Рішення № 13515677, 05.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10 Справа № 16/216/10-26/320/10

Суддя

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-проектне підприємство “Променергокомплект”(вул.Узбекистанська, 17/16, м. Запоріжжя, 69063; фактична адреса: вул. Північне шосе, 3 Г, м. Запоріжжя, 69006) код ЄДРПОУ 31449347

відповідач –Товариство з обмеженю відповідальністю “Лідер СДМ” (вул. Звенигородська, 2, кв. 45, м. Запоріжжя, 69093), код ЄДРПОУ 36193332

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору – Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (вул. Північне шосе, 25, м. Запоріжжя, 69032)

про визнання права власності на транспортні засоби

Суддя Юлдашев О.О.

Представники

Позивача –Короленко І.М., довір. №б/н від 03.05.2010.

Відповідача –не з’явився.

Третьої особи – Єремій Г.О., довір. №008 від 23.02.2010.

           СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску та зобов’язати Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду зареєструвати дані технологічні транспортні засоби.

Ухвалою суду від 13.08.2010. порушено провадження у справі №16/216/10 та призначено судове засідання на 31.08.2010.

Ухвалою суду від 31.08.2010. судове засідання відкладено на 28.09.2010., у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документальних доказів.

Згідно розпорядження №719 від 23.09.2010. голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. справу передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою від 28.09.2010. справа прийнята суддею Юлдашевим О.О. до розгляду, присвоєно справі №16/216/10-26/320/10 та призначено судове засідання на 05.10.2010.

У судовому засіданні, відкритому 05.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Позивач у судовому засіданні підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що між ним та відповідачем 17 березня 2009 року укладено Договір купівлі-продажу. 16.02.2010. між позивачем та відповідачем укладена угода №10 про припинення Договору. Листом до відповідача направлена претензія про повернення залишку товару, згідно накладних. Відповідно до бухгалтерської довідки станом на 01.08.2010. на балансі позивача значаться транспортні та технічні засоби. Зазначені вище транспортні та технічні засоби не зареєстровані та не постановлені на облік Позивачем в Територіальному управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, а тому не можна реалізовувати повноваження власника, оскільки відсутнє право власності даних технічних засобів.

З викладених вище обставин, позивач просить позов задовольнити.

Третя особа особа по справі проти позову по суті заперечила частково, про що викладено у наданих суду поясненнях.

Представник відповідач до суду не з’явився.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 19.08.2010. направлена відповідачу рекомендованим листом, до канцелярії господарського суду Запорізької області не поверталась. Про те, що відповідач отримав ухвалу від 19.08.2010. свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 05.10.2010. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо –проектне підприємство «Променергокомплект»(далі –Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер СДМ»(далі –Покупець, Відповідач) укладений договір купівлі –продажу, б/н (далі - Договір), за яким Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар в кількості та асортименті згідно Специфікацій, що є невід’ємною частиною даного Договору.

Згідно зі специфікацією №1 до Договору та актом приймання –передачі від від 17 травня 2009 року Продавець передав, а Покупець прийняв технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (далі - ТТЗ):

№ з/пТип транспортного засобуМодель№ шасіТехнічний станНомер випуску

1АвтонавантажувачВП-05120технічно несправний 2006

2АвтонавантажувачВП-037технічно несправний2006 16 лютого 2010 року між Позивачем та відповідачем укладена угода №10 про припинення Договору (далі - Угода).

Відповідно до пункту 1 Угоди за взаємною згодою Сторони дійшли згоди розірвати Договір, б/н від 17.03.2009.

Листом №22 від 16.02.2010 до Відповідача направлена претензія про повернення залишку товару відповідно до накладних повернення на підставі укладених угод, в тому числі, і на підставі Угоди.

За видатковою накладною №ЛНА-000004 від 16.02.2010 з-поміж інших товарів Відповідачем повернено ТТЗ: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску.

Відповідно до бухгалтерської довідки станом на 01.08.2010р. на балансі підприємства значаться транспортні та технічні засоби, що відображені в бухгалтерському обліку на рахунку 281.

Отже, зазначені вище ТТЗ знаходяться на балансі Позивача.

Балансова вартість автонавантажувача ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску, становить 66233,11 грн.; автонавантажувача ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску, становить 80922,58 грн.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, за змістом і формою укладена Угода є правочином (договором).

Стаття 334 ЦК України встановлює момент набуття права власності за договором: 1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. 2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

За частиною 1 статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску, не зареєстровані та не постановлені на облік Позивачем в Територіальному управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, а також внаслідок неможливості без відомчої реєстрації та постановлення на облік реалізувати свої повноваження власника, слід говорити про те, що право власності на зазначений технічний засіб не визнається.

Згідно записів у свідоцтві про реєстрацію ТТЗ їх власником є Відповідач. Тому можна припустити, що з його сторони право власності на автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску, оспорюється або не визнається.

Відповідно до п. 6 Порядку юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі —власники) зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення іших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

Згідно з п. 9 Порядку перед реєстрацією кожного технологічного транспортног засобу проводиться його державний технічний огляд (далі —технічний огляд), про що| складається акт технічного огляду і видається талон, зразок якого затверджується Держгірпромнаглядом. Технічний огляд технологічних транспортних засобів проводиться щороку відповідно до порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, який встановлюється Держгірпромнаглядом. Відповідно до п. 10 Порядку реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються копії:

-          свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичної особи), паспорта (для повнолітньої фізичної особи та особи віком від 16 до 18 років), свідоцтва про народження (для осіб віком до 16 років); -          документів, що підтверджують правомірність придбання технологічного транспортного засобу; -          наказу про призначення посадової особи, відповідальної за безпечну експлуатацію та технічний стан технологічного транспортного засобу (для юридичної особи); -          експлуатаційної документації; документів, що підтверджують оплату вартості бланків, номерних знаків, виданих під час реєстрації, та послуг за проведення технічного огляду;

-          сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання відповідності, декларації про відповідність для технологічного транспортного засобу, на який розповсюджуються відповідні вимоги. До заяви додається також акт технічного огляду та позитивний висновок експертизи, проведеної фахівцями експертно-технічного центру, на відповідність технологічного транспортного засобу нормативно-правовим актам з охорони праці України (для технологічних транспортних засобів, виготовлених за межами України чи переобладнаних або самостійно зібраних). Якщо відповідно до законодавства копії документів, зазначених в абзацах другому — шостому цього пункту, не потребують нотаріального або іншого засвідчення, такі копії можуть бути виготовлені з оригіналів працівниками територіальних управлінь Держгірпромнагляду у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом. Згідно з п. 11 Порядку правомірність придбання або використання технологічного транспортного засобу, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджена будь-якими з наведених документів:

-          довідкою-рахунком, яка видана підприємством-виготовлювачем або іншим суб'єктом господарювання, що реалізує технологічний транспортний засіб, за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 "Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 36, ст. 1327); - актом приймання-передачі, виданим підприємством-виготовлювачем технологічного транспортного засобу чи його вузлів і агрегатів або в інших випадках, передбачених законодавством; - договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;

- документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на

аукціоні;

-          договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу; -          вантажною митною декларацією на технологічний транспортний засіб, що ввозиться, або посвідченням митного органу про реєстрацію ввезених на митну територію України технологічних транспортних засобів, вузлів і агрегатів (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб'єктом господарювання іншому суб'єкту господарювання, вантажна митна декларація для взяття на облік не надається); -          рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу; -          виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна; -          рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб;

-          договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв'язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв'язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування; -          іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом. Відповідальність за достовірність поданих на реєстрацію документів або їх копій несе власник технологічного транспортного засобу згідно із законодавством. Відповідно до п. 19 Порядку після реєстрації технологічних транспортних засобів і заява про реєстрацію технологічного транспортного засобу (з відмітками на ній про видані свідоцтво про реєстрацію та номерний знак) і додані до заяви документи зберігаються територіальним органом Держгірпромнагляду протягом п'яти років. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.           Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України. Зайво сплачені позивачем витрати на державне мито у сумі 1 388,00грн. підлягають поверненню з державного бюджету. Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82 –84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-проектне підприємство “Променергокомплект”( вул.Узбекистанська, 17/16, м. Запоріжжя, 69063; фактична адреса: вул.Північне шосе, 3 Г, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 31449347) право власності на технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме: автонавантажувач ВП-05, шасі №120, 2006 року випуску; автонавантажувач ВП-03, шасі №7, 2006 року випуску.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер СДМ” (вул. Звенигородська, 2, кв. 45, м. Запоріжжя, 69093; код ЄДРПОУ 36193332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-проектне підприємство “Променергокомплект”( вул.Узбекистанська, 17/16, м. Запоріжжя, 69063; фактична адреса: вул. Північне шосе, 3 Г, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 31449347) 85 (вісімдесят п’ять)грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видати позивачу довідку на повернення із державного бюджету зайво сплаченого державного мита у сумі 1 388 грн.00 коп. перерахованого квитанцією №К12/В/133 від 11.08.2010. та квитанцією №К12/В/134 віл 11.08.2010. Оригінали квитанцій знаходяться у матеріалах справи № 16/216/10-26/320/10.

Суддя                     О.О. Юлдашев