Рішення № 135145786, 24.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 рокусправа № 380/5666/25м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 489072,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що згідно карток особових рахунків та довідки про наявнiсть заборгованостi від 14.02.2025 р. № 1917/5/13-01-13-03 відповідач має заборгованість по платежах до бюджету в сумі 489072,15 грн по єдиному податку з фізичних осіб. Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.

Ухвалою суду від 24.03.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.04.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/3629/25.

З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі № 380/3629/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 380/3629/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 380/3629/25 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 04.02.2026 поновлено провадження в адміністративній справі № 380/5666/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою суду від 05.03.2026 витребувано додаткові докази у справі.

Копію ухвали про поновлення провадження у справі від 04.04.2026 надіслано представнику відповідачу у його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 07.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Вказав, що твердження позивача про те, що вказані суми є узгодженими грошовими зобов`язаннями та набули статусу податкового боргу у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є передчасними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень № 20914/13-01-24-11 від 10.05.2024 року у порядку, визначеному ст. 42 ПК України. Саме лише покликання на факт їх винесення не свідчить про належне повідомлення платника податків та не підтверджує момент виникнення обов`язку зі сплати, тому, за відсутності доказів належного вручення податкових повідомлень рішень не можна вважати грошове зобов`язання узгодженим, а відповідно - відсутні правові підстави для формування податкового боргу. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами: факт узгодженості грошового зобов`язання; факт належного вручення податкових повідомлень-рішень; факт належного вручення податкової вимоги; правильність та обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 14.02.2025 № 1917/5/13-01-13-03, податкова заборгованість ОСОБА_2 по єдиному податку з фізичних осіб станом на 13.02.2025 становить 489072,15 грн.

Контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2024 № 20914/13-01-24-11 суму 525010,65 грн, з яких суму у розмірі 477282,41 грн становить основний платіж, та 47728,24 грн становить сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями. Податкове повідомлення-рішення направлено 14.05.2024 відповідачу за адресою " АДРЕСА_1 " рекомендованим повідомленням за ШКІ № 7907007107537. Конверт з вкладенням повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».

Позивачем сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 02.10.2024 № 0022290-1303-1301 з якої слідує, що сума заборгованості становить 499156,62 грн. Податкову вимогу скеровано на адресу ОСОБА_1 " АДРЕСА_1 ". Конверт з вкладенням повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки вказані суми податкових зобов`язань відповідачем у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд з матеріалів справи встановив, що позивачем винесено відповідачу податкове повідомлення-рішення вiд 10.05.2024 № 20914/13-01-24-11.

Вказане податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу за адресою: 79013 м. Львів вул. Євгена Коновальця буд. 11Б кв. 12Б. Однак конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 7907007107537 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За вказаних обставин, у урахуванням приписів п. 58.3 ст. 58 ПК України, суд дійшов висновку про узгодженість податкового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями вiд 10.05.2024 № 20914/13-01-24-11.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача: 79013 м. Львів вул. Євгена Коновальця буд. 11Б кв. 12Б податкову вимогу форми Ф від 02.10.2024 № 0022290-1303-1301. Однак конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0600969840666 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За даними автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що відповідач оскаржував у судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 10.05.2024 № 20914/13-01-24-11.

З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі № 380/3629/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Р» № 20914/13-01-24-11 від 10.05.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 14006/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31.12.2023.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 43968090) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи з 31.12.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ЄДРПОУ 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень рівно.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 380/24083/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 380/3629/25 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання, визначені вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачем не погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, то в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.

Згідно з п. 4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 489072,15 грн в матеріалах справи відсутні.

Відповідач у додаткових поясненнях вказав, що матеріали справи не містять належних доказів отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень № 20914/13-01-24-11 від 10.05.2024 року у порядку, визначеному ст. 42 ПК України. Саме лише покликання на факт їх винесення не свідчить про належне повідомлення платника податків та не підтверджує момент виникнення обов`язку зі сплати, тому, за відсутності доказів належного вручення податкових повідомлень рішень не можна вважати грошове зобов`язання узгодженим, а відповідно - відсутні правові підстави для формування податкового боргу.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами: факт узгодженості грошового зобов`язання; факт належного вручення податкових повідомлень-рішень; факт належного вручення податкової вимоги; правильність та обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми. Також зазначив, що вручення податкової вимоги є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду. Податкова вимога, за поданими доказами позивача направлена 07.10.2024 року. Матеріали справи містять лише: чек про відправлення; повідомлення про повернення відправлення. Водночас: відсутній опис вкладення; відсутній доказ змісту кореспонденції; відсутній доказ вручення.

Щодо покликань відповідача на те, що відсутній опис вкладення та доказ змісту кореспонденції суд зазначає таке.

З аналізу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 (далі Правила № 270), Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (далі Порядок № 1204) слідує, що податковий орган при направленні на адресу фізичної особи (місце проживання або останнє відоме місцезнаходження) податкового повідомлення-рішення поштою повинен відобразити дату відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення та прикріпити до нього повернуте повідомлення про вручення, в якому зазначається дата вручення або причини невручення.

Для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають:

- відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи;

- повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення;

- відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.

Таким чином, направлення платнику податків поштових повідомлень-рішень має здійснюватися рекомендованим листом. В свою чергу, Правила № 270 передбачають, що:

- з описом вкладення можуть бути оформлені листи з оголошеною цінністю;

- для інших видів листів опис вкладення не передбачений.

Отже, ні норми ПКУ, ні норми Порядку № 1204 не зобов`язують податковий орган зазначати у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документів, що надсилаються.

Як встановлено судом, в матеріалах справи наявні належні докази вручення податкової вимоги, а саме конверт рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 0600969840666, який повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Абзацами першим і четвертим п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 (далі Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, податкова вимога № 0022290-1303-1301 від 02.10.2024 вважається врученою належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 489072 (чотириста вісімдесять дев`ять тисяч сімдесять дві) грн 15 коп.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.П. Качур