Постанова № 13514879, 06.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року 15 год. 35 хв. Справа № 2а-7629/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛазаренко М.С.

при секретаріГончаренко Н.А.

за участю представників

від позивача: Тонконог Н.А.

від відповідача: Прокофєв С.А.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорожкокс»

до: Запорізької митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000300/1 від 06.04.2010р., зобовязання визначити митну вартість та здійснити перерахунок платежів

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Запорожкокс» з позовом до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000300/1 від 06.04.2010; зобовязання визначити митну вартість смоли камяновугільної по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010 за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); зобовязання здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р. з урахуванням того, що митна вартість смоли камяновугільної визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за ціною 4879,60 російських рублів за одну тону смоли камяновугільної.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав поясненя аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що митним органом всі дії вчинено відповідно до вимог законодавчих актів, а оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ «Запорожкокс» та ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат» укладений контракт №153/804-10-7204 від 07.12.2009р. на постачання смоли камяновугільної.

У звязку з цим, позивачем для митного оформлення товару, що поступив, 02.04.2010 р., була подана вантажна митна декларація (надалі іменується «ВМД») №112030000/0/008460 та декларація митної вартості №112030000/0/008460 від 02.04.2010 р. за формою ДМВ-1, згідно з якою позивачем митна вартість товару була визначена за методом №1, тобто за методом оцінки митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митна вартість товару була визначена Позивачем відповідно до підпункту 1 частини 1 ст. 266, ст. 267 МК України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод № 1) у розрахунку 4879,60 російських рублів за тону, виходячи з ціни, встановленої сторонами у зовнішньоекономічному контракті на умовах поставки DAF станція Соловей Південно-східної залізниці Російської Федерації, кордон Російська Федерація - Україна, прикордонна станція згідно Інкотермс-2000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були надані документи, а саме:

- декларація митної вартості (надалі іменується «ДМВ») №112030000/0/008460 від 02.04.2010 р.;

- облікова картка субєкта зовнішньоекономічної діяльності (ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС») №11203/1/97/00047 від 27.07.2009 р.;

- вантажні митні декларації (транзитні) №804050001/2010/128681 від 27.03.2010 р. та №804050001/2010/128766 від 28.03.2010 р.;

- накладні УМВС №АК470195 від 24.03.2010 р., №АК470197 від 24.03.2010 р., №АК470198 від 24.03.2010 р., №АК470199 від 24.03.2010 р., №АК470202 від 25.03.2010 р., №АК470544 від 25.03.2010 р., №АК470560 від 25.03.2010 р., №АК470607 від 24.03.2010 р.;

- сертифікати якості №1002090 від 23.03.2010 р., №1002093 від 23.03.2010 р., №1002091 від 23.03.2010 р., №1002092 від 23.03.2010 р., №1002100 від 23.03.2010 р., №1002150 від 25.03.2010 р., №1002149 від 25.03.2010 р., №1002094 від 23.03.2010 р.;

- рахунки (інвойси) №325046 від 24.03.2010 р., №325047 від 24.03.2010 р., №325048 від 24.03.2010 р., №325049 від 24.03.2010 р., №325364 від 24.03.2010 р., №325484 від 25.03.2010 р., №325483 від 25.03.2010 р., №325050 від 24.03.2010 р.;

- специфікація №4 від 05.03.2010 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- додаткова угода №4 від 05.03.2010 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- додаток №4 від 11.03.2010 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- додаток №1 від 07.12.2009 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- специфікація №1 від 07.12.2010 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- специфікація №5 від 11.03.2010 р. до зовнішньоекономічного контракту №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- зовнішньоекономічний контракт №153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за №3/08-08/00191224 від 19.01.2010 р.;

- додаток №2 від 31.03.2010 р. до ПМД №112030000/2010/007277 від 22.03.2010 р.;

- реєстр №2 від 31.03.2010 р. до ПМД №112030000/2010/007277 від 22.03.2010 р.;

- платіжне доручення в іноземній валюті №100039 від 19.03.2010 р.;

- експортна вантажна митна декларація №10109020/240310/0004298 від 24.03.2010 р.;

- експортна вантажна митна декларація №10109020/250310/0004344 від 25.03.2010 р.

