Рішення № 13516675, 25.01.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р.Справа № 2/106-1963 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський цегельник" вул.Доброви, 72, с. Користова, Волочиського р-ну, Хмельницької області, 31208

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2)

про стягнення 15 962 грн. 03 коп. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача: директор Жук Т.С., довідка №176 від 12.03.2007р.

відповідачів:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 15 962 грн. 03 коп., з яких: 12273грн. 20 коп. заборгованість за товар (цеглу керамічну рядову повнолітну, марки М-75), одержаний відповідачем за період з 01.12.2009р. по 18.12.2009р. по видатковій накладній №1400 від 01.12.2009р., у виконання умов договору купівлі-продажу №б/н, б/д; 2559грн. 70 коп. пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 09.06.2010р. по 09.12.2010р. та 1129грн.13коп. втрат від інфляційних процесів за період з грудня 2009р. по березень 2010р.

Відповідач відзив на позов не представив. Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача і приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача розяснено його права і обовязки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) У виконання умов договору купівлі продажу №б/н, б/д, відповідач за період з 01.12.2009р. по 18.12.2009р. одержав від позивача товар (цеглу керамічну рядову повнолітну, марки М-75) на суму 29548грн. 80 коп. в кількості 43,2 тис. штук, що підтверджено видатковою накладною №1400 від 01.12.2009р.

Пунктом 2.1. договору №б/н, б/д, сторони передбачили, що покупець здійснює оплату за товар в розмірі 100%, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця вказаної суми.

Тобто, сторони в договорі не визначили терміну оплати за одержаний товар.

Тому позивач, керуючись вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачеві письмову вимогу від 02.03.2010р. про погашення заборгованості за одержаний товар (квитанція пошти №8293 від 02.03.2010р.).

З врахуванням листа позивача, відповідач повинен виконати свій обовязок по оплаті товару в 7-ми денний строк з дня одержання листа. Повинен виконати 14.03.2010р.

Позивач стверджує, що поставлено товару на суму 29548грн. 80 коп. Покупцем сплачено 17275грн. 60 коп. На час розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 12273грн. 20 коп.

Відповідач не представив доказів виконання ним грошових зобов'язань за одержаний від позивача товар.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 12273грн. 20 коп. Що є порушенням ст.ст. 526, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період з 09.06.2010р. по 09.12.2010р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 1009грн. 76 коп. (розрахунок пені проведено судом та знаходиться в матеріалах справи).

4) Позивач в позові зазначив, що сума 1129грн.13коп. це втрати від інфляційних процесів за період з грудня 2009р. по березень 2010р.

Але поскільки право на стягнення суми боргу у позивача виникло з 14.03.2010р., то позов, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, в частині стягнення втрат від інфляційних процесів підлягає задоволенню в сумі 110грн. 46коп. за період з 15.03.2010р. по 31.03.2010р. (розрахунок втрат від інфляційних процесів проведено судом та знаходиться в матеріалах справи).

5) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 133грн. 93коп. слід покласти на відповідача (пропорційно задоволеного позову).

6) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2) (ідент. код НОМЕР_1):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський цегельник" вул.Доброви, 72, с. Користова, Волочиського р-ну, Хмельницької області (ідент. код 33233445) суму 12273грн. 20 коп. за матеріальні цінності; 1009грн. 76коп. пені; 110грн. 46коп. втрат від інфляційних процесів; 133грн. 93коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) В решті частині позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «25»січня 2011 року через місцевий господарський суд.

СуддяВ.О. Колубаєва