Рішення № 13516078, 20.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р. Справа № 17/331/332-08/4

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Комплекс”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківський молочний

комбінат”, с. Томилівка Білоцерківського р-ну

про стягнення 434000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Рибка С.В. –предст., дов. від 12.01.10р.

Абліцова Ю.М. –предст., дов. від 19.07.2010р. №19;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Комплекс” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківський молочний комбінат” (відповідач) про стягнення 434000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо здійснення розрахунку за Договором на створення комплексного рішення автоматизації підприємства ТОВ «Білоцерковський молочний комбінат»№1707/06 від 17.07.2006р. в розмірі 329000,00 грн. та Договором на інформаційно-консультаційні послуги №1007/06 від 10.07.2006р. в розмірі 105000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2010р. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй номер 17/331/332-08/4, розгляд призначено на 17.05.2010р.

Ухвалою суду від 17.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010р.

Ухвалами суду від 17.05.2010р. також було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Білоцерківський молочний комбінат” зустрічні позовні заяви без розгляду.

Не погоджуючись з вищевказаними ухвалами, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у зв’язку чим розгляд справи № 17/331/332-08/4 було зупинено до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції.

Постановою Київського міжобласного апеляційною господарського суду від 31.08.2010р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення, ухвали від 17.05.2010р. –без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківський молочний комбінат” залишено без задоволення, ухвали суду першої інстанції та постанову апеляційної –без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 20.12.2010р.

В судовому засіданні представник позивача обґрунтував свої позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

20.12.2010р. відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та дату наступного судового засідання був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для повного та об’єктивного вирішення спору по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

17 липня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ –Комплекс»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»(замовник) був укладений Договір на створення комплексного рішення автоматизації підприємства ТОВ «Білоцерковський молочний комбінат»№1707/06, відповідно до умов якого виконавець зобов’язується встановити, адаптувати та доробити замовнику програмне забезпечення «ІТ-Вертикаль»(система автоматизації управління підприємства відносяться до класу ERP. В єдиному інформаційному просторі підтримуються задачі бухгалтерського, податкового, управлінського обліку, обліку взаємовідносин з клієнтами, персоналу, заробітна плата). Програмне забезпечення є власністю виконавця.

У відповідності до п. 1.2 замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати роботи по встановленню, адаптації, доробці та впровадженню програмного забезпечення «ІТ-Вертикаль». Виконавець також зобов’язується провести відповідне навчання кінцевих користувачів та адміністраторів замовника.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орієнтовна вартість робіт складає 480 700, 00 грн., єдиний податок 53300,00 грн. загальна вартість проекту 534 000, 00 грн.

Згідно п. 2.2 договору, акт здачі-приймання робіт складається за фактично виконані об’єми робіт на функціонально закінчений етап роботи.

Розрахунок за роботи замовник здійснює згідно графіку плану платежів, вказаного у Додатку №3.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги по встановленню програмного забезпечення в сумі 534000,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі програмного забезпечення «ІТ-Вертикаль»від 17.07.2006, підписаним першими особами підприємств та скріплений їх печатками.

Відповідно до п.п. 4.1.9 Договору №1707/06 від 17.07.2006р. замовник зобов’язується на протязі 3-х банківських днів сплатити за роботи згідно актів виконаних робіт.

Однак, відповідач в порушення умов договору повністю за вказані послуги не розрахувався, здійснивши лише часткову оплату в розмірі 205 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 977 від 15.06.2007 р. на суму 55000,00 грн., №1068 від 11.07.2006р. на суму 45000,00 грн., №1082 від 19.07.2006р. на суму 105000,00 грн., у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість по оплаті послуг в сумі 329000,00 грн.

10 липня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ –Комплекс»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»(замовник) було також укладений Договір на інформаційно-консультаційні послуги №1007/06, згідно якого позивач зобов’язався адаптувати та супроводжувати встановлене ним програмне забезпечення виробництва виконавця.

Згідно п.2.1 Договору послуги №1007/06 від 10.07.2006р. щомісячна вартість робіт по договору складає 15000,00 грн.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів повинен підписати акт здачі-приймання робіт по супроводу програмного забезпечення.

На підтвердження виконаних робіт сторонами були складені акти здачі-приймання робіт, а саме: акт здачі-приймання № 1 від 31.07.2006р, акт здачі-приймання №2 від 30.08.2006р., акт здачі-приймання №3 від 29.09.2006р., акт здачі-приймання №4 від 30.10.2006р., акт здачі-приймання №5 від 30.11.2006, акт здачі-приймання №6 від 28.12.2006 р., акт здачі-приймання №7 від 31.01.2007 р., акт здачі-приймання №8 від 28.02.2007р., акт здачі-приймання №9 від 30.03.2007р., акт здачі-приймання №10 від 28.04.2007р., акт здачі-приймання №11 від 31.05.2007 р., акт здачі-приймання №12 від 30.06.2007р., акт здачі-приймання №13 від 30.07.2007р., акт здачі-приймання № 14 від 31.08.2007 р., акт здачі-приймання №16 від 30.10.2007р на загальну суму 225000,00 грн., які підписані першими особами сторін та скріплені їх печатками.

Однак, відповідачем в порушення умов вказаного договору, роботи сплачені не в повному обсязі, у зв’язку з чим на момент розгляду справи заборгованість останнього за договором №1007/06 від 10.07.2006р. становить 105000,00 грн.

Будь-які зауваження та претензії з боку відповідача відсутні, що дає суду підстави вважати, що послуги, надані позивачем на суму вказану в довідках, погоджені відповідачем.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків від 01.11.2007 року, з якого вбачається, що сума непогашеної заборгованості за вищевказаними договорами становить в загальній сумі 434 000,00 грн., яку й просить стягнути позивач.

Як було встановлено при дослідженні матеріалів справи, сторонами в договорі не було зазначено строк виконання зобов’язань, а саме здійснення плати за надані послуги.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку, визначеному процесуальним законодавством, 10.12.2007р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Оскільки відповідач за вказані роботи у встановлені строки за договором не розрахувався, а також враховуючи норми статті 530 ЦК України, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, та у зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України, починаючи з 18.12.2007р.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.. 903 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи містяться заперечення відповідача, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що акти приймання-передачі не є належними доказами прийняття надання послуг, оскільки в них не міститься перелік послуг, які надавались. Також заперечення ґрунтуються на неякісно наданих послугах.

Однак, вказані заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки вказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками, жодних претензій з боку відповідача заявлено не було, як це визначено в п. 3.2 та п. 3.3 Договору № 1707/06 від 17.06.2006р.

Крім того, відповідач на виконання вказаних договір частково здійснив оплату, що дає суду підстави вважати про прийняття таких послуг, як належним чином виконаних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати суду не надав, доводів позивача не спростував. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 434 000,00 грн.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Білоцерківський молочний комбінат” (09172, Київська обл., Білоцерківський район, с. Томилівка, вул.. Узинська, буд.2, код ЄДРПОУ 33689118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ-Комплекс” (03150, м. Київ, вул.. Анрі Барбюса, 9-А) 434 000 (чотириста тридцять чотири тисячі) 00 коп. суми основного боргу, 4340 (чотири тисячі триста сорок) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата складання повного тексту рішення: 29.12.2010р.