Ухвала суду № 135147567, 25.03.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1711/26

Провадження № 2-о/456/112/2026

УХВАЛА

про залишення клопотання без руху

25 березня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Зелика Богдана Богдановича, заінтересована особа Управління соціально-гуманітарної політики Моршинської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною,

встановив:

Представник заявник ОСОБА_1 адвокат Зелик Богдан Богданович з допомогою підсистеми «електронний суд» звернувся до суду з клопотанням продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Бораковського В.М.

Оглянувши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з частинами 6, 7 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Відповідно до зазначених норм, заявник при зверненні до суду має подати відповідне клопотання, яке містить відповідні обставини, що вже підтверджені висновком судово-психіатричної експертизи, оскільки розгляд такого клопотання не є аналогічним розгляду заяви про визнання особи недієздатною. Тобто, при зверненні до суду з вказаним клопотанням, заявник повинен вже мати в наявності висновок судово-психіатричної експертизи, що і є доказом при розгляді вказаного клопотання і який повинен долучатись до заяви відповідно до вимог ч. 8 ст. 300 ЦПК України.

Незважаючи на це, до клопотання представником заявника не долучено висновку судово-психіатричної експертизи на підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу у ОСОБА_2 , внаслідок чого остання продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, яка має бути виконана заявником за його замовленням на підставі договору з експертом чи експертною установою, оскільки розгляд клопотання відбувається за правилами статті 299 ЦПК України (ч. 9 ст. 300 ЦПК України), зокрема в обмежені строки.

Так, до клопотання заявником долучено ряд медичних документів, що підтверджують діагноз ОСОБА_2 та заяву про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, договір про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Однак, вимогами статті 300 ЦПК України передбачено необхідність надання з матеріалами клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною відповідного висновку судово-психіатричної експертизи.

Суд звертає увагу представника заявника на те, що заява про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. 295-297 ЦПК України, не є тотожною клопотанню про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України.

Законом прямо передбачені відмінні одна від одної вимоги до кожної із вказаних заяв, а також відмінні одні від одних обов`язки заявника при поданні таких заяв до суду.

Окрім цього, суд звертає увагу, що правилами цивільного процесуального законодавства встановлено, що позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

На підтвердження виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України представником заявника до заяви не долучено підтвердження щодо надіслання клопотання заінтересованій особі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною без руху і надання представнику заявника строку для усунення недоліків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви чи заяви в порядку окремого провадження не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись статтями 175, 177, 258, 260, 261, 300 ЦПК України,

постановив:

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною залишити без руху.

Надати представнику заявника строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків поданого клопотання.

Роз`яснити представнику заявника, що у разі не усунення недоліків клопотання у строк, встановлений судом, таке буде вважатися неподаним і підлягатиме поверненню.

Суддя В. М. Бораковський