Ухвала суду № 135149749, 20.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/9121/24 1-кп/335/635/2026

20 березня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

заявника по скарзі - потерпілого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2024 задоволено клопотання прокурора та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України закрито у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15.12.2025 ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2024 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.02.2026, призначено підготовче судове засідання за клопотанням прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 про закриття цього кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2018 за № 12018080060000828, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2018 року до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява директора ТОВ «ЗТЛ» ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа, таємно викрала кошти у сумі 2041,18 грн.

28.03.2018 за даним фактом розпочато досудове розслідування № 12018080060000828 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування допитано представника потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що у період часу з 13.02.2016 обіймає посаду директора ТОВ «СМ МДМ». Відповідно до Статуту власником є також ОСОБА_4 . Згідно із класифікацією видів економічної діяльності підприємство займається торгівлею та орендою нерухомості. Засновники підприємства неодноразово змінювалися. Перед ОСОБА_4 засновником був ОСОБА_7 . Під час укладання угоди про передання підприємства ніяких банківських документів по актам приймання не передавались. Далі, ОСОБА_4 пояснив, що вивчаючи документацію він виявив, що 03.02.2017 грошові кошти в сумі 2041 гривень 18 копійок було перераховано на рахунок НОМЕР_1 , який належить «ЗТЛ». Далі пояснив, що на підприємстві до грошових коштів доступ має тільки він.

В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що в квітні 2016 року йому зателефонував на мобільний телефон чоловік на ім`я ОСОБА_9 , який надає послуги щодо допомоги оформлення документів при купівлі-продажу підприємств. ОСОБА_9 повідомив, що є люди, які мають бажання придбати підприємство та запропонував йому поговорити з власниками. В подальшому ОСОБА_8 дав мобільні номери засновників ТОВ «СП МДВ». В подальшому від ОСОБА_10 (засновника) стало відомо, що вони вирішили продати підприємство. При яких обставинах відбувався продаж підприємства ОСОБА_8 невідомо. 28.07.2016 ОСОБА_8 передав всю податкову звітність, видаткові накладні по підприємству, табеля обліку, установчі та реєстраційні документи були передані директору ТОВ «СП МДМ» ОСОБА_7 . Ця передача була нотаріально завірена нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_11 . Вказана передача відбувалась в офісі нотаріуса в м. Києві по вулиці Червоноармійська. Щодо печатки підприємства ОСОБА_8 пояснив, що 25.07.2016 до його офісу за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 49 приїжджав представник ОСОБА_7 , чоловік на ім`я ОСОБА_9 , повних анкетних даних ОСОБА_8 не знає, якому була передана печатка підприємства для того щоб ОСОБА_7 міг внести зміни в установчі документи. ОСОБА_8 пояснив, що договорів купівлі-продажу часток засновників ТОВ «СП МДМ» не бачив.

Посилається на ч. 1 п. 3-1 ст. 284 КПК України, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, зазначає, що з моменту вчинення кримінального правопорушення (проступку) до теперішнього часу минуло більш, ніж три роки, у зв`язку з чим закінчився відповідний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Враховуючи те, що у ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлена, а також той факт, що з моменту вчиненні кримінального правопорушення минуло більше, ніж три роки і, таким чином, закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, прокурор просить кримінальне провадження № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України закрити, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурорка ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила закрити кримінальне провадження № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_4 проти вимог клопотання та закриття кримінального провадження заперечував та вказав, що при проведенні досудового розслідування, яке триває з 2018 року були порушені вимоги ст.ст. 28, 36, 55, 56, 220, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а саме права потерпілого, обов`язок розгляду клопотання, обов`язок прокурора здійснювати процесуальний нагляд, розумні строки, право на оскарження бездіяльності. Просив визнати протиправною бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання потерпілого, визнати бездіяльність прокурора Вознесенівської окружної прокуратури щодо невиконання обов`язку процесуального керівництва, зобов`язати слідчого та прокурора невідкладно розглянути клопотання у порядку ст. 220 КПК України та зобов`язати прийняти мотивоване процесуальне рішення та вручити його потерпілому.

Заслухавши прокурора, потерпілого, адвоката, ознайомившись зі змістом клопотання прокурора, скаргами потерпілого та матеріалами кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Отже провадження може бути закритим після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки прокурором, судом всіх зібраних та перевірених доказів, а отже п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання їх обов`язків, визначених процесуальним законом.

