Рішення № 13516364, 25.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10                                                                                           Справа№ 11/172 (2010)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(м. Трускавець)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(м. Трускавець)

про :стягнення 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп.

Суддя : Цікало А.І.

При секретарі : Герасименко В.С.

Представники:

Прокуратури:не з'явився

Позивача :Турко І. І. –представник (довіреність № 79 від 25.01.2010 р.)

Відповідача:не з'явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: 07.10.2010 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 6277 поступила позовна заява від Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(м. Трускавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(м. Трускавець) про стягнення 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп.

Ухвалою суду від 08.10.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 21.10.2010 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 20.10.2010 р., у зв’язку з хворобою судді Сало І. А., справу № 11/172 (2010) за позовом Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(м. Трускавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(м. Трускавець) про стягнення 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп. було передано для розгляду судді Цікалу А. І.

Ухвалою суду від 21.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2010 р. Ухвалою суду від 04.11.2010 р., у зв’язку з неявкою представників прокуратури та відповідача, розгляд справи було відкладено на 25.11.2010 р.

Прокурор вимоги суду не виконав, явку повноважного представника в судове засіданні не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Позивач вимоги суду повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 04.11.2010 р. представник позивача подав до суду докази направлення копії позовної заяви відповідачу, довідку відділу статистики про включення позивача до ЄДРПОУ та довідку з ЄДРЮОФОП про включення відповідача до ЄДР.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

08 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»був укладений договір № 285 на прийняття дощових вод у міську мережу дощової каналізації (надалі –Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 1.1. Договору, «Водоканал»(позивач) зобов’язується надавати «Абоненту»(відповідачу) послуги з прийняття дощових стоків у міську мережу дощової каналізації, а «Абонент»зобов’язується прийняти надані послуги і своєчасно їх оплатити за встановленими згідно з чинним законодавством тарифами в терміни та порядку, передбаченими цим Договором.

Відповідно до умов Договору, оплата послуг з прийняття дощових стоків у міську мережу дощової каналізації проводиться шляхом планового перерахування коштів на рахунок «Водоканалу»в термін до 25 числа кожного місяця (п. 3.1. Договору). Терміном оплати вважається день зарахування коштів на рахунок «Водоканалу»(п. 3.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач надавав відповідачу послуги з прийняття дощових стоків у міську мережу дощової каналізації. Претензій щодо якості наданих послу від відповідача на адресу позивача не поступало.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання згідно Договору не виконав, тому заборгованість останнього перед позивачем за надані послуги з прийняття дощових стоків у міську мережу дощової каналізації за період з листопада 2008 р. по липень 2010 р. становить

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою в місячний термін оплатити заборгованість в сумі 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп., яка залишена відповідачем без розгляду та відповіді.

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

За рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 року №1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади»та Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади»до системи органів виконавчої влади належать Кабінет Міністрів України, міністерства, комітети, агентства, служби, адміністрації, департаменти, комісії, управління, палати, фонди, інспекції, бюро та інші центральні органи виконавчої влади і місцеві державні адміністрації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»належить до комунальної власності, основним предметом діяльності якого є поліпшення якості та надійності надання населенню м. Трускавця послуг з водопостачання та водовідведення..

Органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Трускавецька міська рада, яка наділена повноваженнями в галузі житлово-комунального господарства, а саме забезпечення населення та юридичних осіб водопостачанням та водовідведенням.

Оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал», оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям і прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому ж саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(м. Трускавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(м. Трускавець) про стягнення 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн.

Станом на час звернення з позовом до суду та день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»становить 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Прокурора міста Трускавця в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(м. Трускавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(м. Трускавець) про стягнення 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп. –задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200; код ЄДРПОУ 32404113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал»(вул. І. Франка, 59, м. Трускавець, Львівська область, 82200; код ЄДРПОУ 33086713) –4220 (чотири тисячі двісті двадцять) грн. 07 коп. –заборгованості.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200; код ЄДРПОУ 32404113) в дохід Державного бюджету України (р/р 31119095700006, Банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач: УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) – 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець»(вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200; код ЄДРПОУ 32404113) в дохід Державного бюджету України (р/р 31212259700006, Банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: УДК Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 220502000, символ звітності банку 259) - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя