Ухвала суду № 135149188, 26.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

26 березня 2026 рокуСправа № 495/2384/26 Номер провадження 2/495/2435/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши позовну ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , представниця Уповноваженого з прав дитини Оксана Червякова, про визнання незаконним висновку органу опіки та піклування, визнання незаконними (протиправними) дій та бездіяльності,

встановила:

24.03.2026 до суду надійшла вказана позовна заява із вимогами про:

- визнання незаконним з моменту прийняття Висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий за результатами розгляду 13.03.2026 на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради;

- визнання незаконними (неправомірними) дій та бездіяльності відповідача Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області при підготовці до розгляду та при розгляді комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проявились в неповному з`ясуванні та врахуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення питання.

Мотиви позовної заяви

Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, як орган опіки та піклування, за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 13.03.2026 прийняв рішення надати в суд висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цивільній справі №495/11033/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради - про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 , опікун малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не погоджується з висновком, вважає його таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та прийнятим з порушенням законодавства України, без повного, всебічного, неупередженого, прозорого та об`єктивного розгляду, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Застосовані норми права. Висновки судді.

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК).

Частиною другою статті 16 ЦК визначено способи захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позбавлення батьківських прав в Україні здійснюється виключно в судовому порядку відповідно до статей 164-166 Сімейного кодексу України.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини четверта-шоста статті 19 Сімейного кодексу України).

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 500/6325/17; постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 742/710/19).

Як встановлено, предметом оскарження за вказаним позовом є висновок від 13.03.2026 органу опіки та піклування Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ; також заявлено вимогу про визнання незаконними (неправомірними) дій та бездіяльності Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, при підготовці до розгляду та при розгляді 13.03.2026 комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Білгород-Дністровської міської ради Одеської області питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , які проявились в неповному з`ясуванні та врахуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення питанняякі. Отже, перша і друга позовні вимоги фактично поєднані спільним предметом.

Оскаржене розпорядження, хоч і прийняте суб`єктом владних повноважень, спрямоване на реалізацію приписів сімейного законодавства та може впливати, насамперед, на особисті немайнові права позивача та третьої особи як опікунів та батьків дітей.

Цей висновок не породжує обов`язкових юридичних наслідків для сторін і безпосередньо не впливає на їхні права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування за наявності цивільного спору. Такий висновок на відміну від рішень органу опіки та піклування має виключно рекомендаційний характер, є одним із доказів у справі й оцінюється у сукупності з іншими доказами, які надали її учасники (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 523/11247/19 (пункт 59).

Таким чином, висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений (постанов ВС від 28.01.2021 у справі № 753/6498/15-ц, постанова ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 496/4271/16-а).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції встановлене право на ефективний спосіб захисту прав, що означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Щвеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (наприклад, Ulyanov v. Ukraine (dec.) (Ул`янов проти України)).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Матеріали позову свідчать про те, що оспорюваний висновок як висновок саме органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав є лише доказом у іншій цивільній справі №495/11033/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради - про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

З урахуванням викладеного, вимога про визнання незаконним цього висновку, а також визнання незаконними (неправомірними) дій, бездіяльності відповідача при підготовці до розгляду та при розгляді комісією питання, не може бути самостійним способом захисту, оскільки висновок органу опіки та піклування не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, з яким суд під час розгляду спору може погодитись або не погодитись.

Окрім того, з метою ревізії дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на предмет законності та правомірності дій під час діяльності із розгляду ввірених питань, позивач має право звернутись до суду із відповідним позовом за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 186, 259-261, 294, 300 ЦПК України, суддя

ухвалила:

відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах підопічної ОСОБА_2 , до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , представниця Уповноваженого з прав дитини Оксана Червякова, про визнання незаконним висновку органу опіки та піклування, визнання незаконними (протиправними) дій та бездіяльності.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.03.2026.

Суддя Ю.Ф.Волкова