Рішення № 135149872, 26.03.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №442/8071/25

Провадження №2/443/292/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

26 березня 2026 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 35254,65 грн, з яких сума заборгованості за основним боргом 5994,17 грн, сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 19639,84 грн, сума заборгованості за процентами нарахованими позивачем 9620,64 грн; сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн; у порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І =((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 20.06.2024 між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №4752232 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТзОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 6 000 грн, строк кредиту 360 днів: з 20.06.2024 по 15.06.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. ТзОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

27.02.2025 ТзОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТзОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача, тобто до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №4752232 від 20.06.2024, загальна сума заборгованості склала 28634,01 грн, з яких заборгованість з тіла кредиту 5994,17 грн, заборгованості за процентами 19639,84 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 3000 грн.

У межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ ««Українські Фінансові Операції» з 27.02.2025 донараховано відсотки за 107 календарних днів у сумі 9620,64285 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором №№4752232 від 20.06.2024 в загальній сумі 35254,65 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту 5994,17 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 19639,84 грн, нараховані відсотки ТОВ «Українські Фінансові Операції» 9620,64285 грн.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.10.2025 справу №442/8071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено за підсудністю до Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.11.2025 справу №442/8071/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 09.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Крім того, зобов`язано АТ КБ «Приват Банк» в особі керівника надати до суду належним чином завірені копії наступних документів та інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжна картка № НОМЕР_1 ; первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення) про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 20.06.2024 включно та протягом наступних п`яти календарних днів у сумі 6000,00 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

06.02.2026 на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» надійшли витребувана судом інформація та копії документів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просить задоволити. Проти винесення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24.03.2026, є дата складення повного тексту судового рішення 26.03.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20.06.2024 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №4752232 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір) (а.с.20-30).

ОСОБА_1 для підписання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4752232 від 20.06.2024 року було надано наступний одноразовий ідентифікатор 90878.

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає 6000,00 грн. (п.1.2 Договору);

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.3 договору).

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору).

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Згідно п.п.1.4.1 договору, стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.п.1.4.2 договору, знижена процентна становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо клієнт до 29.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Денна процентна ставка за цим договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 1.459%.

Пунктом 1.6 договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38400,00 грн та за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 37506,00 грн..

Згідно п.2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Відповідно до п.2.2 договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Дати надання кредиту: 20.06.2024 або 21.06.2024.

Відповідно до п.3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідно до п.5.4. договору, Клієнт зобов`язаний, зокрема у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Згідно п.9.9 договору, підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача; б.) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що розміщені на Веб- сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не впливають на зобов`язання Клієнта, передбачені цим Договором.

Відповідно до Додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4752232 від 20.06.2024, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит (а.с.31, 59-60),який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 90878, 20.06.2024 23:48:01, у такій зокрема зазначено: дата видачі кредиту 20.06.2024 року, дати платежу, кількість днів у розрахунковому періоді 360, чиста сума кредиту 6000,00 грн., сума платежу за розрахунковий період 37506,00 грн., проценти за користування кредитом 31506,00 грн., реальна річна процентна ставка 9717,69%, загальна вартість кредиту 37506,00 грн.

Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), зокрема визначено: тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процентна ставка, відсотків річних (застосовується протягом строку кредиту, крім періоду застосування зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування), який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 45007, 20.06.2024 23:47:19 (а.с.17-19).

Також, ОСОБА_1 було підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 90878 Додаток №2 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4752232 від 20.06.2024 Інформаційне повідомлення (а.с.16), згідно яких останній надав згоду Товариству на передачу особам, зазначеним в цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються в разі невиконання зобов`язання за договором про споживчий кредит або відповідно до законодавства України.

Згідно листа ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.03.2025, останнє повідомило ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про успішність операції, згідно договору з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, а саме перерахунку 20.06.2024 суми коштів у розмірі 6000,00 грн на номер картки № НОМЕР_4 (а.с.56).

Вказане також підтверджується інформацією наданою АТ КБ «Приват Банк» та випискою за договором №б/н за період 20.06.2024 25.06.2024, згідно яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 20.06.2024 відбулось зарахування коштів на суму 6000,00 грн. (а.с.95-97).

До кредитного договору позивачем долучено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які містяться в матеріалах справи (на 17 аркушах прикріплена до матеріалів справи в електронному вигляді), у яких зокрема передбачено порядок та умови надання кредиту.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сформованого ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, станом на 27.02.2025 становить 28634,01 грн, з яких заборгованість з тіла кредиту 5994,17 грн, заборгованості за процентами 19639,84 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 3000 грн (а.с.66-69).

При цьому, як видно із вищевказаного розрахунку, відповідач частково здійснював погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання останнім факту укладення договору кредитну між ним та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а також те, що йому були відомі умови кредитування.

Судом також встановлено, що 27.02.2025 між ТзОВ «Українські Фінансові Операції» (фактор) та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) було укладено договір факторингу №27/02/2025 (а.с.71-79), згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п.1.1).

Загальна сума прав грошових вимог, що відступаються за договором становить 61002206,19 грн. (п.3.2 договору).

27.02.2025 між ТзОВ «Українські Фінансові Операції» (фактор) та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) було підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №27/02/2025 від 27.02.2025 року (а.с.82).

На виконання умов договору факторингу №27/02/2025 від 27.02.2025 року ТзОВ «Українські Фінансові Операції» було сплачено ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошові кошти в розмірі 1080517,05 грн. та в розмірі 108057,05 грн., згідно платіжних інструкцій №1028 від 27.02.2025 та №5 від 27.02.2025 (а.с.80).