Також, при поданні відповідачу ВМД №112030000/0/008460 від 02.04.2010р., оформленої з визначенням митної вартості імпортованого товару за методом №1 визначення митної вартості, позивачем за своїм бажанням були надані додаткові документи, не передбачені п.п. 5, 7 Порядку №1766, саме: позивачем були надані відповідачу залізничні накладні УМВС №АК470195 від 24.03.2010 р., №АК470197 від 24.03.2010 р., №АК470198 від 24.03.2010 р., №АК470199 від 24.03.2010 р., №АК470202 від 25.03.2010 р., №АК470544 від 25.03.2010 р., №АК470560 від 25.03.2010 р., №АК470607 від 24.03.2010 р., у яких чітко вказані наступні відомості, які мають значення для ідентифікації імпортованого Позивачем товару:

- у графі 1 залізничних накладних вказано відправника товару (ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат») та його місцезнаходження;

- у графі 5 залізничних накладних вказано одержувача товару (ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС») та його місцезнаходження;

- у графі 11 залізничних накладних вказано найменування товару (смола камяновугільна), що був відвантажений за такими залізничними накладними;

- у графі 13 залізничних накладних вказано загальну вагу товару, відвантаженого за кожною залізничною накладною. Так, у залізничній накладній №АК470195 вказана вага 61,6 тон, у залізничній накладній №АК470197 вказана вага 62,7 тон, у залізничній накладній №АК470198 вказана вага 60,8 тон, у залізничній накладній №АК470199 вказана вага 58,2 тон, у залізничній накладній №АК470202 вказана вага 56,15 тон, у залізничній накладній №АК470544 вказана вага 62 тон, у залізничній накладній №АК470560 вказана вага 62,55 тон, у залізничній накладній №АК470607 вказана вага 57,95 тон;

- у графі 27 залізничних накладних вказано номера залізничних вагонів, у яких був відвантажений товар за даними залізничними накладними. Так, у залізничній накладній №АК470195 вказаний вагон №51789139, у залізничній накладній №АК470197 вказаний вагон №51146280, у залізничній накладній №АК470198 вказаний вагон №51788974, у залізничній накладній №АК470199 вказаний вагон №50252675, у залізничній накладній №АК470202 вказаний вагон №50253756, у залізничній накладній №АК470544 вказаний вагон №51788982, у залізничній накладній №АК470560 вказаний вагон №51789147, у залізничній накладній №АК470607 вказаний вагон №50253632;

- у графі 23 залізничних накладних вказано номера сертифікатів якості, які були додані відправником товару до таких залізничних накладних і підтверджували якість товару. Так, у залізничній накладній №АК470195 вказаний сертифікат якості №1002090, у залізничній накладній №АК470197 вказаний сертифікат якості №1002093, у залізничній накладній №АК470198 вказаний сертифікат якості №1002091, у залізничній накладній №АК470199 вказаний сертифікат якості №1002092, у залізничній накладній №АК470202 вказаний сертифікат якості №1002100, у залізничній накладній №АК470544 вказаний сертифікат якості №1002150, у залізничній накладній №АК470560 вказаний сертифікат якості №1002149, у залізничній накладній №АК470607 вказаний сертифікат якості №1002094.

Також, у графі 23 залізничних накладних вказано номера вантажних митних декларацій (транзитних), які були додані до залізничних накладних, а саме:

-у залізничних накладних УМВС №АК470195, №АК470197, №АК470198, №АК470199, №АК470544, №АК470560, №АК470607 зазначена ВМД №804050001/2010/128766 від 28.03.2010 р.;

-у залізничній накладній УМВС № АК470202 зазначена ВМД №804050001/2010/128681 від 27.03.2010 р.

