Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 138/380/26
Провадження №:2/138/886/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 березня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/ Кредитний договір № 13216398, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 3000 грн. на строк 365 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом розмір яких, згідно умов договору становить 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 13.01.2026 було укладено договір №13-01/26 відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №13216398. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №13216398. Разом з тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість, яка станом на день звернення з позовом до суду становить 15312,75 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в розмірі 3000 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 10950,00 грн. та заборгованості за пенею та/або штрафами в розмірі 1362,75 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 15312,75 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 24.02.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.
25.03.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в тому числіі відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, до суду не з`явився без повідомлення причин своєї неявки, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахуванням викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 30.09.2024 між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит/ Кредитний договір № 13216398 за умовами якого Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку встановленому цим договором ( п. 2.1 Договору).
Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що цей договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через Веб-сайт Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (смс-повідомленням) на мобільний телефонний номер позичальник, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літр) для підписання Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). На договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, що й визначає дату та час укладення договору.
За умовами Кредитного договору ТОВ «Еко Фін» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 3000 грн. строком на 365 днів, який починається з 30.09.2024 та закінчується 29.09.2025 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п. 2.2, 2.3 Договору).
Відповідно до п. 2.4, 2.5 договору Дисконтний (Пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.10.2024 (рекомендована дата платежу).Поточний період складає 351 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 29.09.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 365 % відсотків річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного періоду (п. 2.6 договору).
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% відсотків річних (Денна процента ставка 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 2.7 договору).
Пунктом 3.2.1.1 договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути товариству кредит та проценти за користування кредитом згідно умов цього договору (графіку розрахунків (платежів), або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного погашення заборгованості по кредиту, встановленої п. 2.5 цього договору.
Згідно з п. 3.1.2.5 договору товариство в день укладення кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви на отримання кредиту та зазначений в розділі 10 (Реквізити сторін) договору.
Як вбачається з п. 10 Договору позичальником зазначено номер телефону НОМЕР_1 та номер банківського рахунку НОМЕР_2 .
30.09.2024 ТОВ «Еко Фін» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти в сумі 3000,00 грн., через учасника платіжної системи ТОВ «Профітгід», що підтверджується квитанцією № 42767-23006-88704 від 30.09.2024.
Крім того, до позовної заяви позивачем приєднано Графік розрахунків (платежів), як Додаток № 1 до Кредитного договору № 13216398 від 30.09.2024, Інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості як Додаток № 2 до Кредитного договору № 13216398, Паспорт споживчого кредиту ТОВ «Еко Фін» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Заяву-Анкету клієнта (заявника/позичальника), що сформована за допомогою програмного забезпечення (Інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) ТОВ «Еко Фін»). Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.
Таким чином, укладаючи вказаний договір, відповідач та ТОВ «Еко Фін» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит № 13216398 від 30.09.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.
Також, доданими до позовної заяви доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 3000,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ «Еко Фін» умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.
При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався та не заперечив факту укладення кредитного договору з ТОВ «Еко Фін» та отримання кредитних коштів.
Також, судом встановлено, що 13.01.2026 між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №13-01/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Еко Фін» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №13216398 від 30.09.2024
Факт укладення вказаного договору, підтверджується підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи Актом прийому-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді за Договором № 13-01/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13.01.2026, Актом прийому-передачі Реєстру боржників у електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором № 13-01/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13.01.2026, Реєстром боржників в друкованому вигляді як Додаток № 3 до Договору № 13-01/26 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13.01.2026 та платіжною інструкцією № 0601500000 від 19.01.2026 про оплату згідно договору відступлення прав вимоги № 13-01/26 від 13.01.2026.
Згідно з витягом з реєстру боржників в друкованому вигляді до договору відступлення прав вимоги № 13-01/26 від 13.01.2026 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 13216398, заборгованість за яким станом на 13.01.2026 становила 15206,10 грн. (3000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10950 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1256,10 грн. - пеня).
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 13.01.2026 розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №13216398 від 30.09.2024 становить 15206,10 грн., яка складається з: 3000,00 грн. заборгованості за сумою кредиту; 10950 грн. заборгованості за процентами, що нараховані за період з 30.09.2024 по 29.09.2025; 1256,10 грн. пені, нарахованої за період з 30.09.2025 по 13.01.2026.
Також, згідно розрахунку заборгованості станом на 27.01.2026 рощмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №13216398 від 30.09.2024 становить 15312,75 грн., яка складається з: 3000,00 грн. заборгованості за сумою кредиту; 10950 грн. заборгованості за процентами, що нараховані за період з 30.09.2024 по 29.09.2025; 1362,75 грн. пені, нарахованої за період з 30.09.2025 по 22.01.2026.
З вказаного розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалось по 29.09.2025 за базовою процентною ставкою в розмірі 1% в день.
Вказаний розрахунок відсотків здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок відсотків вірним, докази зворотного у суду відсутні.
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 13950 грн., яка складається з 3000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 10950 грн. заборгованості за процентами, які підлягають стягненню в примусовому порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 1362,75 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 6.3 Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або починаючи з дня наступного за днем сплати процентів за користування кредитом визначеного згідно Графіку розрахунків (платежів), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не можу бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором в період з 30.09.2025 по 22.01.2026 позивачем нараховано розмір пені в сумі 1362,75 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року та станом да час розгляду справи продовжує діяти, а тому з урахуванням викладеного нарахування пені згідно ст. 549 ЦК України в розмірі, визначеному договором в даному випадку не можливе.
Частиною першою ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що сплата відповідачем пені, нарахованої за невиконання умов кредитного договору в сумі 1362,75 грн., підлягає списанню позивачем (позикодавцем) в зв`язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано кредит в розмірі 3000,00 грн., строком користування кредитом на 365 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % в день, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що кредитний договір № 13216398 від 30.09.2024встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, але позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 13950 грн., а пеня в сумі 1362,75 грн. підлягає списанню позивачем у зв`язку з прямою вказівкою закону, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 0607150003 від 04.02.2026 позивачем сплачений судовий збір в сумі 3328,00 грн. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 13950 грн., тобто 91,10 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3031,80 грн., а судовий збір у сумі 296,20 грн. суд покладає на позивача.
Також, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 9000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюк Т.В. домовились, що адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.
Згідно п.п. 4.1, 4.5 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємним додатком до договору. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 93 від 14.01.2026 сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Зокрема: надання усної консультації (2 год. по 1500 грн./год. =3000 грн.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 год. по 3000 грн./год.=6000 грн.). Всього погоджено послуг на суму 9000 грн.
Згідно з Витягом з Акту № 26 про надання юридичної допомоги від 21.01.2026 сторони погодили надання вказаних вище правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги.
Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. є завищеними.
Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 15312,75 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що представник позивача в судове засідання не з`явився, а правова позиція ТОВ «Факторинг Партнерс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та з урахування часткового задоволення позову стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 280-283, 289ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 13216398 від 30.09.2024 у розмірі 13950 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 3031 (три тисячі тридцять одна) грн. 80 коп.
Судовий збір в сумі 296 (двісті дев`яносто шість) грн. 20 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Т.Ю. Холодова
Судове рішення № 135145269, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 25.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 138/380/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: