Ухвала суду № 135155388, 26.03.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"26" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1109/26

Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви від 25.03.2026р. за вх.№1138/26

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622); 2. Міністерства внутрішніх справ України (00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код 00032684); 3. Державної міграційної служби України (01001, м. Киії, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37508470); 4. Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919); 5. Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної міграційної служби України, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, зокрема, про визнання та встановлення факту порушення немайнового права, що має преюдиційне значення для подальшого захисту майнових прав у господарських відносинах.

Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч.1 ст.29 ГПК України).

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Частина 5 ст. 30 ГПК України передбачає, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Виключна підсудність, за змістом частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Отже, в силу прямої вказівки частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва є єдиним судом, до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, міністерство чи центральний орган виконавчої влади, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Верховний Суд у своїх постановах також неодноразово наголошував, що тлумачення норм частин 5 ст. 30 ГПК України свідчить про те, що закріплене у ній правило виключної підсудності справ поширюється на усі спори в яких відповідачем, зокрема, визначено міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Аналогічні висновки були викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 910/14346/21 та від 27.07.2022 у справі № 910/1718/21.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що звертаючись до Господарського суду Одеської області з даною позовною заявою, позивачем в якості відповідача 1 визначено Міністерство юстиції України, та в якості відповідача 2 визначено Міністерство внутрішніх справ України.

Слід зазначити, що ухвалення рішення з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції є підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами вирішення судового спору.

Враховуючи викладене, передача справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі Устименко проти України (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...].

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Як передбачає частина 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з. п.1 ч.1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 ст. 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, те, що позивачем одними з відповідачів за його позовом вказано Міністерство юстиції України та Міністерство внутрішніх справ України, Господарський суд Одеської області зазначає про наявність підстав для передачі матеріалів позовної заяви за виключною підсудністю, визначеною ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ч.5 ст.30, п.1 ч.1 ст.31, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Матеріали позовної заяви (від 25.03.2026р. за вх.№1138/26) ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної міграційної служби України, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Додаток: позовна заява.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя К.Ф. Погребна