У звязку з цим позивачем, при поданні до відповідача ВМД №112030000/0/008460 від 02.04.2010 р., додатково були подані вантажні митні декларації (транзитні) №804050001/2010/128766 від 28.03.2010 р. та №804050001/2010/128681 від 27.03.2010 р.

Також, Позивачем, при поданні до Відповідача ВМД №112030000/0/008460 від 02.04.2010 р., додатково були надані сертифікати якості імпортованого товару №1002090 від 23.03.2010 р., №1002093 від 23.03.2010 р., №1002091 від 23.03.2010 р., №1002092 від 23.03.2010 р., №1002100 від 23.03.2010 р., №1002150 від 25.03.2010 р., №1002149 від 25.03.2010 р., №1002094 від 23.03.2010 р., у яких чітко вказані наступні відомості, які мають значення для ідентифікації імпортованого Позивачем товару:

-номер і дата таких сертифікатів якості;

-найменування продавця (відправника) товару (ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат») і його місцезнаходження;

-найменування покупця (вантажоодержувача) (ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС») і його місцезнаходження;

-номер і дата зовнішньоекономічного контракту (№153/804-10-7204 від 07.12.2009 р.), за яким здійснювалася поставка товару;

-номера залізничних вагонів, у яких був відвантажений товар. Так, у сертифікаті якості №1002090 вказаний залізничний вагон №51789139, у сертифікаті якості №1002093 вказаний залізничний вагон №51146280, у сертифікаті якості №1002091 вказаний залізничний вагон №51788974, у сертифікаті якості №1002092 вказаний залізничний вагон №50252675, у сертифікаті якості №1002100 вказаний залізничний вагон №50253756, у сертифікаті якості №1002150 вказаний залізничний вагон №51788982, у сертифікаті якості №1002149 вказаний залізничний вагон №51789147, у сертифікаті якості №1002094 вказаний залізничний вагон №50253632;

-найменування (смола камяновугільна) та код товару (27006000000);

-технічні умови, відповідно до яких виготовлено товар (ТУ 2453-203-00190437-2005);

-показники якості товару;

-загальна вага відвантаженого товару. Так, у сертифікаті якості №1002090 вказана вага 61,6 тон, у сертифікаті якості №1002093 вказана вага 62,7 тон, у сертифікаті якості №1002091 вказана вага 60,8 тон, у сертифікаті якості №1002092 вказана вага 58,2 тон, у сертифікаті якості №1002100 вказана вага 56,15 тон, у сертифікаті якості №1002150 вказана вага 62 тон, у сертифікаті якості №1002149 вказана вага 62,55 тон, у сертифікаті якості №1002094 вказана вага 57,95 тон;

-на кожному сертифікаті якості стояв підпис працівника управління технічного контролю ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат» і печатка даного підприємства.

Також, до товару, який оформлявся 02.04.2010 р., були додані вантажні митні декларації (транзитні, експортні, оформлені відправником товару) №10109020/240310/0004298 від 24.03.2010 р., №10109020/250310/0004344 від 25.03.2010 р., №10109020/240310/0004252 від 24.03.2010 р., у яких чітко вказані наступні відомості, які мають значення для ідентифікації імпортованого Позивачем товару:

-у графі 2 ВМД вказано відправника товару (ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат») та його місцезнаходження;

-у графі 8 ВМД вказано одержувача товару (ВАТ «ЗАПОРОЖКОКС») та його місцезнаходження;

-у графі 31 ВМД вказано найменування товару (смола камяновугільна), що був відправлений за такою ВМД, технічні умови, відповідно до яких виготовлено товар (ТУ 2453-203-00190437-2005), виробник товару (ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат»);

-у графі 16 ВМД вказано країну походження товару (Росія);

-у графі 17 ВМД вказано країну призначення товару (України);

-у графі 38 ВМД вказано загальну вагу товару, що декларувалася за даними ВМД. Так, у ВМД №10109020/240310/0004298 від 24.03.2010 р. вказана вага 56,15 тон, у ВМД №10109020/250310/0004344 вказана вага 124,55 тон, у ВМД №10109020/240310/0004252 вказана вага 301,25 тон;

-у графі 44 ВМД вказано номера залізничних накладних УМВС, відповідно до яких був відвантажений товар. Так, у ВМД №10109020/240310/0004298 вказана залізнична накладна №АК470202, у ВМД №10109020/250310/0004344 вказані залізничні накладні №АК470544 і №АК470560, у ВМД №10109020/240310/0004252 вказані залізничні накладні №АК470195, №АК470197, №АК470198, №АК470199, №АК470607.

