Рішення № 135145437, 24.03.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4419/26

Провадження № 2/127/1238/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недовиплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недовиплачених коштів, мотивуючи позовну заяву тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі №120/7611/21-а визнано протиправними дії і зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019 року, відповідно до довідки ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» №123 від 17.05.2021 року. На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року по 21.10.2021 року в результаті чого утворилась заборгованість з виплати пенсії в розмірі 180819,65 грн. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та иплата пенсії була припинена без виплати заборгованості. При цьому, рішення набрало законної сили 07.10.2021 року, тобто спірні правовідносини виникли у період до смерті ОСОБА_2 .

На виконання рішення суду Управлінням Пенсійного фонду позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 . Також згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, позивач є спадкоємцем щодо суми заборгованості ГУ ПФУ у Вінницькій області після чоловіка в розмірі 180819,65 грн.

Після смерті чоловіка ОСОБА_2 в лютому 2022 року та у вересні 2025 року позивач зверталась до відповідача про виплату їй недоотриманої пенсії її чоловіка, проте відповіді не отримала. Згодом, у 2025 році їй було відмовлено, тому ОСОБА_1 змушена була звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем було надіслано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1, 2, 3 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина, а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Головним управлінням, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/7611/21-а нараховано ОСОБА_2 кошти в сумі 180819,65 грн., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також представник зазначає, що вказана справа мала б розглядатись по нормам КАС України - окружним адміністративним судом. Заборгованість Головного управління згідно із вказаним вище рішенням Вінницького окружного адміністративного суду становить 180819,65 грн. Головним управлінням надано позивачу роз`яснення щодо процедури виконання рішень суду після смерті позивача у справі. Кошти, які нараховані на виконання цього рішення включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Вказана заборгованість мала бути виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України. Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Головним управлінням вжито всіх можливих заходів відповідно до чинного законодавства щодо виконання судового рішення на користь позивача. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Спір у справі про стягнення заборгованості з виплати пенсії є тотожним спору у справі 120/3951/23 який вже розглянутий Вінницьким окружним адміністративним судом, рішення набуло законної сили та перебуває на стадії виконання. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач надіслала суду відповідь на відзив на позов, згідно з яким між нею та відповідачем виник спір щодо виплати їй, як спадкоємцю ОСОБА_2 , заборгованості з пенсії в сумі 180819,65 грн., нарахованої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі за №120/7611/21-а, та включеної до складу спадщини. Отже, фактично спір стосується спадкового майна, а саме отримання нею коштів, включених до складу спадщини її померлого чоловіка, що унеможливлює віднести такий спір до публічно-правового спору. Згідно з частинами 1, 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Отже, питання щодо таких соціальних виплат та їх належність до спадкового майна, отримання вказаних коштів регулюється спадковим законодавством. Тому, враховуючи предмет позову та беручи до уваги суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, даний спір підлягає розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області за правилами цивільного судочинства. Позивач зазначає, що вона неодноразово зверталася до відповідача із заявами до яких надавались необхідні копії документів, згідно з п. 9 Порядку № 3-1 затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року, на що отримала відмову через пропуск шестимісячного строку. З моменту набрання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/7611/21-а від 07.10.2021 законної сили, ГУ ПФУ у Вінницькій області невжито жодних заходів щодо його виконання в частині виплати заборгованості. Також позивач не є стороною у справі № 120/7611/21-а, а її вимоги нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому листі не є належним способом захисту прав позивача. Тому, враховуючи викладене вище, на думку позивача, представник відповідача не володіє суттю і предметом судового спору у даній справі та інформацією наданою ГУ ПФУ у Вінницькій області, що свідчить про юридичну необізнаність та недбалість. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на надання суду заперечення не скористався.

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ЦК України .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі №120/7611/21-а, яке набрало законної сили 07.10.2021 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» №123 від 17.05.2021 року, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з врахуванням положень та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» №123 від 17.05.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Також стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 13-20).

