Рішення № 135158408, 18.03.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3284/25

Провадження № 2/601/127/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м.Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

В обґрунтування позову зазначає, що 25.06.2016 СТОВ «Агро-Лан» (орендар) уклало з ОСОБА_1 (орендодавець) договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6123482900:01:001:0834 загальною площею 0.267 га, яка розташована за адресою: с. Катеринівка, Кременецький район, Тернопільська область.

Додатковою угодою від 14.03.2018 про заміну сторони та внесення змін до договору новим орендарем стало ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та додатково сторони домовились, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди, але в будь-якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Отже, строк дії даного договору закінчився 14.03.2025.

Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 18.02.2025 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, який відповідачка отримала 04.03.2025.

Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідачка не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечила проти продовження договору на новий строк.

Отже, позивач (орендар) скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Вважає, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.

З врахуванням наведеного, просить визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 01.02.2025 до договору оренди землі №б/н від 14.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 , визнати відсутнім у ТОВ «ПрофАгроТрейд» права оренди земельної ділянки площею 0,267 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,267 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, та стягнути з відповідачки судові витрати.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

25 листопада від представника відповідачки Самборської Г.І. надійшла заява про вступ у справу як представника.

16.12.2025 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25 листопада 2025 року від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Іванько О.С. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов у якому представник відповідачки не погоджуючись із доводами представника позивача, просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована на території села Катеринівка Кременецького району Тернопільської області, площею 0,267 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, що підтверджується Інфомацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, підписаного 25.06.2016 та зареєстрованого 10.07.2016 було передано СТОВ «Агро-Лан» у строкове платне користування (оренду) для ведення сільськогосподарського виробництва без зміни їх цільового призначення терміном на 7 років.

14 березня 2018 року між ОСОБА_1 , СТОВ «Агро-Лан» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було укладено та зареєстровано Додаткову угоду про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі, відповідно до якої сторонами погоджено зміну сторони орендаря СТОВ «Агро-Лан» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія», зміну терміну дії договору та зміну орендної плати за зе мельну ділянку.

22 січня 2025 року ОСОБА_1 було надіслано шляхом поштового відправлення заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати договір оренди землі, термін дії якого закінчується 14.03.2025, оскільки її не влаштовують істотні умови договору, запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Окрім того, орендодавець просила на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути їй земельну ділянку та надіслати підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки. Відповідно до трекінгу відстеження статусу поштових відправлень на офіційному сайті АТ «Укрпошта» позивач отримав даний лист 27.01.2025, однак, відповіді відповідачці надано не було, не було також запропоновано кращі істотні умови договору оренди землі, які на дату звернення передбачали суму орендної плати у розмірі 468,77 грн за рік оренди.

06.03.2025, тобто за вісім днів до закінчення договору, ОСОБА_1 отримала від позивача лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі № б/н від 14.03.2018, вих. № 912 від 18.02.2025.

13.03.2025 відповідачкою було надіслано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким, власником земельної ділянки було повідомлено, що ознайомившись із отриманим листом-повідомленням про намір продовжити дію договору оренди землі № б/н від 14.03.2018, нею прийнято рішення, яким орендодавець відмовляється від пропозиції викладеної орендарем щодо продовження дії договору оренди землі на тих же умовах, оскільки інші орендарі, які провадять господарську діяльність за місцем розташування земельної ділянки пропонують значно кращі умови орендної плати, термінів її виплати, соціальну допомогу, тощо.

Крім того, орендодавець звернула увагу орендаря на те, що листом-повідомленням №912 від 18.02.2025 повідомлено її про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 14.03.2018, проте такого договору оренди вона не укладала, інформації про реєстрацію такого договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає.

17.03.2025 позивачем отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 10.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.03.2025 ОСОБА_1 отримала пропозицію щодо укладення договору оренди землі із ТОВ «ПрофАгроТрейд» із істотною умовою договору щодо орендної плати у розмірі 3105,59 грн. за рік оренди, що значно вище ніж розмір орендної плати зазначений у договорі оренди землі із позивачем.

Відтак, 14 березня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПрофАгроТрейд» був укладений договір оренди землі щодо спірної земельної ділянки терміном на 7 (сім) років.