-у графі 22 ВМД вказано валюту (російські рублі) та загальну суму рахунку (інвойсу), на яку декларувався товар. Так, у ВМД №10109020/240310/0004298 вартість задекларованого товару, вказана у графі 22 в розмірі 273 989,54 рос. руб., яка повністю відповідала сумі рахунку (інвойсу) №325364 від 24.03.2010 р.; у ВМД №10109020/250310/0004344 вартість задекларованого товару, вказана у графі 22 в розмірі 607 754,18 рос. руб., повністю співпадала з сумою рахунків (інвойсів) №325484 від 25.03.2010 р. та №325483 від 25.03.2010 р., а у ВМД №10109020/240310/0004252 вартість задекларованого товару, вказана у графі 22 в розмірі 1 469 979,50 рос. руб., повністю співпадала з сумою наступних рахунків (інвойсів): №325046 від 24.03.2010 р., №325047 від 24.03.2010 р., №325048 від 24.03.2010 р., №325049 від 24.03.2010 р., №325050 від 24.03.2010 р.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що проаналізувавши рівень митної товарів ЄАІС Держмитслужби, класифікованих за кодом 2706000000 згідно УКТЗЕД, митне оформлення яких вже здійснено, за результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості аналогічних товарів, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: каталоги, прейскуранти (прас-листи) фірми виробника товару; калькуляцію фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару крім сертифікату якості; інформацію зовнішньоторгівельних та біржових лорганізацій про вартість товару та/або сировини; інші документи за власним бажанням.

02.04.2010 з даним записом ознайомлений представник позивача, а саме ОСОБА_3

06.04.2010р. ОСОБА_3 здійснено запис, що надати зазначені документи немає можливості.

06.04.2010р. Запорізькою митницею винесене Рішення №112000006/2010/000300/1 (далі Рішення від 06.04.2010 року), про визначення митної вартості за резервним методом № 6.

Згідно графи 33 Рішення, при здійсненні митної оцінки використана наявна у митного органу інформація про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україні і час експорту є максимально наближеним до нього.

На підставі рішення від 06.04.2010р. позивач був змушений здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною Відповідачем за методом №6, шляхом подання ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р. Сума податку на додану вартість, обчислена з митної вартості товару, визначеної Відповідачем за методом №6, загалом по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010 р. склала 213168,72 грн. і була оплачена Позивачем в повному обсязі платіжними дорученнями №188139 від 25.03.2010 р. на суму 188000,00 грн., №188512 від 06.04.2010 р. на суму 450000,00 грн. Крім того, нарахування та сплата Позивачем податку на додану вартість підтверджується записом у графі 47 "Нарахування платежів" ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010 р. та відбитком печатки Запорізької митниці "Сплачено".

Непогодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним і скасування та зобовязання визначити митну вартість за методом №1 та здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД №112030000/0/0088796 від 07.04.2010р.

Згідно абз. 23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 261 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 262 Митного кодексу України встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч. ч. 1, 3 ст. 264 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Стаття 266 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

·за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

·за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

·за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

·на основі віднімання вартості (метод 4);

·на основі додавання вартості (метод 5);

·резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості та митний орган має право упевнитись в достовірності декларації чи будь-якого документу, поданого для цілей визначення митної вартості. Окрім того, позиція митного органу щодо неможливості послідовного застосування методів оцінки митної вартості обовязково повинна бути відображена у рішенні про застосування іншого методу, ніж вказаного декларантом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Таким чином, контракт передбачає вичерпний перелік документів, що містить повну інформацію про якісні та кількісні характеристики товару та його ціну.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларації митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

В процесі митного оформлення співробітниками Запорізької митниці були додатково витребувані від позивача документи, а саме відповідну бухгалтерську документацію; інформацію зовнішньоторгівельних організацій та інші можливі документи за бажанням декларанта.

