Ухвала суду № 135164316, 25.03.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/550/25

Номер провадження 1-кп/504/348/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

за участю прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у справі за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024160000000341 від 09.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч. 2 ст.113, ч.2 ст.113, ч.3 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.113, ч.2 ст.15, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст.113, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.28 ч.2 ст.113 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 10.02.2026, ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.04.2026.

До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 за результатом якого захисник просить змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_8 із тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі ч. 5 ст. ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками обвинувачення у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю. У випадку застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як альтернативний захід визначити розмір застави в рамках Закону.

Заявлене клопотання, захисник обґрунтовує тим, що подальше тримання ОСОБА_8 під вартою не ґрунтується на законі, не відповідає стандартам доказування та прямо порушує ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цивільний позов у справі повністю відшкодований родиною її підзахисного, що свідчить про відсутність конфлікту інтересів з потерпілою стороною та зниження ризиків до мінімуму. Захисник зазначає, що відшкодування шкоди є суттєвим фактором для пом`якшення запобіжного заходу, оскільки невілює ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Захисник просив врахувати виняткові сімейні обставини, а саме: що матір обвинуваченого ОСОБА_8 є особою з інвалідністю, батько помер, ОСОБА_8 . Є єдиним чоловіком в родині та опорою родини. Тримання ОСОБА_8 під вартою призводить до залишення матері інваліда без догляду та до непропорційного втручання в сімейне життя. Просила врахувати, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується. Сторона захисту вважала, що запитувані заходи будуть ефективними, домашній арешт дозволить здійснювати контроль зі сторони правоохоронних органів. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свого захисника. Захисники та обвинувачені висловили спільну думку, щодо необхідності задоволення заявленого клопотання.

Прокурор Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_5 вважав заявлене клопотання таким, що задоволенню не підлягає посилаючись на визначену законом безальтернативність запобіжного заходу за статтею обвинувачення ОСОБА_8 . Просив звернути увагу, що ОСОБА_8 не є єдиною дитиною в родині та у нього є три старші сестри які мають змогу допомагати матері з інвалідністю, яка крім цього проживає однією родиною з відчимом обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників процесу колегія суддів приходить до наступного висновку.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст.113, ч.2 ст. 15 ч.3 ст.28 ч.2 ст.113 КК України та відносно обвинуваченого діє запобіжний захід тримання під вартою.

Згідно положень ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Статтю 176 КПК України, Законом України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки від 14 квітня 2022 року № 2198-IX доповнено частиною шостою задля захисту національних інтересів України, захисту української державності „від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку .

Унаслідок законодавчих змін за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовують лише під час дії воєнного стану, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні певного переліку злочинів (статті 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України), серед інших:

- злочини проти основ національної безпеки України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; фінансування дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; державна зрада; колабораційна діяльність; пособництво державі-агресору; посягання на життя державного чи громадського діяча; диверсія; шпигунство; перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану) .

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2024 від 19.06.2024 року зазначив, що вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, суд знаходить слушним позицію прокурора щодо безальтернативності запобіжного заходу, визначеного процесуальним законом. Ризики передбачені статтею 177 КПК України встановлені обґрунтованим рішенням суду, яке набрало законної сили.

Судом не встановлено, що діючий відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою призводить до непропорційного втручання в його сімейне життя, оскільки судом встановлено наявність інших членів родини ОСОБА_8 які мають змогу допомагати матері обвинуваченого, у зв`язку з чим виняткові сімейні обставини на які посилався захисник не підтвердились.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 197, 194, 199, 201, 372, 331 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя: ОСОБА_2

Суддя: ОСОБА_3