Постанова № 13515270, 19.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Харків

19.01.2011 р. справа № 2а- 16322/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі :

секретаря судового засідання Алексєєнко О.В.,

представників :

позивача - Чорна Л.В.,

відповідача - Крючкова Л.О.,

прокурора - Стовба О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок"

простягнення заборгованості, - встановив:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах Держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом і просив стягнути з відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" заборгованість по оплаті внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування в сумі 501.404,31грн.

В обгрунтування заявленого позову прокурор указав наступне. Зобовязання по оплаті внесків безпідставно не виконані товариством, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Отримавши від УПФУ вимогу про оплату боргу, товариство її не оскаржувало, однак і не виконало. У звязку з цим, прокурор просив стягнути спірну суму заборгованості в судовому порядку.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова підтримав заявлені прокурором вимоги і, посилаючись на їх обґрунтованість, просив про їх задоволення.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Заявлена до стягнення сума заборгованості була погашена згідно з платіжними дорученнями, а саме: в жовтні 2010р. ВАТ за вересень 2010р. було перераховано 414.083,91грн., в листопаді 2010р. та в грудні 2010р. ВАТ за жовтень 2010р. було перераховано 275.863,34грн.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” відповідач як страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663) і на виконання даної Інструкції відповідач подав до територіального органу Пенсійного фонду розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з вересня по жовтень місяці 2010 р. (а.с.7-14). У рядку 8 цих розрахунків зазначена загальна сума страхових внесків в розмірі 501.404,31грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати приписи ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, так як саме положеннями даної статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків.

Аналізуючи приписи даної норми, суд доходить висновку, що за загальним правилом страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду (абз.1 ч.6 ст.20), а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням) (абз.8 ст.20)

При цьому, суд відзначає, що саме таке розуміння дати виникнення обовязку по сплаті страхових внесків кореспондує положенням абз.1 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, де вказано, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як зясовано судом при розгляді справи, відповідач обовязку по своєчасній сплаті внесків на обовязкове пенсійне страхування не виконав.

Доводи відповідача про оплату спірної суми заборгованості підлягають відхиленню, позаяк в силу ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В ході розгляду справи відповідач не подав суду доказів відсутності недоїмки, на погашення якої в силу закону мають спрямовуватись здійснені ним платежі. Натомість наявність такої недоїмки випливає з приєднаної до справи копії роздруківки картки особового рахунку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правових підстав для невиконання позивачем при реалізації у спірних правовідносинах владних управлінських функцій імперативних вимог ч.5 ст.106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" судом в ході розгляду справи не виявлено. Доказів оскарження в судовому або позасудовому порядку дій територіального органу ПФУ стосовно черговості зарахування платежів на погашення внесків відповідач до суду не подав, а суд самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявив.

Згідно з ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальними органами Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилається вимога про її сплату (абз.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, як визначено абз.2 даної статті вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і за приписами абз.3 цієї ж статті має бути сплачена страхувальником протягом десяти робочих днів із дня одержання.

Судом досліджена наявна в матеріалах справи копія корінця вимоги від 05.11.2010р. № Ю-22.

Доказів оплати названої вимоги або направлення її до органів державної виконавчої служби України, скасування цієї вимоги або її невідповідності закону сторонами до матеріалів справи не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин у справі не встановлено.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, заявлена по даній справі вимога про стягнення заборгованості по оплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах Держави в особі Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Трансзв`язок" (ідентифікаційний код - 01056735; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Достоєвського, буд.16) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22682342; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул. 1-ї Кінної Армії, буд.15; р/р - 256063012095 в ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість в сумі 501404 (п'ятсот одна тисяча чотириста чотири) грн. 31коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.01.2011р.

Суддя Сліденко А.В.