Постанова № 13514518, 25.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.11Справа №2а-16680/10/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кроказ"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроказ" (далі - ТОВ "Кроказ"), зареєстрованого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.10.2007 року, ідентифікаційний код 35515140.

У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень на позов, будь яких доказів до суду не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінив наявні доказі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Статтею 58 ГК України передбачено, що субєкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що ТОВ "Кроказ" виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.10.2007 року включено до ЄДР юридичних осіб, місцезнаходження підприємства: 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Радищева, 84, кВ. 43, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи , довідкою Державного комітету статистики № 05.3 8.1/1890 від 11.06.2009 року.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики № 05.3 8.1/1890 від 11.06.2009 року ТОВ "Кроказ" є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ 26.10.2007 року, ідентифікаційний код 35515140.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003, № 755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вивчивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши законодавство, що діяло на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та на момент винесення судового рішення, суд встановив наступне.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року (який діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 2 грудня 2010 року N 2755-VI) платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181- III (що діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 2 грудня 2010 року N 2755-VI) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року та ін.

Суд підкреслює, що на час прийняття судового рішення по справі Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III втратив чинність. Правові норми, що регулюють спірні правовідносини, знайшли своє відображення у Податковому кодексі України № 2755 від 02.12.2010 року, що набрав законної сили з 01.01.2011 року.

Таким чином, відповідач, являючись субєктом господарювання, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобовязаний подавати декларації з податків щомісячно, щоквартально та щорічно.

Судом встановлено, що ТОВ "Кроказ" з 24.04.2008 року не здійснює підприємницьку діяльність та не надає до податкових органів декларації про доходи. Цей факт підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до довідки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ТОВ "Кроказ" надала останню податкову звітність до органів державної податкової інспекції за 1квартал 2008 року.

Відповідно до довідки ДПІ у м. Сімферополі ТОВ "Кроказ" станом на 30.07.2010 року не має заборгованості перед бюджетом. Станом на 06.08.2010 року згідно довідки ДПІ у м. Сімферополі ТОВ "Кроказ" має відкриті рахунки: № 2531771123001/840 МФО 324010 КРФ АКБ «УСБ», № 2570471123001/980 МФО 324010 КРФ АКБ «УСБ», № 1040161400807/980 ГУ НБУ в АРК; № 25714440011230/980 МФО 324010 КРФ АКБ «УСБ».

Таким чином, судом установлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, п. 16.4 статті 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 22.05.1997 року № 283/97, пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, п.п. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (Закони України “Про систему оподаткування № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181- III діяли на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 2 грудня 2010 року N 2755-VI).

Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV (далі - Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Приймаючи до уваги, що ТОВ "Кроказ" з 24.04.2008 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення юридичної особи та в цій частині позов підлягає задоволенню.

Згідно п.17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (яка діяла на момент звернення позивача з позовом та виключена згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI, який діє з 01.01.2011 року) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 8.6 пункту 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 року № 80 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за N 791/3231(який діяв на момент звернення позивача з позовом та втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 979, який набрав чинності 14.01.2011 року), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” від 15.05.2003 року № 755-IV.

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” від 15.05.2003 року № 755-ІV за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України припинення юридичної особи можливо у випадку її ліквідації. Пунктом 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при їх створені порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Як вже зазначалося, підстави постановлення судового рішення про припинення юридичної особи визначені частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV до яких відноситься неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Підстави припинення підприємницької діяльності визначені у статті 51 Господарського кодексу України, відповідно до якої до таких підстав не належать неподання звітності.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли підтвердження всі підстави для припинення юридичної особи ТОВ "Кроказ".

Частиною 2 статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кроказ" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.10.2007 року, за адресою: 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Радищева, 84, кВ. 43, ідентифікаційний код 35515140

3.Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.