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №27/02/2025 від 27.02.2025 клієнт відступає факторові наступні права грошових вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4752232, а саме: сума заборгованості за основною сумою боргу 5994,17 грн., сума заборгованості за відсотками 19639,84 грн., штраф - 3000,00 грн., сума заборгованості разом 28634,01 грн. (а.с.63-65).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сформованого ТзОВ «Українські Фінансові Операції», ОСОБА_1 також нараховано проценти за 107 календарних днів (з 28.02.2025 по 14.06.2025) користування кредитними коштами за процентною ставкою 1,5% у розмірі 9620,37 грн. (а.с.114-116).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за Договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Лінеура Україна» - ТзОВ «Українські Фінансові Операції», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги, в частині стягнення з ОСОБА_1 за Договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5994,17 грн. підлягають до задоволення.

Вирішуючи вимогу щодо стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 29260,48 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як зазначалось вище, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач уклавши кредитний договір №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредитуузгодили, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день.

Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредитуукладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та термін дії договору становить 360 днів, тобто до 14.06.2025, а відтак положення цього Закону застосовуються до договору №4752232 від 20.06.2024, на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

При цьому, як видно із розрахунок заборгованості за договором №4752232 від 20.06.2024, сформованого ТзОВ «Лінеура Україна», то відповідачу здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами до 27 лютого 2025 включно, зокрема за період з 20.06.2024 по 29.06.2024 нарахування заборгованості за процентами здійснювалося за зниженою процентною ставкою в розмірі 0,01% за кожен день користування кредитом, за період з 30.06.2024 по 27.02.2025 в розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом.

Також, як видно із розрахунку заборгованості за кредитним договором №4752232 від 20.06.2024, сформованої ТзОВ «Українські Фінансові Операції», ОСОБА_1 також нараховано проценти за 107 календарних днів (з 28.02.2025 по 14.06.2025) користування кредитними коштами за процентною ставкою 1,50 %.

Однак, враховуючи положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо диференційованого розміру денної процентної ставки, застосування ставки у розмірі 2,50% за кожен день користування кредитом можливо лише до 22.04.2024 включно. Починаючи з 23.04.2024 і до 20.08.2024 розмір процентної ставки не мав перевищувати 1,5% за кожен день користування кредитом, а з 21.08.2024 по 24.02.2025 (день до якого здійснювалось нарахування відсотків)розмір процентної ставки не міг перевищувати 1 %. Тобто застосування процентної ставки у розмірі 2,50% з 23.04.2024 суперечитиме п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд бере до уваги розрахунок заборгованості за відсотками за період з 20.06.2024 по 20.08.2024, що відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства і заборгованість за цей період становитиме 2467,03 грн.

Одночасно за період з 21.08.2024 по 27.02.2025 заборгованість по нарахованими процентами становитиме в розмірі 11448,86 грн. (5994,17 грн. заборгованість по тілу кредиту грн х 1,0 % х 191 день), а за період з 28.02.2025 по 14.06.2025 заборгованість по нарахованими процентами становитиме в розмірі 6413,76 грн. (5994,17 грн. заборгованість по тілу кредиту грн х 1 % х 107 днів).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за відсотками за вищевказаним кредитним договором становитиме 20329,92 грн. (2467,03 грн. за період з 20.06.2024 по 20.08.2024 + 11448,86 грн. за період з 21.08.2024 по 27.02.2025 + 6413,76 грн. за період з 28.02.2025 по 14.06.2025).

Крім того, позивач просить, в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = (sі * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь на користь ТзОВ «Українські Фінансові Операції». Роз`яснити органу (особі). Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

У відповідності до частини 10 та частини 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Отже, норма ч.10 та ч.11 ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про стягнення боргу про нарахування саме відсотків або пені, які нараховуються на такий. Натомість позивач просить нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України є різними поняттями та строк нарахування відсотків за вищезгаданим кредитним договором (строку кредитування) закінчився.

Крім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, в частині вимоги щодо нараховування інфляційних втрат і 3% річних, суд відмовляє у задоволенні.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1808,76 грн., виходячи з розрахунку 26324,09 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 35254,65 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 4ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс протиЛатвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

- Договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с.84-87);

- Акт №4752232 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2025 року, згідно договору про надання правової допомоги згідно договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с.61);

- Детальний опис робіт (наданих послуг) №4752232 від 14.10.2025 (а.с.62);

- заявку №4752232 від 21.04.2025 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 (а.с.47-49);

- Рахунок на оплату №4752232 від 14.10.2025 виданого адвокатом Дідух Є.О. на суму 10000,00 грн. (а.с.54);

З умов наданого договору, який укладений між ТзОВ «Українські Фінансові Операції» (замовник) та адвокатом Дідух Є.О. вбачається, що виконавець зобов`язуєься надати замовнику наступні юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, представництво інтересів замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 договору, вартість послуг виконавця визначається у Актах наданих послуг по домовленості. Вартість послуг виконавця, що були надані замовнику та не вказані у п.3.1 договору визначаються сторонами у Актах наданих послуг та рахунках на оплату (п.3.2 договору).

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТзОВ «Українські Фінансові Операції» адвокатом Дідух Є.О. правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи (збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складання позовної заяви та подання такої до суду), значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за договором №4752232 від 20.06.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 26324 (двадцять шість тисяч триста двадцять чотири) гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, код ЄДРПОУ 40966896) витрати на сплату судового збору в розмірі 1808 (одна тисяча вісімсот вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (юридична адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, код ЄДРПОУ 40966896) 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовоюзаявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.І. Сливка