З цього приводу суд зазначає, що підстав для витребування митницею вищевказаних додаткових документів - не було, оскільки позивач надав всі необхідні документи у підтвердження митної вартості товару, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на неподання декларантом у встановлений строк додаткових документів є безпідставним.

Слід зазначити, що визначаючи митну вартість товарів, які поставляються на митну територію України необхідно враховувати умови поставки за зовнішньоекономічними контрактами, тривалість звязків контрагентів, а також інші умови, які виступають підставами для формування ціни на продукцію.

Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. У спірному випадку, суд вважає, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Запорізька митниця, у своїх запереченнях зазначає, що враховуючи неподання декларантом всіх додатково витребуваних документів та те, що відомості, які містяться в поданих позивачем документах не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару, митним органом було здійснено митну оцінку товару за шостим резервним методом. При здійсненні зазначеної оцінки, митний орган використав лише цінову базу, яка була в наявності та застосована митна вартість товару, який було завезено на тих же умовах поставки, схожої якості й приблизно в тій же кількості, що і оцінюваний.

При цьому твердження відповідача про неможливість застосування методу № 1 для визначення митної вартості товару, оскільки декларант не зміг довести, що використані ним відомості є обєктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально суперечать фактичним обставинам справи та наданим документам.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.3 ст.3 наказу Державнорї митної служби України від 24.06.2009 року №602, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 21.07.2009 року за №669/16685 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України» (далі наказ №606) Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовуються такі джерела інформації:

-спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України;

-спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

-інформація, отримана від Державної митної служби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

-інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

-інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Державної митної служби України;

-цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Державною митною службою України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Відтак база ЄАІС ДМСУ може використовуватись митним органом, як одне з джерел для встановлення митної вартості товарів.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні митного ограну та запереченнях, наданих суду, Запорізькою митницею при винесенні оскаржуваного рішення використовувалась лише інформація, що міститься в базі ЄАІС ДМСУ, при цьому в рішенні не зазначено, що митницею досліджувалися інші джерела, які можуть містити необхідну інформацію.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Запорізька митниця, визначаючи митну вартість товару, що ввозиться юридичною особою на митну територію України, повинна керуватись у даному випадку приписами ст. 266 - 273 МК України.

Відповідно до п. 13 Постанови КМ України №1766 від 20.12.2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, відповідно до п.14 вказаної Постанови, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням позивачем необхідних документів для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Запорізькою митницею не доведено правомірність прийняття рішення від 06.04.2010 року №112000006/2010/000300/1.

Щодо позовних вимог про зобовязання Запорізьку митницю визначити митну вартість смоли камяновугільної по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010 року за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції) суд зазначає наступне.

У разі постановлення судового рішення про протиправність та скасування рішень митниці про визначення митної вартості товару за певним методом, повторного оформлення вантажу не відбувається. Отже, про зобовязання визначити митну вартість за методом 1 не ґрунтується на вимогах закону.

Щодо позовної вимоги про зобовязання Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р. з урахуванням того, що митна вартість смоли камяновугільної визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за ціною 4879,60 російський рублів за одну тону смоли камяновугільної, суд зазначає наступне.

Відповідно до «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером субєкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована у загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Крім того, відповідно до ст. 1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Мінфіна та Державної митної служби від 24.01.2006, № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 1 Розділу ІІІ Порядку №618 позивач звернувся до відповідача з заявою №19/192 від 21.07.2010 р. про повернення платнику податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (копія даної заяви надається у додатках до даних пояснень). У даній заяві позивач просив відповідача повернути кошти, сплачені помилково до бюджету за декількома вантажними митними деклараціями, в тому числі і за ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010 р.