Головне управління Пенсійоного фонду України у Вінницькій області своїм листом від 17.11.2021 року, повідомило позивача, що на виконання вказаного рішення суду Управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року. Починаючи з листопада 2021 року пенсія виплачується в розмірі 14305,21 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 року по 31.10.2021 року складає 180819,65 грн. Нараховані кошти в сумі 180819,65 грн. Головним управлінням включені до Реєстру судових рішень та виплату буде здійснено в порядку черговості (а.с. 21-22).

На підставі вказаного рішення суду 01.12.2021 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було відкрито виконавче провадження №677-8479 (а.с. 23, 24-25).

Також, з долучених до позову доказів вбачається, що 10.01.1982 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.01.1982 року було зареєстровано шлюб. Після укладення ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).

15.12.2022 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №974, яким визначено, що спадкоємцем зазначеного у цому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток, від яких відмовилися: син померлого ОСОБА_5 , син померлого ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: суми заборгованості в розмірі 180819,65 грн., згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/7611/21-а від 07.10.2021 року, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.12.2022 року за №0200-0505-8/91419 (а.с. 28, 29-30).

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2025 року позивачу (в порядку розгляду заяви від 16.10.2025 року) ГУ ПФУ у Вінницькій області був надісланий лист, яким роз`яснено, що суми пенсії, що підлягають виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців виплачується, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі відсутності поданої заяви протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, питання щодо виплати доплати нарахованої на виконання судового рішення вирішується в судовому порядку (а.с. 31-34).

Зазначеним вище листом ГУ ПФУ у Вінницькій області роз`яснило ОСОБА_1 , що для отримання невиплаченої доплати, нарахованої померлому пенсіонеру на виконання рішення суду, що фінансується з державного бюджету України, їй необхідно звернутись до суду. Вказане питання має бути вирішене в судовому порядку.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 оскаржував дії ГУ ПФУ у Вінницькій області і судом було ухвалено рішення, що набрало законної сили, за яким останній набув право на отримання ним 180819,65 грн. пенсійних виплат, при цьому останнім присуджені кошти залишилися не одержаними. Тому, його дружина, як спадкоємиця, має право на належні спадкодавцю суми пенсії згідно зі ст. 1227 ЦК України.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у неї як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, право на отримання належних ОСОБА_2 , але не отриманих 180819,65 грн. пенсійних виплат, передається позивачу, як дружині та спадкоємиці першої черги.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положенням статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2, 3 ст. 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві,але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Наприклад, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року усправі № 420/8604/21.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.ч. 2, 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Аналогічні положення також закріплені в ч. 1 ст. 18 ЦПК України.

Тлумачення ст. 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право наотриманнягрошових сумпенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі № 120/7611/21-а ГУ ПФУ у Вінницькій області провів ОСОБА_2 перерахунок пенсії, однак належні йому суми пенсії залишилися неодержаними у зв`язку з його смертю, тому суд вважає, що його дружина ОСОБА_1 згідно зі ст. 1227 ЦК України має право на належні її суми пенсії, а тому заявлена нею вимога про стягнення грошових коштів з органів пенсійного фонду підлягає задоволенню і є ефективним засобом поновлення її порушених прав.

Доводи відповідача про те, що сума неотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до пенсійного фонду, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду, що ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє її можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень ст. 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позову слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1808,20 грн., що підтверджено документально (а.с. 36).

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стаття 61 Закону України № 2262-ХІІ, ст.ст. 15, 16, 316, 328, 1216-1219, 1223, 1227, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недовиплачених коштів - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману її померлим чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя пенсію за період з 01.12.2019 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 180819,65 грн. (сто вісімдесят тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 65 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1808,20 грн. (одна тисяча вісімсот вісім гривень 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄРДПОУ 13322403, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22.

Повний текст рішення суду складений 24.03.2026 року.

Суддя: