Ухвала суду № 135157012, 26.03.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 328/2830/15-ц

Провадження № 6/337/97/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., державного виконавця Тринєєвої О.О., розглянувши подання Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у цивільній справі № 328/2830/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до суду надійшло подання Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у цивільній справі № 328/2830/15-ц за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області у цивільній справі 20.01.2016 було видано виконавчий лист, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 338 668,31 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Оскільки місто Токмак зараз є тимчасово окупованою територією, і відповідно Токмацький районний суд Запорізької області не здійснює свої повноваження, справа підсудна Хортицькому районному суду м. Запоріжжя на підставі розпорядження Верховного Суду від 14.09.2022 № 49/0/9-22.

Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

В судовому засіданні державний виконавець підтримала своє подання, просила задовольнити. Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов таких висновків.

Заочним рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 10.09.2015 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат на загальну суму 338 668,31 гривень, 20.01.2016 видано виконавчий лист.

19.02.2024 Кальміуським відділом державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 74197830 щодо примусового виконання зазначеного рішення. Того ж дня винесено постанови про арешт коштів та майна боржника.

На запит державного виконавця з Державної прикордонної служби України отримано відповідь, що ОСОБА_1 в період з 19.02.2024 до 23.03.2026 кордон не перетинав.

23.03.2026 від МВС України надійшла відповідь, що за боржником зареєстровані транспортні засоби відсутні.

23.03.2026 від Державної податкової служби України надійшла відповідь про відсутність доходів боржника в Державному реєстрі.

Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

У справі «Гочев проти Болгарії», рішення від 26 листопада 2009 (заява № 34383/03), ЄСПЛ підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, у параграфі 49 суд зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії», (Napijalo v Croatia), скарга № 66485/01,§§ 78-82).

А тому, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку із цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Також, варто зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, державний виконавець посилався на те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Проте, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь - які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини переборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, розглядаючи матеріали та доводи подання, судом встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, матеріали виконавчого провадження містять наявні ознаки такого ухилення.

Так, боржник зареєстрований в АДРЕСА_1 , тобто на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні.

З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник заборгованість перед стягувачем не гасив, жодних дій з метою реального виконання боргових зобов`язань боржник не вчинив, з заявами, клопотаннями до державного виконавця не звертався.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . Адже виконавцем об`єктивно та у повному обсязі проведено всі можливі виконавчі дії, за наслідками яких не встановлено виконання рішення суду в частині погашення зобов`язань боржником перед Державною іпотечною установою на значну суму коштів у розмірі 338 668,31 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що боржник ухиляється від виконання рішення суду щодо виконання зобов`язань перед кредитором, а тому може бути обмежений у праві виїзду за кордон до виконання неврегульованих зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках, а тому подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 260, 263, 268, 352-353, 441 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон фізичну особу-боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на строк до виконання зобов`язань за рішенням у справі № 328/2830/15-ц, що виконується у виконавчому провадженні № 74197830.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