Ухвала суду № 135158306, 24.03.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/810/26

Провадження №1-кп/944/1048/26

УХВАЛА

24.03.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001148 від 18.10.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

в с т а н о в и в:

В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні подала клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 обов`язків, пов`язаних із внесенням застави. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначила, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.10.2025 року до обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 252240 грн. Визначена за обвинувачену ОСОБА_7 застава була внесена 22.10.2025 року та таку було звільнено з під варти, з покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України. В подальшому строк дії зазначених обов`язків на стадії досудового розслідування продовжувались, останній раз до 10.04.2026 року. Враховуючи вищенаведене, з огляду на необхідність забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від суду з метою уникнення покарання, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років або без такого; незаконно впливати на свідків та потерпілого в цьому кримінальному провадженні з метою зміни наданих показів, просить продовжити обов`язки, передбачені ст.194 КПК України обвинуваченій ОСОБА_7 , в частині виконання запобіжного заходу у вигляді застави.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про продовження обвинуваченій обов`язків в частині виконання запобіжного заходу у виді застави.

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи практику тлумачення ст.177 КПК України, ризик характеризує негативну поведінку обвинуваченого, через прояв якої ставиться під загрозу належне виконання завдань кримінального провадження.

Отже, ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню.

Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити.

Отже, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

У рішенні «В. проти Швейцарії» (W vs Switzerland, 14379/88, 26.01.1993) ЄСПЛ зазначив, що небезпеку переховування обвинуваченого від суду не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її слід визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або ж зробить її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом.

Згідно з практикою ЄСПЛ серйозність звинувачень може дати підставу судовим органам обрати чи продовжити особі той чи інший запобіжний захід, чи як в даному випадку, продовжити покладені на особу обов`язки.

Матеріали обвинувального акту свідчать про те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітнього потерпілого.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.10.2025 року до обвинуваченої ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі "Львівська установа виконання покарань №19", із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 252240 грн. У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_7 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України. У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказана застава була внесена 22.10.2025 року та ОСОБА_7 було звільнено з під варти, з покладенням на неї обов`язків, визначених ст.194 КПК України, які були неодноразово продовжені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова, до 10.04.2026 року.

Наведені стороною обвинувачення ризики в обґрунтування заявленого клопотання, які були враховані при обранні запобіжного заходу, та передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, продовжують існувати, і не втратили своєї актуальності, виправдовують подальше покладення на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язків, які були визначені ухвалою слідчого судді, як гарантія уникнення поведінки обвинуваченої, що перешкоджатиме судовому розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, в ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК України будуть покладені на обвинуваченого у разі застосування/внесення застави, наслідки їх невиконання.

Частина 5 статті 194 КПК України, при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в т.ч. заставі, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурор, та передбачена Законом. Перелік таких обов`язків є вичерпним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки більш м`який запобіжний захід на даній стадії судового розгляду не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Також ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про визнання його потерпілим, оскільки він є батьком загиблого ОСОБА_9 .

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечили щодо клопотання ОСОБА_8 , перевіривши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим в кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням спричинено моральну, фізичну або майнову шкоду.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням спричинено шкоду і в зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

На підставі ч. 6, ч. 7 ст. 55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілим може бути визнано кількох осіб. Якщо особа не подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.

Частиною 2 статті 55 КПК України передбачено, що права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про залучення ОСОБА_8 до даного кримінального провадження як потерпілого, оскільки КПК України не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання його потерпілим.

Окрім цього, адвокат ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_10 заявив клопотання, в якому просить суд частково скасувати арешт на автомобіль марки «Форд куга» д.н.з. НОМЕР_1 , без права зняття з обліку чи іншого відчуження та зобов`язати орган досудового розслідування передати вказаний транспортний засіб на відповідальне зберігання власнику. В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді на автомобіль марки «Форд куга», н/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , накладено арешт. У кримінальному провадженні слідством проведено огляд пошкоджених транспортних засобів та проведено усі необхідні слідчі дії. ОСОБА_7 повідомлено про підозру, обвинувальний акт скеровано до суду, вона свою вину у вчиненому визнає та розкаюється. У накладеному арешті відпала потреба, а тому просить такий частково скасувати.

Прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_7 щодо клопотання не заперечили.

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечили щодо поданого клопотання.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. До матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту.

За таких обставин суд вважає, що у скасуванні арешту слід відмовити, оскільки такі подані передчасно, власником майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Учасники кримінального процесу в підготовчому засіданні не заперечили проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Яворівському районному суду Львівської області. Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались.

Підстави для закриття провадження, з підстав передбачених пунктами 5-8, 10 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України, на стадії підготовчого засідання не встановлено.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для його повернення немає.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що у відповідності до положень ч.1 ст.316 КПК України слід призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, необхідно доручити органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 314-316 КПК України

у х в а л и в:

Клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обов`язків, пов`язаних із внесенням застави - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, у зв`язку із внесенням застави, строком на два місяці, тобто до 24.05.2026 року включно, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та роботи;

- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 24.05.2026 року включно.

Клопотання ОСОБА_8 про залучення його в якості потерпілого - задовольнити.

Визнати потерпілим та залучити до розгляду кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001148 від 18.10.2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_8 .

Вручити потерпілому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6 про часткове скасування арешту на майно відмовити.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Яворівського районного суду Львівської області за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Будівельна, 5 (3 поверх, зал судових засідань №5) на 09 годину 35 хвилин 02 квітня 2026 року.

Доручити Яворівському районному відділу Філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області (Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 3) підготувати досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Чолгині Яворівського району Львівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити представнику органу пробації про його права та обов`язки, визначені статтею 72-1 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу з питань пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Досудову доповідь надати суду в місячний термін.

Копію ухвали негайно направити для виконання уповноваженому органу з питань пробації.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, представника потерпілих, захисника та обвинувачену.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2026 року.

Суддя ОСОБА_1