Рішення № 13516577, 21.01.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 р. Справа № 5/215

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", 38630, Полтавська область, Котелевський район, с. Милорадове

про стягнення 128387,67 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Костенко С.С.

від відповідача: Нескородь В.М.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.01.2011 року

В судовому засіданні 19.08.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 128387,67 грн. боргу за договором поставки № 75 від 27.04.2010 року, в т.ч. 105000,00 грн. основного боргу, 15750,00 грн. штрафу, 1337,67 грн. пені та 6300,00 грн. відсотків річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні усно проти задоволення позовних вимог заперечує, але письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

27.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (відповідач) був укладений договір поставки № 75 (а.с. 9-10), у відповідності до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати відповідачу (покупець) у власність, а відповідач - прийняти та оплатити засоби захисту рослин, а саме: Нітроамофоска (далі - товар) на загальну суму 105000,00 грн, у т.ч. ПДВ.

У відповідності до п. 2.1. договору поставки № 75 від 27.04.2010 року (далі - договір), строк оплати товару встановлено сторонами до 01.10.2010 року.

Згідно п. 2.2. укладеного договору, при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку, закріпленого в п. 2.1. договору.

Відповідно до п. 2.3. договору, підтвердженням фактичного курсу долара США є довідка банку. Положення п. 2.2. договору застосовуються тільки у випадку збільшення фактичного курсу купівлі долара США.

Обумовлений договором товар був поставлений позивачем відповідачу згідно видаткових накладних № АП-12-0001 від 17.05.2010 року (а.с. 11-12) та отриманий ним на підставі довіреності № 49 від 17.05.2010 року (а.с. 13).

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар у передбачені договором строки не розрахувався, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов’язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 105000,00 грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.5. договору, сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 0,2% від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем, та 0,4% від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних.

З урахуванням п. 5.5. договору позивачем нараховано до стягнення відсотки річних в сумі 6300,00 грн. за період з 02.10.2010 року по 01.11.2010 року.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем річних відсотків за допомогою ІАЦ "Ліга", дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 15750,00 грн. та пеню в сумі 1337,67 грн. за період з 02.10.2010 року по 01.11.2010 року.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.4. договору, у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Згідно п. 5.2. договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994 року, якщо платник необгрунтовано відмовився від оплати продукції (товарів), робіт (послуг) і згідно із законом чи договором зобов'язаний сплатити за це штраф (п. 66 Положення про поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів), то пеня підлягає стягненню незалежно від сплати штрафу за ухилення від оплати.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу та пені за допомогою ІАЦ "Ліга", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи відповідача стосовно погашення існуючої за договором заборгованості не беруться судом до уваги, оскільки надані ним на підтвердження своїх заперечень платіжні доручення (а.с. 58-59) не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з поставкою товару за спірним договором на підставі видаткових накладних № АП-12-0001 від 17.05.2010 року.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (38630, Полтавська область, Котелевський район, с. Милорадове, р/р 26004000925001 в ФХД "Індекс-банк", МФО 331661, код ЄДРПОУ 32460314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, р/р 260081609301 в СФ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) - 105000,00 грн. основного боргу, 15750,00 грн. штрафу, 1337,67 грн. пені, 6300,00 грн. відсотків річних, 1283,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2011 року.