Аналіз норми п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України свідчить про те, що закриття кримінального провадження за вказаною правовою підставою може мати місце лише у разі доведеності події кримінального правопорушення, її юридичної кваліфікації та за умов невстановлення особи, яка його вчинила, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зазначеною нормою законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 185 КК України, є кримінальним проступком.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Відповідно до ст. 92, 110 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках - на потерпілого.

Водночас відповідно до ст.ст. 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається через наявність обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв`язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.

Законність, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно зі ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

За змістом ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та виконання обов`язків, визначених загальними засадами ст.ст. 9, 25 КПК України.

Із матеріалів клопотання витікає, що 28.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за заявою директора ТОВ «ЗТЛ» ОСОБА_4 з приводу крадіжки невідомими особами коштів у сумі 2041,17 грн., тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12018080060000828).

Під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12018080060000828 було допитано потерпілого ОСОБА_4 , проведено допит свідка ОСОБА_8 .

В подальшому ніяких процесуальних дій, направлених на з`ясування фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не вчинялось, інші слідчі (розшукові) дії, направлені на повне, всебічне та неупереджене встановлення обставин кримінального провадження не проводились.

Отже, як вказано вище, ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.02.2026, за клопотанням прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста ОСОБА_6 про закриття цього кримінального провадження призначено підготовче судове засідання.

В межах підготовчого провадження по даному кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_4 подано до суду скарги на бездіяльність органу досудового розслідування в порядку ст.ст. 303, 306 КПК України.

Відповідно до ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Також слід зазначити, що згідно зі ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Зокрема, 02.02.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність процесуального керівника (у порядку ст.ст. 303, 306 КПК України), відповідно до якої останній зазначив, що 28.01.2026 ним на особистому прийомі у керівника прокуратури було подано клопотання про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення та надання обов`язкових письмових вказівок слідчому, в якому він просив визнати бездіяльність процесуального керівника у даному кримінальному провадженні № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - протиправною, що полягала у не розгляді клопотання від 28.01.2026; зобов`язати процесуального керівника розглянути зазначене клопотання в порядку ст. 220 КПК України з прийняттям вмотивованої постанови; зобов`язати внести до ЄРДР відомості про зміну правової кваліфікації з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України або надати належно вмотивовану письмову відповідь; зобов`язати надати слідчому письмові вказівки, зокрема щодо аналізу електронних платіжних операцій та руху коштів; забезпечити повідомлення його як потерпілого про результати розгляду. (а.с. 65-66).

Також, 09.02.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність процесуального керівника (у порядку ст.ст. 303, 306 КПК України), яка аналогічна скарзі поданої ним від 02.02.2026 (а.с. 81).

13.02.2026 у судовому засіданні представником потерпілого адвокатом ОСОБА_12 надано до суду скаргу ОСОБА_4 від 13.02.2026 про визнання бездіяльність слідчого та прокурора (в порядку ст. 220, 303-306 КПК України), в якій потерпілий просив визнати бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання потерпілого, визнати протиправною бездіяльність прокурора Вознесенівської окружної прокуратури щодо невиконання обов`язків процесуального керівництва; зобов`язати слідчого та прокурора невідкладно розглянути клопотання у порядку ст. 220 КПК України; зобов`язати прийняти мотивоване процесуальне рішення та вручити його потерпілому (а.с. 95).

Також, 13.02.2026 у судовому засіданні представником потерпілого адвокатом ОСОБА_12 надано до суду скаргу ОСОБА_4 від 13.02.2026 про визнання протиправною бездіяльності прокурора (в порядку ст. 303-306 КПК України), відповідно до якого ОСОБА_4 просив визнати протиправною бездіяльність прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, що полягає у не розгляді клопотання потерпілого у кримінальному провадженні № 12018080060000828; зобов`язати прокурора невідкладно розглянути клопотання у порядку ст. 220 КПК України та прийняти відповідне процесуальне рішення (а.с. 101).