14.03.2025 речове право оренди за земельною ділянкою кадастровий номер 6123482900:01:001:0834 у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» припинилося.

Звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві намірено вводить суд в оману та шляхом зазначення завідомо неправдивих відомостей по суті спору намагається обґрунтувати свою незаконну діяльність по відношенню до відповідачки і тим самим зловживає своїми процесуальними правами.

Звертає увагу суду на те, що позивач неналежно виконував покладені на нього обов`язки, визначені п.11 Договору оренди землі від 08.04.2013 оскільки сплату орендної плати проводив з пропущенням строків. Сплата орендної плати за 2021 рік проведена з пропущенням 322 дні. Крім того, позивачем не долучено належних доказів сплати орендної плати ОСОБА_1 у період дії договору оренди землі від 25 червня 2016 року за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, оскільки протягом вказаного періоду в користуванні ТОВ «Західна агровиробнича компанія» знаходилося загалом дві земельні ділянки ОСОБА_1 , зокрема: земельна ділянка кадастровий номер 6123482900:01:001:0834 та земельна ділянка кадастровий номер6123482900:01:001:0072. У платіжних інструкціях, долучених позивачем до матеріалів справи, відсутні дані земельних ділянок щодо яких справлено орендну плату за кожен рік оренди, не долучено розшифровку нарахувань та виплати орендної плати.

Враховуючи зазначене, представник відповідачки вважає, що позовні вимоги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» є необґрунтованими, незаконними, а тому до задоволення не підлягають. Просить стягнути з позивача понесені відповідачкою судові витрати.

Не погоджуючись із доводами представника позивача, представником відповідача ТОВ «ПрофАгроТрейд» адвокатом Іванько О.С. 25 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те що, 14 березня 2025 року між ТОВ «ПрофАгроТрейд» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області. Об`єктом оренди є земельна ділянка кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, площею 0,27 га. Речове право оренди зареєстровано за ТОВ «ПрофАгроТрейд» 21 березня 2025 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №419751095 від 26.03.2025.

ТОВ «ПрофАгроТрейд» та ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 14 березня 2025 року обумовили, що договір укладено на 7 років з дати його підписання та державної реєстрації.

Звертає увагу суду на те, що реалізація переважного права на укладення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності волевиявлення сторін. Таким чином, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Вважає, що переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, оскільки відсутня одна із складових, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», так як відсутня воля орендодавця на укладення такого договору. За вказаних обставин сторонами не досягнуто домовленості щодо змінених істотних умов договору, а тому в силу ч.4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря на укладення договору оренди землі є припиненим.

В даному випадку, відповідачка ОСОБА_1 , користуючись правом вільного володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою передала її в строкове платне користування ТОВ «ПрофАгроТрейд» на підставі Договору оренди землі від 14 березня 2025 року, оскільки правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 припинилися.

Вважає, що позивач не вказав жодної правової підстави для визнання відсутнім права оренди ТОВ «ПрофАгроТрейд». Натомість, речове право виникло у ТОВ «ПрофАгроТрейд» на підставі юридичного факту, який спрямований на набуття відповідних прав, таке право визнане державою, окрім того, ОСОБА_1 належним чином повідомила позивача про своє небажання укладати договір оренди на новий строк, жодні зміни щодо істотних умов договору оренди не були узгоджені сторонами договору, а тому після закінчення строку дії Договору оренди позивача, ОСОБА_1 правомірно передала свою земельну ділянку в оренду ТОВ «ПрофАгроТрейд» на підставі договору, який є чинним, дійсним, речове право за яким зареєстроване, а тому відсутні підстави для визнання такого права відсутнім.

Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» є необґрунтованими, незаконними, а тому до задоволення не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. також просить відмовити, посилаючись на те, що представником позивача є керівник ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а не адвокат як це передбачено вимогами чинного цивільно-процесуального законодавства.

