Постанова № 13514920, 08.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2010 року Справа № 2а-7424/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

за участю представників:

від позивача: Половенко О.В. (довіреність № 1 /010 від 28.12.2009 року),

Лісіна О.Г. (довіреність № 8/010 від 12.10.2010 року)

від відповідача: Крючек К.В. (довіреність № 486/10-014 від 01.02.2010 року.

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Дніпрокор» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000972303 від 29 червня 2010 року на суму 50000, 00 грн.

Ухвалою суду від 30 вересня 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-7424/10/0870 та призначено до судового розгляду на 13 жовтня 2010 року.

13 жовтня 2010 року за письмовим клопотанням представника позивача, для надання додаткових доказів, провадження у справі зупинялось до 08 листопада 2010 року. 08 листопада 2010 року провадження у справі поновлено, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що ДПІ у Орджонікідзевському районі проведена перевірка господарської одиниці ТОВ Фірма «Дніпрокор» з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 16 червня 2010 року №0311/08/29/23/13612779 та винесено рішення № 0000972303 від 29 червня 2010 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 50 000, 00 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі Закон України № 265/95-ВР), а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена у денному Х-звіті РРО.

Представник позивача не погоджується з винесеним рішенням, зазначає, що отримана залогова вартість відбійного молотка не є розрахунковою операцією у розумінні Закону України № 265/95-ВР та посилаючись на норми Цивільного кодексу України, вказує, що застава є одним із видів забезпечення зобовязання але не є послугою та отриманні в якості застави кошти не потребують проведення цієї операції із застосуванням РРО.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема, вказав що під час перевірки працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі був взятий в оренду (прокат) будівельний інструмент, а саме відбійний молоток 11Е. В якості застави, яка є невід'ємною частиною послуги оренди, за товар була надана сума 5000,00 грн., яка була прийнята до каси підприємства, при цьому жодний розрахунковий документ встановленого зразка не друкувався та не видавався. Під час підрахунку готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а саме у грошовій скриньці РРО, заставна сума 5000,0 грн. була відсутня та на момент перерахунку готівкових коштів знаходилась у підприємства, але на вимогу перевіряючих надана не була. Отже позивачем було порушено п.п. 1, 2, 13 Закону України № 265/95-ВР, а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена у денному Х-звіті РРО, на підставі чого перевіряючими складено акт та винесено спірне рішення, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 000, 00 грн. Вважає, що вказане рішення прийнято правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства, у звязку з чим просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

16 червня 2010 року на підставі наказу від 25 травня 2010 року №391 та направлень № 0487, №0488 від 16 червня 2010 року працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено перевірку господарської одиниці магазину розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 71 який належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ Фірма «Дніпрокор», щодо контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено порушення пп. 1, 2, 13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 5000,00грн. (надання в оренду молотка відбійного11Е, заставною вартістю 5000,00грн.),

- невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена у денному Х-звіті РРО.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №0311/08/29/23/13612779 від 16 червня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято рішення №0000972303 від 27 червня 2010 року, яким до ТОВ Фірма «Дніпрокор» застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 50 000, 00 грн.

Вказане рішення було оскаржене позивачем до ДПА у Запорізькій області та за результатами розгляду скарги рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000972303 від 27 червня 2010 року залишено без змін, а скарга ТОВ Фірма «Дніпрокор» - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним рішенням №0000972303 від 27 червня 2010 року, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду про його скасування.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 10 зазначеного закону, на Державну податкову інспекцію покладені функції контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.15 Закону України № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до приписів чинного законодавства, 16 червня 2010 року працівниками податкової на підставі направлень № 0487 та №0488 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено перевірку магазину розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 71 який належить суб'єкту господарської діяльності ТОВ Фірма «Дніпрокор»

Під час проведення перевірки встановлено порушення вимог пп. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, а саме:

проведення розрахункової операції без застосування РРО;

невідповідність готівкових коштів у розмірі 5000, 00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Законом передбачено обовязки субєкта підприємницької діяльності під час здійснення своєї діяльності, зокрема, п.п. 1, 2, ст. 3 Закону України № 265/95-ВР передбачають, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з абз. 3 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до абз. 15 ст. 2 цього Закону, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Необхідно зазначити, що при розгляді справи, на вимогу суду, представником позивача не надано жодного документу яким зафіксовано отримання підприємством позивачем застави в сумі 5000 грн. Але, останнім, в ході судових засідань неодноразово наголошувалось про отримання зазначеної суми в якості застави. Також, надано пояснення, що при повернені товару наданого в прокат підприємством вираховується з суми застави необхідна сума орендної плати за час користування товаром.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пункт 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах :

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Стаття 22 вказаного Закону зокрема передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Зважаючи на виявлені правопорушення, суд вважає, що податковою правомірно було застосовано до ТОВ Фірма «Дніпрокор» штрафні санкції у розмірі 50000, 00 грн.

Посилання позивача на те, що процедура надання речей в прокат як один із видів договору оренди, з подальшим отриманням за це коштів не є послугою, не приймається судом до уваги, оскільки, договір оренди, в розумінні ЦК України є публічним договором, у тому числі з надання послуг з прокату.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається, а в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема вказано «при продажу товарів (наданні послуг)».

Крім того, випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій визначені ст. 9 Закону України № 265/95-ВР, разом з тим жоден із них не передбачає підстав для незастосування РРО в даному випадку.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), оскільки надання інструменту в прокат є одним з основних напрямків діяльності підприємства позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про скасування рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000972303 від 29 червня 2010 року про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 50000, 00 грн. не обґрунтовані та не підтверджені документальними доказами.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000972303 від 29 червня 2010 року слід вважати обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167,181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі 13 грудня 2010 року.

СуддяД.В. Татаринов