Згідно клопотання потерпілого ОСОБА_4 від 28.01.2026, яке є предметом розгляду вищезазначених скарг, останній просив процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12018080060000828 в порядку ст. 220 КПК України, останній, з урахуванням висновків апеляційного суду, просив змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення у провадженні № 12018080060000828 від 28.03.2018; надати слідчому письмові вказівки щодо проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, аналізу електронних платіжних операцій та руху коштів, встановлення осіб, які мали доступ до рахунків та документів, надання правової оцінки використанню банківських реквізитів і електронних платіжних засобів; забезпечити реалізацію процесуальних прав потерпілого, у тому числі право на участь у прийнятті процесуальних рішень; надати письмову вмотивовану відповідь у строки, передбачені КПК України (а.с. 72, 82, 98, 103).

Однак ні слідчим ні прокурором клопотання потерпілого ОСОБА_4 від 28.01.2026 в порядку ст. 220 КПК України не розглянуто із винесенням вмотивованого рішення про задоволення чи відмову у задоволенні клопотання.

Отже подане потерпілою стороною клопотання від 28.01.2026 не було належним чином розглянуто представником органу досудового розслідування.

В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про повідомлення заявника в порядку ч. 2 ст. 220 КПК України про результати його розгляду.

При цьому прокурор, слідчий, дізнавач повинен розглянути зазначене клопотання із дотриманням ст. 220 КПК України, задовільнити його або прийняти мотивовану постанову про відмову в задоволенні клопотання, яка підлягає оскарженню в порядку і строки визначені КПК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що особа, яка вчинила кримінальні правопорушення у межах цього кримінального провадження, не встановлена саме через неналежну організацію досудового розслідування, та відсутність належного нагляду під час проведення досудового розслідування, а тому кримінальне провадження не може бути закрито судом на підставі п.3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.

Заперечення прокурорки є безпідставними, оскільки клопотання потерпілого ОСОБА_4 від 28.01.2026 за своїм змістом становило вимогу до процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12018080060000828 про проведення зміни кваліфікації кримінального правопорушення та надання обов`язкових письмових вказівок слідчому, а відтак є клопотанням про проведення процесуальних дій в розумінні ст. 220 КПК України.

Посилання прокурорки у судовому засіданні про розгляд клопотання ОСОБА_4 від 10.02.2026 (а.с. 111-112) та винесену постанову про відмову в задоволенні клопотання від 12.02.2026, є безпідставними, оскільки винесена постанова прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя не входить в межі розгляду даної справи, та стосується розгляду клопотання по іншому кримінальному провадженню, а саме № 12017080050000878 від 24.02.2017 за ч. 1 ст. 366 КК України (а.с. 114-115).

Посилання прокурорки у судовому засіданні, що на час отримання клопотання потерпілого кримінальне провадження було направлено до суду для вирішення питання про його закриття на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не перешкоджало стороні обвинувачення виконати вимоги ст. 220 КПК України.

Виходячи з таких міркувань, вважаю, що матеріалами скарги переконливо доведено перед слідчим суддею факт, який свідчить про наявність бездіяльності органу досудового розслідування щодо не розгляду клопотання ОСОБА_4 від 28.01.2026 у кримінальному провадженні.

За таких обставин, у зв`язку з невирішеним клопотання потерпілого від 28.01.2026, досудове розслідування не може вважатися проведеним у повному обсязі, як про це зазначено у клопотанні. Більш того, встановлена законодавцем можливість закриття провадження на підставі п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України не звільняє прокурора та слідчого від виконання обов`язків, встановлених ст.ст. 9, 25 КПК України, оскільки це порушує принципи кримінального судочинства і права потерпілої особи. Стверджувати, що вжито усіх можливих заходів, проведено усі слідчі та розшукові дії, якими не встановлено особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, у суду немає підстав.

Суд звертає увагу, що сама по собі тривалість часу, що пройшла з дня вчинення кримінального правопорушення не є підставою для закриття провадження. Будь хто з учасників провадження до прокурора із заявою про закриття провадження не звертався.

Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява N 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 «…для того, щоб розслідування могло вважатися ефективним, воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».

Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини ОСОБА_13 проти України від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 …державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах Начова та інші проти Болгарії (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та Рамсахай та інші проти Нідерландів (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).

Суд вважає, що використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості остаточно закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.