26.11.2025 представник позивача Русин Ю.Ю. подав відповідь на відзив вказавши, що жодної відповіді на лист-повідомлення, направлений позивачем, у порядку визначеному ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач не отримував. Згідно довідки вих. №6006 від 10.10.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 6123482900:01:001:0834 перебуває в користуванні підприємства та засіяна кукурудза і зерно під урожай 2025, що підтверджується шляховим листом. Всі належні виплати ОСОБА_1 нараховані та виплачені. Позивач заперечує проти зазначеного у відзиві орієнтовного розміру витрат відповідача на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень, оскільки вважає такий розмір завищеним та не відповідає критеріям, які наведені у ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справ та призначено підготовче засідання.

25.11.2025 від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Іванько О.С. надійшла заява про вступ у справу як представника.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

30.01.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №456/252/22 (провадження № 14-75цс25).

04.02.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Іванько О.С. надійшло заперечення клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

09.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відмову від позову.

13.02.2026 від представника позивача Русина Ю.Ю. надійшла заява про відкликання відмови від позову.

18.02.2026 від представника відповідача ТОВ «ПрофАгроТрейд» адвоката Іванько О.С. надійшло клопотання про долучення доказів про надання правової допомоги.

19.02.2026 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Іванько О.С. надійшло клопотання про долучення доказів про надання правової допомоги.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області 19.02.2026 відмовлено в клопотанні представника позивача Русина Ю.Ю. про зупинення провадження у справі.

12.03.2026 від представника позивача Єни І.А. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області 12.03.2026 в задоволенні заява представника позивача Єни І.А. про проведення судового засідання в режимі відео конференції відмовлено.

18.03.2026 представник позивача ТОВ "Західна агровиробнича компанія" в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з визначенням іншого представника, який буде в подальшому представляти інтереси товариства для реалізації процесуальних прав позивача у судовому засіданні.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд вважає, можливим розглянути справу у відсутності учасників, оскільки вони були належним чином повідомлені про судове засідання. Причину неявки представника позивача суд визнає не поважною.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторонами визнається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6123482900:01:001:0834, загальною площею 0.267 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

25.06.2016 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Катеринівської сільської ради, площею 0,267 гектарів, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834.

14 березня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди від 25.06.2016), відповідно до умов якого орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди.

Пунктом 4.1 сторони домовилися внести наступні зміни у договір оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

14.03.2025 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «ПрофАгроТрейд», як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Катеринівської сільської ради, площею 0,267 гектарів, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834. Договір укладено на 7 років з дати його підписання та державної реєстрації.

З Витягу з Державного реєстру речових прав вбачається, що земельна ділянка площею 0,267 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:0834, передана в оренду ТОВ «ПрофАгроТрейд». Дата, час державної реєстрації: 21.03.2025, номер запису про інше речове право:59186298.

Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 , ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням за вих. №912 від 18.02.2025 звернулося до відповідачки з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки. До вказаного листа було долучено додаткову угоду від 01.02.2025, в якій запропоновано: 1.1 доповнити розділ "Строк дії Договору "наступним пунктом: Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

Лист-повідомлення та додаткову угоду ОСОБА_1 отримала 04.03.2025, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю.

22 січня 2025 року відповідачка надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву про те, що повідомляє про свій намір не продовжувати строк дії договору оренди землі, який закінчується 14.03.2025, оскільки її, як орендодавця, не влаштовують істотні умови Договору, які вони пропонують. Просить на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути йому земельну ділянку та надіслати Акт прийому-передачі земельної ділянки.

Направлення листа повідомлення для ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.01.2025.

13.03.2025 ОСОБА_1 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення, згідно якого повторно повідомила про те, що нею прийнято рішення, яким вона відмовляється від пропозиції, викладеної орендарем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у листі-повідомленні №912 від 18.02.2025.

Отже, між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 25.06.2016, строк якого закінчився 14.03.2025.

Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" посилається на те, що дії ОСОБА_1 не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч. 5-6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Як визначено в ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідно до приписів ч. 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч. 1 ст. 777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що 04.03.2025 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надіслало лист-повідомлення за вих. № 912 від 18.02.2025, яким повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Однак, суд зауважує, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" порушило п. 4.1 додаткової угоди №1 від 14.03.2018, а саме «Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію», що підтверджується довідкою «Укрпошти» від 04.03.2025.

22.01.2025 та 13.03.2025 на адресу позивача були направлені листи-повідомлення від відповідачки, в яких вона вказала, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6123482900:01:001:0834 закінчується 14.03.2025, не бажає поновлювати дію договору, оскільки її, як орендодавця, не влаштовують істотні умови договору, які позивач пропонує.

Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі повідомила позивача про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною їй земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку волевиявлення відповідачки ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що волевиявлення відповідачки на продовження договору оренди землі відсутнє, суд, враховуючи положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", приходить до висновку про те, що переважне право ТОВ "Західна агровиробнича компанія" на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Західна агровиробнича компанія" неналежно виконувало обов`язки за умовами договору оренду, з огляду на наступне.

Пунктом 11 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься до завершення поточного року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пропущено строк сплати орендної плати за 2021 рік на 322 дні, тобто порушено строки виплати орендної плати.

Тобто, доводи представника позивача про те. що позивач належно виконував обов`язки, суд оцінює критично.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, відтак позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1Закону України «Про адвокатуру та адвокатськудіяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на зазначене, слід виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2025 року між відповідачкою ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 97/25.

Згідно умов договору адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити винагороду у порядку та строки обумовлені сторонами.

Додатком №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №97/25 є детальний опис наданих послуг.

17 лютого 2026 між Самборською Г.І. та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №17-02/05 відповідно до Договору про надання правової допомоги, згідно якого сторони погодили, що Адвокатське бюро виконало свої зобов`язання у межах Договору про надання правничої допомоги № 97/25 у повному обсязі, а саме:

-ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики: 2 год. 2000 грн;

-підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта: 2 год. 2000 грн.

-підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Кременецького районного суду Тернопільської області: 1 год. 6000,00 грн. Разом 10000,00 грн.

Згідно виписки за рахунками за 17.02.2026 ОСОБА_1 сплатила АБ «Олени Іванько «Фактум» за надання правничої допомоги винагороду у розмірі 10000,00 грн.

Отже, відповідачкою ОСОБА_1 та її представником представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2025 року між ТОВ «ПрофАгроТрейд» та адвокатським бюро «Олени Іванько «Фактум» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 67/25.

Згідно умов договору адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити винагороду у порядку та строки обумовлені сторонами.

Додатком №49 до договору про надання правової (правничої) допомоги №67/25 є детальний опис наданих послуг, а саме:

-ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики: 2 год. 2000 грн.;

-підготовка справи до розгляду: формування доказів, консультування клієнта щодо обраного способу захисту та інтересів, розробка стратегії захисту клієнта: 2 год. 2000 грн.

- підготовка відзиву на позовну заяву про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, формування додатків та подання відзиву на позовну заяву до Кременецького районного суду Тернопільської області: 1 год. 6000,00 грн. Разом 10000,00 грн.

Згідно рахунку на оплату №17-02/06 від 17.02.2026 та виписки по картці АБ «Укргазбанк» з 17.02.2026 по 17.02.2026 ТОВ «ПрофАгроТрейд» сплатило АБ «Олени Іванько «Фактум» за надання правничої допомоги винагороду у розмірі 10000,00 грн.

Отже, відповідачем ТОВ «ПрофАгроТрейд» та їх представником представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачами на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що визначений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі по 10000,00 грн. є дещо завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, щодо понесених витрат на правничу допомогу на ознайомлення та вивчення документів, наданих клієнтом, аналіз фактичних обставин справи, вивчення договору оренди землі, вивчення чинної судової практики, формування доказів для представництва інтересів відповідача не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, нормативної бази, оскільки адвокатом здійснювалось представництво інтересів обох відповідачів за ідентичних обставин справи.

Відтак, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, кількість проведених судових засідань, роботу адвоката в інтересах відповідачів дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення із ТОВ «Західна агровиробнича компанія», на користь відповідачів по 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 137, 141, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди в нового орендаря та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», ЄДРПОУ: 41099127, місцезнаходження: м.Дубно пров.Центральний,1, Дубенський район Рівненська область, 35601.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: с. Рибча Кременецького району Тернопільської області, 47070.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд», місцезнаходження: с.Катеринівка вул.Низова,48 Кременецький район Тернопільська область, ЄДРПОУ:40561094.

Повний текст рішення складено 24.03.2026.

Головуючий