Рішення № 135162980, 24.03.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/10/26

Провадження № 2-а/645/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П., секретаря судових засідань Мухіна В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ЕНА № 6414364 про адміністративне правопорушення від 26.12.2025 року за ст. 127-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначила, що 26.12.2025 інспектором 5 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Харківській

області лейтенантом поліції Козиренко В.В. винесено постанову про накладення

адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6414364 про притягнення позивача, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП. Згідно постанови 26.12.2025 о 12:14:05 за адресою: м. Харків, вул. Дмитра

Коцюбайла, 2, перебуваючи на посаді інструктора ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустив до керування учня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в момент навчання керувала ТЗ, який був обладнаний як навчальний, але попереду та позаду ТЗ не було встановлено розпізнавального знаку літера «Н» відповідно до п. 30.3 «К» ПДР України, а саме трикутник білого кольору вершиною до гори з червоною каймою, чим на думку працівників поліції була порушена вимога п. 24.8 ПДР України. Вказаною постановою серії ЕНА №6414364 від 26.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн. Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців серії АБ №339951 від 28.11.2012 позивач є діючим ФОП та здійснює

діяльність за основним видом економічної діяльності - 85.32 Професійно-технічна

освіта. Тобто позивач є особою, що має право на здійснення підготовки професійних водіїв автотранспортних засобів. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 транспортний засіб «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження його вини, на даху навчального транспортного засобу «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 , який зупинено працівниками поліції, встановлено розпізнавальний знак «Навчальний транспортний засіб», а саме рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою

червоного кольору, в якій вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не

менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Відповідно до вимог п. 30.3.к ПДР, на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки: «Навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню. На думку позивача, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування прийнятого ним рішення, в даному випадку не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови та вину позивача поза розумним сумнівом, не виконано обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, а матеріали справи не містять доказів законності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, факту вчиненого позивачем правопорушення.

У судовому засіданні представник позивача Бєлова О.Є. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні викладеним вище.

У судовому засіданні представник відповідача Пилипенко О.С. позовні вимоги не визнала у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що Інспектор роти № 5 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській

області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Козиренко Віталій Вікторович встановив, що

громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи

інструктором, здійснював практичну підготовку водія, а саме: ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому використовуючи транспортний

засіб «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 . Тому інспектор провів розгляд адміністративної справи. Позивачу в повному обсязі були роз`ясненні його права, жодних клопотань під час розгляду справи позивач не заявляв та не заперечував

щодо обставин вчинення свого правопорушення. Позивач повідомив інспектору, що дійсно забув розмістити на транспортному засобі відповідні розпізнавальні знаки, про що також зазначив у своїх письмових поясненнях. а результатом розгляду справи, інспектор, оцінивши всі докази, які зазначив в пункті 7

оскаржуваної постанови, встановив, що Позивач, порушив пункт 24.8 ПДР, а саме: будучи інструктором, допустив до керування учня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в момент навчання керувала транспортним засобом «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 , який був обладнаний як навчальний, але спереду і ззаду на транспортному засобі не було встановлено розпізнавального знаку «Навчальний транспортний засіб» відповідно до пункту 30.3«к» ПДР, що вказує на вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 127-3 КУпАП. Тому інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6414363 за статтею 127-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок. При винесені цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР, Законом України «Про дорожній рух», КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. В постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне Позивачем, а тому інспектор діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права. Аргументи, зазначені представником Позивача у позовній заяві, за своєю

суттю спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності та, на думку представника відповідача, не спростовують вини позивача.

Суд, вислухавши пояснення представників, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, відеозапис з місця події, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного .

Судом встановлено, що Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 транспортний засіб «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .

26.12.2025 інспектором 5 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Харківській

області лейтенантом поліції Козиренко В.В. винесено постанову про накладення

адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6414364 про притягнення позивача, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.

Зазначеною постаново встановлено, що ОСОБА_1 26.12.2025 о 12:14:05 за адресою: м. Харків, вул. Дмитра Коцюбайла, 2, перебуваючи на посаді інструктора ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустив до керування учня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в момент навчання керувала ТЗ, який був обладнаний як навчальний, але попереду та позаду ТЗ не було встановлено розпізнавального знаку літера «Н» відповідно до п. 30.3 «К» ПДР України, а саме трикутник білого кольору вершиною до гори з червоною каймою, чим на думку працівників поліції була порушена вимога п. 24.8 ПДР України. Вказаною постановою серії ЕНА №6414364 від 26.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.127-3 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців серії АБ № 339951 від 28.11.2012 позивач є діючим ФОП та здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності - 85.32 Професійно- технічна освіта. Таким чином, позивач ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, п. 24.8 розділу 24 «Навчальна їзда» Правил дорожнього руху України передбачено, що транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.

Відповідно до п. 30.3 к) розділу 30 «;Номерні, розпізнавальні знаки, написи і позначення» Правил дорожнього руху України «Навчальний транспортний засіб» - рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона - не менше 200 мм, ширина кайми - 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водінню (допускається встановлення двостороннього знаку на даху легкового автомобіля).

Пунктом 17 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації

водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 20.05.2009 № 487, передбачено, що транспортні засоби, які використовуються в

процесі практичної підготовки, повинні бути обладнані відповідно до вимог Правил

дорожнього руху та зареєстровані в уповноваженому органі МВС.

Відповідно до глави 16 розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного

стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджених

наказом Міністерства інфраструктури України 26.11.2012 № 710 (у редакції наказу

Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 30.04.2024

№396) навчальні транспортні засоби повинні бути укомплектовані розпізнавальним

знаком «Навчальний транспортний засіб», обладнаним місцем для спеціаліста з

підготовки до керування транспортним засобом (додатковими дзеркалами заднього

огляду, додатковими педалями, що повторюють положення основних педалей,

зчеплення (за наявності основної педалі зчеплення) і гальмування).

Стаття 127-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за

порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених

підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки,

перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме:

здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не

має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск

осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення

практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з

порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права

керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу від

п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження фактів вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в постанові серії ЕНА № 6414363 від

26.12.2025 року, представником відповідача надано суду відеозаписи з відеореєстратора, з якого вбачається, що 26.12.2025 працівниками патрульної поліції було виявлено транспортний засіб «Міtsubishi Lancer» д.н.з НОМЕР_2 , який був обладнаний як навчальний, але спереду і ззаду на транспортному засобі були відсутні розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб», у зв`язку

вказаний транспортний засіб було зупинено .

Інспектор провів розгляд адміністративної справи. Позивачу в повному

обсязі були роз`ясненні його права, , що підтверджується відеозаписом з

портативного відеореєстратора інспектора та

особистим підписом Позивача в пункті 8 оскаржуваної постанови

Жодних клопотань під час розгляду справи Позивач не заявляв та не заперечував

щодо обставин вчинення свого правопорушення. Навпаки, повідомив інспектору, що дійсно забув розмістити на транспортному засобі відповідні розпізнавальні знаки, про що також зазначив у своїх письмових поясненнях

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, всупереч вимогам даної статті позивачем та його представником не доведено належними засобами доказування того, що адміністративне правопорушення ним не вчинялось.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 127-3 КУпАП.

Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином постанова серії ЕНА № 6414363 від 26.12.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП, є законною, а тому позовну ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід залишити без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 127-3, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 157, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя