Рішення № 13515608, 19.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.2011 Справа № 5/88

За позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача комунального підприємства „Уж –тепло”, м. Ужгород

про стягнення 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. інфляційних

Головуючий суддя –І.В. Івашкович

представники:

від позивача - не з"явився

від відповідача –Ковальова М.В., довіреність від 11.01.11

У судовому засіданні 18.01.11 за участю представників: від позивача - Карук О.О., головний юрисконсульт відділу представництва інтересів Компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту ДК "Газ України", довіренсть №168/10 від 23.12.10; від відповідача - Цебрик Л.В., довіреність від 22.07.08, оголошувалась перерва до 19.01.11 11.30 год.

Суть спору: про стягнення 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. інфляційних

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010р. дану справу в частині вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з комунального підприємства "Уж-тепло" пені, процентів річних та інфляційних, а також нового розподілу судових витрат передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області. У вказаній постанові суду касаційної інстанції містяться вказівки на необхідність з"ясування судом під час нового розгляду справи дійсних обставин здійснення відповідачем у спірний період оплати відповідно до платіжних доручень, вказаних ним у розрахунку (т.1, а.с.120-122), а також перевірки розрахунку в частині пені, процентів та інфляційних з урахуванням встановленого п.6.1 договору сторін строку остаточного платежу.

Під час нового судового розгляду справи представником позивача позовні вимоги в частині стягнення 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. інфляційних підтримано з підстав та мотивів, наведених у позові.

Зокрема, позовні вимоги в частині вищевказаних сум інфляційних, річних та пені обгрунтовано з посиланням на обставини виникнення за відповідачем простроченого боргу внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати природного газу, спожитого за договором № 06/08-1916 ТЕ-12 від 29.09.08 протягом листопада, грудня 2008р. На підставі умов п.п. 7.2, 7.10 договору, відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України на прострочену заборгованість за період з 25.12.08 по 25.06.09 нараховано пеню в розмірі 194152,12 грн. (згідно наведеного у позовній заяві розрахунку). На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на прострочену заборгованість за період з грудня 2008р. по травень 2009р. нараховано інфляційні в розмірі 165 253,74 грн. та за період з 11.12.2007р. по 25.06.09 - 3% річних в розмірі 24846,52 грн. (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).

Стосовно обставин зарахування платежів, здійснених відповідачем згідно платіжних доручень №1735 від 27.11.08 на суму 300000 грн., №1743 від 28.11.08 на 150 000 грн., №1760 від 02.12.08 на 20000 грн., №1765 від 08.12.08 на 50000 грн., №1778 від 10.12.08 на 100000грн. позивачем подано письмове пояснення №31/10-14480 від 28.12.10. Зокрема, зазначено, що ДК "Газ України" такі платежі отримано, однак, оскільки платіжні дуручення не містили посилання на договір, за яким внесено оплату, то на підставі надісланого відповідачем листа №1462 від 17.12.08 такі кошти зараховано в оплату за договором №06/08-1917 БО-12. Окрім того, додано письмове пояснення №31/10-371 від 17.01.11 стосовно зарахування проведеного згідно платіжного доручення № 4 від 28.05.09 платежу в розмірі 103583,00 грн., згідно з яким зазначено про зарахування цього платежу на підставі спільного протокольного рішення №1220/С "Про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання" в рахунок погашення заборгованості за природний газ 2009р. згідно договору від 29.09.08 №06/08-1916-ТЕ-12.

Таким чином, позивач стверджує про існування простроченого боргу за природний газ, спожитий за договором №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 протягом періоду листопад, грудень 2008р., згідно з доданим до позовної заяви розрахунком.

Відповідач подав контррозрахунок нарахувань пені, інфляційних та 3% річних, складений з урахуванням вищевказаних спірних платежів.

Згідно з письмовим відзивом на позов від 17.01.11 відповідач стверджує про безпідставне зарахування позивачем проплат на загальну суму 620000 грн. за договором №06/08-1917 БО-12 від 29.09.08, оскільки за наслідками отримання листа відповідача №1462 рішення про зарахування коштів за вказаним договором не приймалось, а отже пропозицію відповідача не було акцептовано. Окрім того, зауважено, що договір 06/08-1917 БО-12 від 29.09.08 в матеріалах справи відсутній, а отже підстава зарахування коштів в розмірі 620000 грн. не доведена.

