1,11, тобто 4404,35 х 1,11 = 4888,83, з 01.03.2021 було збільшено на 1,11, тобто 4888,83 х 1,11 = 5426,60, з 01.03.2022 було збільшено на 1,14, тобто 5426,60 х 1,14 = 6186,32, з 01.03.2023 було збільшено на 1,197, тобто 6186,32 х 1,197 = 7405,03, з 01.03.2024 було збільшено на 1,0796, тобто 7405,03 х 1,0796 = 7994,47, з 01.03.2025 було збільшено на 1,115, тобто 7994,47 х 1,115 = 8913,83). Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач 2 правом передбаченим ст. 162 КАС не скористався, у встановлений судом строк відзив не надав.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є Громадянином України, що підтверджується копію паспорта серії НОМЕР_2 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. З 30.12.2014 року Позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788.

09.01.2026 року позивач звернулась до територіального органу Пенсійного Фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від № 190, щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та застосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 20.01.2026 року № 959130153142 про відмову в перерахунку пенсії.

В рішенні зокрема зазначено, що розглянувши матеріали пенсійної справи встановлено, що гр. ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років з 30.12.2014 року, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788. Оскільки ОСОБА_1 було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно заяви від 09.01.2026 № 190, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії відсутнє. ВИРІШЕНО: відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії застосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки відповідно до Закону № 1058 згідно заяви від 09.01.2026 № 190, перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком проведено.

Відповідно до протоколу про перерахунок, дата-час розрахунку: 15.01.2026 14:33 та розрахунку заробітку для обчислення, Позивачу відповідно до РІШЕННЯ 959130153142 здійснено перерахунок пенсії. Умови призначення: ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дата перерахунку: 09.01.2026. Вид перерахунку: Перехід з виду на вид. Підстава: № 190 від 09.01.2026. Розмір пенсії за віком (ст.27) (3655.87 * 0.56700): 2072.88. Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 12 років): 128.88. Загальний розмір пенсії: 2201.76. Доплата до мінімальної пенсійної виплати (2595 грн): 393.24. Доплата особам, яким не виповнилось 70 років: 728.00. Розмір пенсії з надбавками: 3323.00. При розрахунку заробітку для обчислення розміру пенсії було взято середній заробіток за 3 попередні роки (за 2014-2016 роки): 3764.40. Середньомісячний заробіток для обчислення: 3655.87000.

Не погодившись із зазначеними вище діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-ХІІ) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

В силу вимог ст. 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають:

окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення);

працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55;

працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55;

спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

При цьому, відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст. 42 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

У ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 дійшла такого висновку … З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01.01.2008 позивачу було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. а ст. 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 18.05.2017 після досягнення 60-річного віку.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Отже, Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів № 1058-IV та № 1788-XII.

Підсумовуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а.

Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду в подальшому підтриманий Верховним Судом в постановах від 31.07.2019 в справі №720/208/17, від 16.06.2020 в справі №127/7522/17, від 18.08.2020 в справі №263/6611/17, від 28.09.2022 в справі №184/886/17, від 29.03.2023 в справі №240/4170/19, від 08.02.2024 в справі №500/1216/23, від 27.11.2024 в справі №560/11681/23, від 25.03.2025 в справі № 380/3740/24.

Суд зауважує, що норми Закону №1788-XII, яким визначалися умови та порядок призначення позивачу пенсії за вислугу років, на момент звернення Позивача із заявою про призначення пенсії за віком за Законом № 1058-ІV, були чинними; зазначений закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними також і станом на час розгляду даної справи.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 1 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначена позивачу пенсії за вислугу років передбачена саме положеннями Закону № 1788-XII.

Посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, як на підставу для незастосування показника середньої заробітної плати за три попередні роки є безпідставним, оскільки цією нормою передбачено можливість застосуванням того показника середньої заробітної плати (доходу), який уже враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, передбаченого саме даним законом.

У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV, а тому при призначенні пенсії за віком має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Аналогічний висновок в подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у справі № 577/2576/17 та у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19 липня 2023 у справі № 742/3788/17, від 8 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23, від 21 березня 2024 року у справі № 580/2737/23, від 10 червня 2024 у справі № 460/51067/23, від 23 вересня 2024 року № 640/2027/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 31 січня 2025 року у справі № 200/1478/24 та від 27 лютого 2025 року у справі № 380/21644/23, де, зокрема, зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначення пенсії за віком.

Таким чином, наведений підхід Верховного Суду до правозастосування у вказаних правовідносинах є сталим.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує із матеріалів справи, позивач з 30.12.2014 року отримувала пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 09.01.2026 року позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2023-2025 роки складає 17 482,87 грн.

Враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду, в спірному випадку відбулось переведення на інший вид пенсії за іншим законом. Призначення позивачу пенсії за віком з 09.01.2026 року відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відбулось вперше.

Відтак, висновки відповідача про відсутність підстав для перерахунку позивачу призначеної за віком пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2023-2025 роки), на переконання суду, є хибними.

Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (в даному випадку - за 2023, 2024, 2025 роки) відповідно до ч. 1 та 2 ст. 40 Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд також зазначає, що у межах спірних правовідносин заява позивача про перерахунок пенсії від 09.01.2026 року розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято рішення про переведення за вислугу років на пенсію за віком без врахування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог зобов`язального характеру є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача від 09.01.2026 року про перерахунок пенсії та прийняв рішення про переведення за вислугу років на пенсію за віком.

Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2026 № 959130153142 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV за її заявою від 09 січня 2026 року №190, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024, 2025 роки, із врахування висновків суду.

При цьому, задоволення позову у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Проте, позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV за її заявою від 09 січня 2026 року, задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом, відповідно до протоколу про перерахунок, дата-час розрахунку: 15.01.2026 14:33 та розрахунку заробітку для обчислення, Позивача відповідно до РІШЕННЯ 959130153142 здійснено перерахунок пенсії та переведено з одного виду пенсії на інший.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату перерахованої пенсії, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог у зв`язку із їх передчасністю, так як Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області матиме можливість виплатити позивачу перераховану пенсію лише після здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахунку пенсії на виконання даного судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно квитанції № 1210-5219-8229-6276 від 29.01.2026 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Відтак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог сплачений Позивачем судовий збір, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 (який прийняв протиправне рішення/вчинив протиправні дії/бездіяльність) у сумі 709, 97 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.01.2026 № 959130153142 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2023-2025 роки).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV за її заявою від 09 січня 2026 року №190, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024, 2025 роки, та із врахування висновків суду у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 709 (сімсот дев`ять) гривень, 97 коп.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26 березня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров