Рішення № 13515559, 25.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.

Справа № 5004/14/11. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МВМ-Київ"

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення 21 677, 88 грн.

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін:

від позивача: Фіцулін О.О. дов. № 013 від 17.01.2011 р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МВК-Київ» звернувся з позовом до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 21 677,88 грн. заборгованості, що виникла в результаті неналежного виконання останнім зобовязань, в т.ч., 20 472,00 грн. основного боргу, 818, 88 грн. інфляційних втрат та 387, 00 грн. 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог посилається на рахунок-фактуру № СФ-0138 від 10.04.2008 р., видаткову накладну № РН-0000123 від 11.04.2008 р., довіреність серії НБІ № 508804 від 10.04.2008 р., вимоги про виконання грошового зобовязання № 024 від 22.02.2010 р., № 030 від 05.03.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в письмових поясненнях № 01-29/836 від 24.01.2011 р. та в судовому засіданні позов визнав. Причинами виникнення заборгованості зазначає неотримання коштів від продажу верстату.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку-фактури № СФ-0138 від 10.04.2008 р. на підставі довіреності серії НБІ № 508804 від 10.04.2008 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МВК-Київ» поставив відповідачу - Приватному підприємцю ОСОБА_2 деревообробне обладнання, а саме, верстат розводний для стрічкових пил RD-80 та верстат заточний для стрічкових ОРТ-1/2 на загальну суму 20472, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000123 від 11.04.2008 р.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору поставки, укладеного шляхом підпису видаткової накладної № РН-0000123 від 11.04.2008 р., як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач взяті на себе зобовязання по поставці товару виконав належним чином, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000123 від 11.04.2008 р., засвідченою підписами та печатками обох сторін.Претензій зі сторони відповідача щодо якості, кількості чи асортименту товару від відповідача не постапало.

Термін виконання зобовязання сторони письмово не визначили.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.02.2010 р. позивачем було направлено відповідачу на юридичну адресу вимогу № 024 про необхідність оплати боргу. Зазначена вимога згідно поштового повідомлення про вручення отримана адресатом 04.03.2010 р., однак залишена без задоволення.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач зобовязання по оплаті поставленого товару не виконав.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що сума основного боргу в розмірі 20 472,00 грн. підлягає до стягнення.

Разом з тим, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 818,88 грн. інфляційних втрат та 387, 00 грн. 3% річних згідно розрахунку підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 220, 00 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 530, 612, 625, 639, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в АКІБ «УкрСібБанк», МФО 351005, ідентифікаційний код № НОМЕР_1) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ» (03148, м. Київ, вул.. Героїв Космосу, 4, оф.801, р/р 26002052605562 в ПАТКБ «Приватбанк», Розрахунковий центр, МФО 320649, код ЄДРПОУ 33154568) 21 677,88 грн. заборгованості, в т.ч. 20 472,00 грн. основного боргу, 818, 88 грн. інфляційних втрат, 387, 00 грн. 3% річних та 220, 00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. в повернення витрат по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Пахолюк

Повний текст рішення

складено та підписано

25.01.11