Відповідач подав клопотання від 17.01.11 про зупинення провадження у справі, згідно з яким просить призначити судову почеркознавчу експертизу договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08, на вирішення якої поставити питання щодо справжності підпису Петрини Дмитра Мар"яновича. Зазначене клопотання мотивовано тим, що договір №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 з боку КП "Уж-Тепло" підписано неуповноваженою особою з наслідуванням підпису керівника підприємства, а особа, яка підписала договір, не здійснювала повноваження керівника. Відповідач вважає, що обставина підписання договору неуповноваженою особою, тобто особою без відповідного обсягу цивільної дієздатності, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, а тому з"ясування цієї обставини має значення для всебічного, повного та об"єктивного розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечив. Стверджував про надуманість мотивів такого клопотання, заявлення якого вважає черговою спробою відповідача до затягування вирішення даного спору.

Відповідачем подано, окрім того, письмове клопотання від 17.01.11 про зменшення пені, згідно з яким в порядку норм ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України просить зменшити розмір пені до 5000 грн., посилаючись, зокрема, на такі мотиви, як: важкий фінансовий стан підприємства, спричинений здебільшого значними неплатежами з боку населення за надані послуги з теплопостачання; особливий статус підприємства відповідача, як комунального підприємства, що забезпечує централізоване топлопостачання до закладів та установ м. Ужгород; непропорційне співвідношення тарифів на комунальні послуги і вартості теплової енергії; незначний період прострочки; перевищення розміру пені над можливими збитками позивача, наявність яких позивач не довів; можливі негативні наслідки для позивача в значній мірі компенсуються стягненням сум інфляційних та річних.

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені заперечив, наголосивши на виникненні за відповідачем в силу договору зобов"язання по оплаті пені за прострочку оплати спожитого газу, період нарахування якої відповідно до п.7.10 визначено в межах шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та призначення судової почеркознавчої експертизи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання з огляду на наступне.

Мотивами клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити питання щодо справжності на договорі №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 підпису Петрини Дмитра Мар"яновича, є перевірка наявності або відсутності підстав для визнання недійсним спірного договору залежно від з"ясування обсягу повноважень особи, якою цей договір підписано від імені КП"Уж-Тепло".

Суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави вважати договір №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 таким, що від імені КП"Уж-Тепло"(Покупець за договором) підписано неуповноваженою особою. Так, при попередньму судовому розгляді даної справи судами відповідних інстанцій (зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 05.10.10), виходячи із оцінки досліджених під час судового розгляду фактичних обставин і матеріалів, констатовано висновки про укладення договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08, який є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов"язань. Встановлено також факт споживання відповідачем у період листопад, грудень 2008р. природного газу на підставі договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 та виникнення внаслідок частковї оплати такого газу заборгованості в розмірі 1 282 727,06 грн., яка повністю була погашена під час судового розгляду справи. Зазначені обставини свідчать про прийняття КП"Уж-Тепло" спірного договору до виконання, а отже, за будь-яких обставин (навіть, якщо б договір було підписано неуповноваженою особою), такий договір в силу ст.241 Цивільного кодексу України є чинним з моменту його підписання.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що результати почеркознавчої експертизи на предмет справжності підпису керівника КП"Уж-Тепло" не можуть мати правового значення для вирішення даного спору.

Розглянувши під час нового судового розгляду позовні вимоги в частині стягнення 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. інфляційних, суд на підставі аналізу і оцінки доводів та заперечень сторін, досліджених під час судового розгляду фактичних обставин і матеріалів справи, врахувавши вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 05.10.10, констатує такі висновки.

Судом встановлено, що на підставі укладеного між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", як Постачальником, та ДП"Уж-Тепло", як Покупцем, договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (з додатковими угодами №1 від 05.11.08, №2 від 24.12.08, №3 від 30.04.09) відповідачу протягом листопада, грудня 2008р. було поставлено природний газ в загальному обсязі 3081,87 тис. м. куб., на загальну суму 2672204,06 грн., що підтверджено двосторонніми актами передачі-приймання природного газу.

Відповідно до врегульованого у ст.6 договору порядку розрахунків оплата за газ мала проводитись грошовими коштами у такому прядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів- не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу мав бути здійснений на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що за спожитий на підставі договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08 протягом періоду листопад, грудень 2008р. природний газ відповідачем до моменту подання позову по даній справі було здійснено проплати на загальну суму 1389471,00 грн., в т.ч., 30.12.08 сплачено 86000 грн., 03.03.09 - 303013.00 грн., 03.03.09 - 644724,00 грн., 01.04.09 - 355740,00 грн. Зазначені обставини розрахунків підтверджено доданим позивачем розгорнутим розрахунокм боргу, що не оспорюється відповідачем, оскільки у доданому контррозрахунку боргу наведено такі ж дані про дату та суму вищевказаних проплат.

Оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі вартість спожитого за листопад, грудень 2008р. природного газу не оплачено, позивачем на прострочену заборгованість, розмір якої визначено з урахуванням вищевказаних платежів, на підставі умов п.п. 7.2, 7.10 договору №06/08-1916-ТЕ-12 від 29.09.08, п.6 ст.231 ГК України нараховано пеню в розмірі 194152,12 грн. за перід прострочки з 25.12.08 по 25.06.09, на підставі ст.625 ЦК України нараховано інфляційні в розмірі 165253,74 грн. за період прострочки з грудня 2008р. по травень 2009р., 3%річних в розмірі 24846,52 грн. за період прострочки з 11.12.07 по 25.06.09 (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).

Заперечуючи правильність доданого позивачем розрахунку боргу та, відповідно, сум пені, інфляційних та річних, відповідач стверджує, що в оплату природного газу, спожитого за спірним договором протягом листопада, грудня 2008р., додатково до вищевказаних проплат підлягають зарахуванню платежі, проведені згідно платіжних доручень №1735 від 27.11.08 на суму 300000 грн., №1743 від 28.11.08 на 150 000 грн., №1760 від 02.12.08 на 20000 грн., №1765 від 08.12.08 на 50000 грн., №1778 від 10.12.08 на 100000грн. (всього на суму 620000грн.), а також платіж в розмірі 103583,00 грн., проведений згідно платіжного доручення №4 від 28.05.09. Факт здійснення таких проплат підтверджено доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а їх отримання не заперечується позивачем згідно з наданими ним письмовими поясненнями.

Проаналізувавши документальні докази, додані на підтвердження позицій сторін стосовно спірних проплат згідно платіжних доручень №1735 від 27.11.08 на суму 300000 грн., №1743 від 28.11.08 на 150 000 грн., №1760 від 02.12.08 на 20000 грн., №1765 від 08.12.08 на 50000 грн., №1778 від 10.12.08 на 100000грн., №4 від 28.05.09 на суму 103583,00 грн. суд прийшов до висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що такі платежі підлягають зарахуванню в оплату боргу за спірним договором, з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту платіжних доручень, згідно з якими здійснено проплати на загальну суму 620000грн. (№1735 від 27.11.08, №1743 від 28.11.08, №1760 від 02.12.08, №1765 від 08.12.08, №1778 від 10.12.08), такі у рядку "призначення платежу" містять посилання на оплату за газ, використаний у листопаді, грудні 2008р., однак без зазначення договору, згідно з яким проведено платіж. У зв"язку з цим відповідач звернувся до позивача з листом №1462 від 17.12.08 "Про зарахування коштів" за підписом керівника та головного бухгалтера, що містить прохання зарахувати всі кошти, сплачені згідно з платіжними дорученнями №1735 від 27.11.08, №1743 від 28.11.08, №1760 від 02.12.08, №1765 від 08.12.08, №1778 від 10.12.08, в оплату за спожитий газ за договором №06/08-1917 БО-12.

Із матеріалів справи та пояснень сторін слідує, що між сторонами даного спору було укладено договір №06/08-1917 БО-12 від 29.09.08 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб"єктів, на підставі якого відбувались господарські операції з постачання відповідачу природного газу, в т.ч. протягом листопада, грудня 2008р., що співпадає із спірним по даній справі періодом. Про зазначене свідчать, зокрема, обставини існування між сторонами судового спору про визнання недійсним договору №06/08-1917 БО-12 від 29.09.08, за результатами вирішення якого винесено рішення господарського суду м.Києва від 29.11.10 по справі №10/48-37/546, яке на даний час оскаржено в апеляційному порядку (копії судових актів додано до справи).

Таким чином, платежі на загальну суму 620000 грн. правомірно не враховано позивачем як оплата за спірним договором, оскільки згідно з призначенням платежу та за досягнутою на підставі додатково надісланого відповідачем листа домовленістю сторін вказані платежі зараховано як оплату за іншим укладеним між сторонами договором № 06/08-1917 БО-12 від 29.09.08.

Що стосується платежу в розмірі 103583,00 грн. згідно платіжного доручення №4 від 28.05.09, то, як слідує із пояснень позивача, підтверджених документально, вказану суму отриманих ДК"Газ України" грошових коштів на підставі п.п. 2.5, 2.6 Спільного протокольного рішення №1220/С від 19.05.09 "Про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету" (додано копію) зараховано в погашення заборгованості згідно договору від 29.09.08 №06/08-1916-ТЕ-12 (який є спірним по даній справі), однак за природний газ 2009р.

Наведене свідчить про безпідставність доводів відповідача про необхідність зарахування платежу в розмірі 103583,00 грн. в погашення спірної заборгованості.

Виходячи з вищенаведених обгрунтувань, суд вважає правомірним, таким, що відповідає фактичним матеріалам і обставинам справи, узгоджується із змістом договірних умов сторін, наведений позивачем згідно з позовом розрахунок простроченої спірної заборгованості, визначеної з урахуванням таких часткових проплат, як: 86000 грн., проведеної 30.12.08 303013.00 грн.- 03.03.09 , 644724,00 грн. -03.03.09, 355740,00 грн.- 01.04.09.

Таким чином, при оцінці правомірності дій позивача стосовно нарахування спірних сум пені, інфляційних та 3%річних, суд констатує, що такі нарахування проведено з урахуванням правильно визначеного розміру простроченого боргу, існуючого протягом відповідного періоду прострочки. Окрім того, суд зазначає, що період прострочки визначено правомірно, з врахуванням встановлених договором умов щодо кінцевих термінів оплати спожитого за відповідний місяць природного газу. Слід також зауважити, що пеню нараховано на прострочену заборгованість з 25.12.08 по 25.06.09, тобто за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом, що повністю узгоджується із приписами п.6 ст.232 Господарського кодексу України, умовами п.7.10 договору сторін.

Перевіривши розрахунок нарахувань пені, що складає 194152,12 грн., інфляційних - 165253,74 грн., 3%річних - 24846,52 грн., суд констатує, що вимоги в цій частині заявлено в розмірі, обгрунтованому відповідно до вимог закону, умов договору.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені до 5000 грн., суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В силу норм ст.551 п.3 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обгрунтованих підстав відповідно до вимог зазначених правових норм. Зокрема, передбачено, що за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшено , якщо він істотно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Встановлено, що при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з регламентації вищенаведених правових норм, беручи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов"язань щодо оплати в установлений строк спожитого у спірні місяці природного газу, факт повного добровільного погашення боргу, незначний період прострочки, що виник до повної сплати боргу, перевищення розміру нарахованої пені над розміром інфляційних та 3%річних, що певною мірою компенсують понесені позивачем через прострочку платежу втрати, а також враховуючи особливий статус підприємства відповідача, як комунального підприємства, що забезпечує послугами з теплопостачання споживачів м.Ужгород, в т.ч. бюджетних установ та населення, а у спірному випадку заборгованість виникла за природний газ, використаний для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання населенню,

суд вбачає наявність обгрунтованих підстав для зменшення розміру пені до 50000 грн.

На підставі вищенаведеного, позов в частині вимог про стягнення 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. інфляційних підлягає частковому задоволенню. Стягується сума 240100,26 грн., в т.ч. 165253,74 грн. інфляційних, 24846,52 грн. 3%річних, 50000 грн. пені. В задоволенні вимог про стягнення 144152,12 грн. слід відмовити.

Керуючись положеннями ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням тих фактичних даних, що позовні вимоги по даній справі про стягнення з відповідача 1282727,06 грн. основного боргу, 194152,12 грн. пені, 24846,52 грн. 3% річних та 165253,74 грн. заявлено з правомірних підстав та в обгрунтованому розмірі, суд за результатами вирішення спору по даній справі покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 16670 грн. та 321,50 грн. - витрат по оплаті інформаціно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, п.3 ст.83, ст.ст. 84, 85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині стягнення пені, інфляційних та річних задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Уж –тепло” (м.Ужгород, вул. Белінського, 17, і.к.03054098) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м.Київ, вул. Шолуденка, 1, і.к.31301827) суму 240100,26 грн. ( в т.ч. 165253,74 грн. інфляційних, 24846,52 грн. 3%річних, 50000 грн. пені) 16670 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 321,50 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3. В задоволенні вимог про стягнення 144152,12 грн. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повне рішення складено 24.01.11