Рішення № 135159975, 17.02.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8695/25

Провадження № 2/202/958/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2025 року в провадження Індустріального районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи: Авдіївсько-Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, подана представником позивача ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначив, що позивач та відповідач за цим позовом перебували в зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірваний на підставі рішення Авдіївського міського суду Донецької області 25.07.2011 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.02.2024 року позивач уклав новий шлюб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області з позивача стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку. Зазначене підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2011 року ВП № 28652054.

В травні 2025 року подружжя ОСОБА_8 прийняли рішення виїхати за кордон до Німеччини для тимчасового проживання. Разом із подружжям за кордон виїжджав син позивача від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на якого він сплачує аліменти згідно з рішенням суду. Факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 підтверджується доданими до позову документами.

Спершу позивач та члени його родини включаючи сина від першого шлюбу проживали в Польщі, згодом переїхали до Німеччини. З 28.05.2024 року вони вселились в житлове приміщення в Німеччині за адресою: Еттенкофен 3 84152 Менгофен. Згодом у листопаді 2024 року вся родина переїхала на інше місце проживання за адресою: 84160 Фроненгаузен Роберт-Тішлер-Штрассе 10. Зазначене підтверджується відповідними довідками про реєстрацію місця проживання на німецькій мові з перекладом.

Під час проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, останньому нараховувалась заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується довідкою Авдіївсько-Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області ВДВС Східного МРУ МЮ від 26.08.2025 року, з якої вбачається, що за період з травня 2024 року по серпень 2025 року позивач має заборгованість по аліментам у загальному розмірі 62572,00 грн.

З червня 2024 року по січень 2025 року, згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів становить 35196,75 грн. (3910,75 грн. розмір щомісячного платежу*8 місяців = 35196,75 грн).

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавала, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

10.12.2025 року через систему електронний суд представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, 22.12.2025 року через систему електронний суд подав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Позивачем розмір заборгованості по аліментам, за період з травня 2024 року по серпень 2025 року не оскаржувався. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26 серпня 2025 року за виконавчим провадженням № 28652054 за період з травня 2024 року по серпень 2025 року заборгованість за аліментами складає 62572,00 гривень.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є повнолітнім. Шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області з позивача стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку. Зазначене підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2011 року ВП № 28652054.

Довідкою-розрахунком Авдіївсько-Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області ВДВС Східного МРУ МЮ від 26.08.2025 року, встановлено, що за період з травня 2024 року по серпень 2025 року позивач має заборгованість по аліментам у загальному розмірі 62572,00 грн.

Згідно довідки наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув державний кордон 09.05.2024 року.

Довідкою Громади Менгофен підтверджується факт реєстрації місця проживання ОСОБА_4 за адресою: Еттенкофен 3 84152 Менгофен

Згідно рішення Сімейної каси в Південній Баварії* 93013 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано державну допомогу у розмірі 250,00 євро на місяць з червня 2024 по вересень 2025 року.

Згідно довідки mhplus встановлено, що 01.08.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на медичний облік.

Згідно довідки наявної в матеріалах справи також підтверджується факт зміни місця проживання, а саме 22.11.2024 року переїхали за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Зазначені норми кореспондуються із нормами Сімейного Кодексу України.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно зі ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу статей 197, 273 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів можливе у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матері дитини. При цьому, обов`язок батька платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16) за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 381/1553/19-ц.

Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлено, що у період з 30.05.2024 року по 15.01.2025 року син ОСОБА_4 , на утримання якого стягувалися аліменти з позивача на користь відповідача, проживав разом з батьком та перебував на його утриманні.

З наведеного слідує, що факт проживання ОСОБА_4 у зазначений період з батьком ОСОБА_1 і знаходженням на утриманні батька, з якого стягуються аліменти на користь матері на утримання сина, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами.

Отже, з огляду на те, що ОСОБА_4 , на утримання якого з позивача стягуються аліменти, з 30 травня 2024 року по 15 січня 2025 року проживав разом з позивачем і перебував на його утриманні, способом захисту подушеного права позивача є його звільнення від сплати заборгованості по аліментам за цей період.

Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістомст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що неповнолітній на той час син проживав разом з батьком - позивачем по справі з 30 травня 2024 року по 15 січня 2025 року та перебував на його утриманні.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом задоволення його позовних вимог, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними належними та допустимим доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4, 5, 12, 13, 44, 76, 89, 131, 141, 178, 191, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.18, 79, 179, 180-182, 188, 273 СК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), від сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначених рішенням Авдіївського міського суду Донецької області по справі за № 2-557/2011 в сумі 35196,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі від заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, за період з 30.05.2024 року по 15.01.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 17.02.2026 року.

Суддя І.Я. Дребот