Ухвала суду № 135149738, 25.03.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1664/26 2/335/1568/2026

УХВАЛА

25 березня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Леоніда Миколайовича про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Леоніда Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано позовну заяву ОСОБА_1 до ФІЛІІ ДОНЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача.

Ухвалою судді від 18.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження із розглядом в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 25.03.2026 із викликом сторін. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь).

19.02.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, якою позивач доповнив позовні вимоги та просив зобов`язати АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» перерахувати належні йому кошти, які містяться на поточному рахунку відкритому в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» на його рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

12.03.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано заяву представника АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Л. М. про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Заява мотивована тим, що у ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» відсутній статус юридичної особи, отже, в силу вимог ст.ст. 46, 47 ЦПК України відсутня цивільна процесуальна право- та дієздатність, у зв`язку з чим рішення може вплинути на майнові обов`язки АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ».

12.03.2026 в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС судом отримано заяву представника АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Л. М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в обґрунтування якої посилався на обставини, що мають місце внаслідок воєнного стану.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, і підстави, визначені ст. 223 ЦПК України для відкладення судового засідання відсутні, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У пп. 5968 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі Справа № 657/1024/16-ц, провадження № 14-5цс23, викладено такі правові висновки: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку».

Вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 19.02.2026, суд дійшов висновку, що вказана заява містить нову додаткову позовну вимогу, додатково до викладених у позовній заяві.

Так, у позові ОСОБА_1 просить зобов`язати АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» відновити обслуговування платіжних карток та рахунків зі зняттям всіх обмежень та блокувань, відновити здійснення всіх операцій по платіжним карткам та рахункам позивача зі зняттям усіх обмежень та блокувань, відновити позивачу доступ в особистому кабінеті веб-банкінгу «Ощад 24/7».

Тобто позов не містить вимог майнового характеру, що виключає у даному випадку можливість їх збільшення.

Разом із тим, ОСОБА_1 у заяві про збільшення позовних вимог просить зобов`язати АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» перерахувати належні йому кошти, які знаходяться на поточному рахунку, відкритому в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», на рахунок, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Таким чином, заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог фактично є заявою про одночасну зміну предмета та підстав позову (новим позовом), оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини і норми права, які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, тому у прийнятті заяви ОСОБА_1 слід відмовити та заяву повернути заявникові.

Водночас, дослідивши зміст позовних вимог у первісному позові, суд встановив, що позивач, хоча і зазначає відповідачем ФІЛІЮ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», однак, просить зобов`язати вчинити певні дії саме АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ».

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Разом із тим, позивачем не заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» належним відповідачем АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ».

Водночас, у заяві, поданій представником АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Л. М. про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зазначено, що у ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» відсутній статус юридичної особи, отже, в силу вимог ст.ст. 46, 47 ЦПК України відсутня цивільна процесуальна право- та дієздатність.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Розгляд справ за участі як відповідача філії юридичної особи вимогами цивільного процесуального законодавства не передбачений, та, відповідно, є підставою для закриття провадження за приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає, що позивачу необхідно роз`яснити в порядку пп. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії звернення до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача у справі ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» належним відповідачем АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», а також наслідки не вчинення цієї процесуальної дії закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

При цьому, суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 51 ЦПК України після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Оскільки у разі подання позивачем відповідного клопотання АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» може набути статусу відповідача у справі, суд вважає за необхідне розгляд заяв представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Л. М. про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, участь представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Л. М. в режимі відеоконференції відкласти до вирішення вказаного процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 12, 48, 49, 51, 53, 223, 240, 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Багненку Сергію Володимировичу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача та повернути вказану заяву позивачу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд вимог, зазначених у заяві про збільшення позовних вимог можливий шляхом пред`явлення нового позову в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду із клопотанням про заміну неналежного відповідача у справі ФІЛІЇ ДОНЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» належним відповідачем АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», а також наслідки не вчинення цієї процесуальної дії закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 3 ст. 51 ЦПК України після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відкласти судове засідання у цій справі до 23 квітня 2026 року до 11:00 год.

Заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Леоніда Миколайовича про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», заяву представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» Павленка Леоніда Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції розглянути після вирішення процесуального питання щодо заміни відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у прийнятті та повернення заяви про збільшення позовних вимог до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А. В. Шалагінова