На переконання суду, в даному кримінальному провадженні досудовим розслідування не застосовано всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, тобто порушено вимоги ч. 5 ст. 38 КПК України, не здійснювались дії на виконання обов`язку, встановленого ст. 92 КПК України, а тому рішення прокурора про необхідність звернення до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є передчасним.

Судом також була досліджена відповідь начальника СД ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_14 № 34452-2026 від 11.03.2026 на адресу заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, згідно якої повідомляється, що у період часу з 15.12.2025 по 02.03.2026 до сектору дізнання від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та клопотання по кримінальному провадженню ЄРДР № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України не надходило. 03.03.2026 по системі електронного документообігу (СЕД) надійшло клопотання від ОСОБА_4 про зміну правової кваліфікації по кримінальному провадженню та об`єднання кримінальних проваджень, яке було розписано на дізнавача ОСОБА_15 . 04.03.2026 дізнавачем ОСОБА_15 була надана відповідь № 31008-2026 ОСОБА_4 про те, що кримінальне провадження ЄРДР № 12018080060000828 від 28.03.2018 було закрите 05.09.2024 прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_16 на підставі ст. 284 КПК України.

Проте в ході судового засідання встановлено, що потерпілим ОСОБА_4 таких скарг або клопотань до сектору дізнання по кримінальному провадженню ЄРДР № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України не направлялось, з вказаним клопотанням він звернувся на особистому прийомі до керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, клопотання було прийнято, після чого повинно було провести його реєстрацію, накласти резолюцію, скерувати уповноваженій особі для розгляду.

Однак, як слідує з матеріалів досудового розслідування, досліджених в судовому засіданні, таких дій здійснено не було, тому відсутність відповідного процесуального рішення за клопотанням потерпілого свідчить про наявність бездіяльності органу досудового розслідування щодо не розгляду клопотання ОСОБА_4 від 28.01.2026 у даному кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку зазначеному, суд вважає, що орган досудового розслідування зосередившись на строках давності притягнення до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 185 КК, та з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, залишив поза увагою, що у цьому провадженні мали місце невирішені слідством клопотання потерпілого ОСОБА_4 , що виключає принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки прокурором, судом всіх зібраних та перевірених доказів

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та матеріали кримінального провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України повернути прокурору для подальшої організації продовження здійснення досудового розслідування, в тому числі для виконання уповноваженою особою Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, розглянути та повідомити заявника про результати розгляду такої заяви в порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

Водночас, відмова прокурору у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не позбавляє його можливості повторного звернення до суду із зазначеним клопотанням після проведення повного та всебічного досудового розслідування відповідно до норм КПК України.

Що стосується інших скарг ОСОБА_4 , зокрема від 11.03.2026 на бездіяльність органу досудового розслідування, відповідно до якої потерпілий просив визнати бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у не розгляді клопотання від 23.02.2026, незаконною; зобов`язати слідчого або прокурора розглянути клопотання по суті у порядку ст. 220 КПК України та повідомити його про результати розгляду клопотання у встановленому законом порядку (а.с. 144), наданого до скарги клопотання (а.с. 144, 145-146), та відповіді на вказане клопотання начальника СД ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_14 № 34452-2026 від 11.03.2026, адресованої заступнику керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжі, та відповіді дізнавача ОСОБА_15 адресованої на адресу потерпілого (а.с. 147), слідчий суддя вважає, що вказані вимоги скарги, як і клопотання охоплюються обставинами іншого кримінального провадження, тому в задоволенні інших скарг ОСОБА_4 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 40, 91, 92, 110, 284, 369, 372 КПК України, ст. 12, 49 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080060000828 від 28.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.

Ухвала в частині відмови в закритті кримінального провадження може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Скаргу потерпілого ОСОБА_4 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність органу досудового розслідування щодо не розгляду клопотання від 28.01.2026 у строки, передбачені ст. 220 КПК України задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, що здійснює досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018080060000828 від 28.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, розглянути та повідомити заявника про результати розгляду такої заяви в порядку, визначеному ст. 220 КПК України.

В задоволенні інших скарг ОСОБА_4 в порядку, визначеному ст. 220 КПК України відмовити.

Ухвала в частині задоволення скарги потерпілого набирає законної сили з моменту складання та оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини ухвали суду виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 20 березня 2026 року.

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1