Заява позивача №19/192 від 21.07.2010 р. була направлена відповідачу у строки, передбачені підпунктом 15.3.1. пункту 15.3 Закону України № 2181-III та пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку №618.

Відповідач розглянув заяву, і, відповідно до п.12 Порядку №618, листом №07-01-09-24/4420 від 10.08.2010 р. повідомив позивача, що у митниці відсутні підстави для повернення коштів. Таким чином, заява позивача №19/192 від 21.07.2010 р. була залишена відповідачем без задоволення.

У листі №07-01-09-24/4420 від 10.08.2010 р. відповідач вказав, що заява позивача не підлягає задоволенню, оскільки позивачем при митному оформленні імпортованого товару на вимогу відповідача не були надані додаткові документи, а саме: відповідна бухгалтерська документація каталоги, специфікації, прайс-листи фірми-виробника товару, калькуляція фірми-виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини, копія вантажної митної декларації країни відправлення товару (на деякі поставки товару). Також Відповідач у своїй відповіді вказав, що Позивачем не подавався до митного оформлення обовязковий документ, передбачений п. 7 Порядку №1766, а саме банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати Позивачем на користь ВАТ «Новоліпецький металургійний комбінат» вартості імпортованого товару, оскільки пунктом 5.1 зовнішньоекономічного контракту передбачена 100% попередня оплата вартості імпортованого товару.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивачем було самостійно та у добровільному порядку сплачено митні та інші обовязкові платежі, які були визначені відповідно до оскаржуваного рішення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст..265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до п. 2.1 Порядку відображення відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів і відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 25 вересня 2008 р. № 1045, передбачено, що у разі отримання митним органом інформації про доплату платником податків коштів до Державного бюджету України або підтвердження Державним казначейством України факту повернення з Державного бюджету України коштів після закінчення митного оформлення унаслідок: направлення митним органом платнику податків податкового повідомлення; судове рішення; висновку митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи; інших випадків, визначених законами України, митним органом протягом 5 робочих днів з дня надходження такої інформації здійснюється оформлення аркуша коригування і внесення в доповнення до ВМД, до якої складається аркуш коригування, відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів, а також внесення в Єдину автоматизовану інформаційну систему (далі - ЄАІС) Державної митної служби України (далі - Держмитслужба) відкоригованих фактичних відомостей про товари, які стали відомі після закінчення митного оформлення цих товарів, та відомостей про доплату (повернення) сум митних платежів.

В той же час, як передбачено в преамбулі вказаного наказу, він розроблений відповідно до статті 69, частини другої статті 81 та частини четвертої статті 90 Митного кодексу України, статей 4 - 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою забезпечення відображення відомостей щодо сплати донарахованих або повернення надмірно (помилково) сплачених сум митних платежів, якщо така сплата (повернення) відбувається після закінчення митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації

В даному випадку, з боку позивача був відсутній факт надмірно (помилково) сплачених платежів, оскільки перерахування коштів здійснювалось позивачем виходячи з самостійно задекларованих сум на підставі рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів.

Згідно п.7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 року, у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.

Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Таким чином, до виключної компетенції митних органів відноситься здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, таким чином позовні вимоги в частині зобовязання зобовязання Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р. є необґрунтованими та такми, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення Запорізької митниці №112000006/2010/000300/1 від 06.04.2010р. про визначення митної вартості товарів, ввезених ВАТ «Запорожкокс» винесено з порушенням вимог митного законодавства, таким чином позовна вимога щодо визнання дій протиправними та скасування рішення про визначення митної вартості є обґрунтованим та такою, що підлягає задоволенню, проте позовні вимоги щодо зобовязання визначити митну вартість товарів по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р за методом визначення митної вартстоі за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операцій) та зобовязання Запорізьку митницю здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету при митному оформленні товарів по ВМД №112030000/0/008796 від 07.04.2010р. є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000300/1 від 06.04.2010р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ «Запорожкокс» судовий збір у розмірі грн.. коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 14 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 10 грудня 2010 року.