Ухвала суду № 135146846, 25.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 березня 2026 рокуСправа № 495/968/24 Номер провадження 1-кп/495/6/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгороді-Дністровському Одеської області клопотання прокурора Білгороді-Дністровської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянки республіки Молдова ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2023 за №12023162240001149,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом, відомості про, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162240001149 від 22 вересня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

18.03.2026 від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовдення строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ).

Згідно вказаного клопотання вбачається, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області підтримується публічне обвинувачення у кримінальному провадженні №12023162240001149 від 22.09.2023 за обвинуваченням громадянки Республіки Молдова ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

Обставинами, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) та являються ризиками, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, полягають у наступному:

- усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в т.ч, на території іншої держави, оскільки вона має законні підстави для безперешкодного виїзду за кордон, що свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- у ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) на території Одеської області відсутні міцні соціальні зв?язки - вона є громадянкою іншої держави, на території України не зареєстрована, не має місця постійного проживання, не одружена, не працює;

- є підстави вважати, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які викривають її злочинну діяльність, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, що підтверджує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Неможливість застосування іншого запобіжного заходу крім тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 також з тим, що вона має право на виїзд з України під час дії правового режиму воєнного стану, а також може спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду у зв?язку з тим, що вона є громадянином Республіки Молдова.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо.

Враховуючи положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, у зв?язку з обвинуваченням ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, розмір застави прошу не визначати.

Беручи до уваги викладене, а також те, що заявлені раніше ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не відпали, тому прокурор просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої у кримінальному провадженні №12023162240001149 від 22.09.2023 громадянці республіки Молдова ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженці м. Кишинів, Республіки Молдова, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 (шістдесят) днів в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, оскільки підставою для продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою є те, що встановлені ризики на даний час не зникли та не перестали існувати.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також наголосив, що його підзахисна вже тривалий час перебуває під вартою, хоча всі ризики прокурором не доведено. У випадку продовження тримання під вартою просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачена ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) не заперечила щодо продовження запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих суду доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість Завірухи Альониу скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа ще не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.

Відповідно до ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Таким чином, посилання прокурора, викладені ним в клопотанні про обрання запобіжного заходу, є такими, що вказують на наявність обставин та відомостей, які можуть переконати суд та неупередженого спостерігача, що обвинувачена ОСОБА_8 можливо вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення. Ці докази, на даній стадії судового розгляду є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.

Так, усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі Завіруха Альона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, в т.ч. на території іншої держави, оскільки вона має законні підстави для безперешкодного виїзду за кордон, що свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також суд бере до уваги, що справа зараз на стадії судового розгляду, проте свідки ще не допитувалися, відтак є підстави вважати, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які викривають її злочинну діяльність, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо, що підтверджує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Отже, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час досудового розслідування обвинуваченій очевидно стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.

Суд доходить висновку про достатню вірогідність такого ризику, обвинувачена може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Також суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 зникли.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, то неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_8 , зокрема, у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що остання, маючи право на виїзд з України під час дії правового режиму воєнного стану, а також може спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду, будучи громадянкою Республіки Молдова. Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання також пов`язана з тим, що вона має право на виїзд з України під час дії правового режиму воєнного стану, і може спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду. Щодо можливості застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_8 у вигляді особистої поруки то до суду ніхто не звертався із письмовим зобов`язанням про те, що поручається за виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків і зобов`язується за необхідністю доставити її в суд на першу вимогу.

Вказані обставини не дозволяють застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки.

Таким чином, оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є особливо тяжкими злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за станом здоров`я може триматися під вартою, зокрема захисником не надано жодних доказів на підтвердження захворювання пневмонією чи будь-яких інших протипоказань щодо тримання під вартою, не працює, на території України не має постійного місця проживання, а також те, що ОСОБА_8 має реальну можливість переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, що не надасть можливості забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та виконання процесуальних рішень, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора, заявлене під час підготовчого судового розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого є обґрунтованим і підлягає задоволенню. Відтак відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ) слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали.

Щодо клопотання захисника про визначення розміру застави.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір заставизокрема у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Аналізуючи частину четверту статті 183 Кодексу слід дійти висновку, що суд, слідчий суддя, має право не визначати розмір застави у перелічених випадках. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м`який, запобіжний захід, визначений Кодексом.

Тобто, законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч.4 статті 183 КПК України не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "Тандир проти України" від 22 січня 2026 року визнав, що тримання під вартою без права застави протягом тривалого часу становить порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини

Враховуючи існування об`єктивних причин неможливості завершення судового розгляду даного кримінального провадження протягом найкоротшого терміну, зумовленого необхідністю дослідження значної кількості письмових доказів поєднаних з їхнім перекладом , допитом свідків усправі, й одночасно тривалість понад рік перебування обвинуваченої під вартою, суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід - заставу.

В силу дії ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 600 розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб (який станом на 25.03.2026 становить 3 328 грн.), що становить 1996800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, що буде пропорційним щодо обвинуваченої, необхідним і достатнім для забезпечення виконання нею, покладених на неї обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 336, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровського окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.05.2026 включно з утриманням її в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченій ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 1996800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ), що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_11 ( ОСОБА_5 ) у справі №495/968/24 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2026.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_11 ( ОСОБА_5 ) такі обов`язки:

п. 1 прибувати до суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі міста Білгород-Дністровського Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 23.05.2026.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_12