Рішення № 135144076, 20.02.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2026 Справа №607/20309/25 Провадження №2/607/2424/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Назарій Іванович, до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

29 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Бабій Н.І. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6125280300:03:001:0050, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: с. Застав`є, Тернопільський район, Тернопільська область, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ № 050969

від 19 лютого 2010 року належала ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 адвокат Бабій Н.І. зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за час свого життя на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 01 липня 2011 року (справа № 2-4919/11) набув у власність частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцем, який прийняв спадщину після нього, є його син позивач. 13 лютого 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Салій О.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний будинок. Інша частина житлового будинку в розмірі частки належить в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Представник позивача вказує, що цей житловий будинок знаходиться на оспорюваній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 , яка доводилась позивачу родичкою по батьковій лінії. Автор позову зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла та на момент своєї смерті не була одружена, не мала власних дітей та ніхто не звертався до органів нотаріату для прийняття спадщини після її смерті. Крім того, відповідач не звертався до суду про визнання спадщини відумерлою. Таким чином, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6125280300:03:001:0050, на якій знаходиться частина належного позивачу житлового будинку АДРЕСА_1 , ніким не успадкована, а право власності не перереєстровано. Отже, враховуючи те, що позивач набув у власність частину житлового будинку на оспорюваній земельній ділянці, що перебувала у власності ОСОБА_2 , він в силу статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України має право вимагати визнати за ним право власності на частину спірної земельної ділянки, яка належала останній.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористалася.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 27, 28).

Протокольною ухвалою від 11 листопада 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бабій Н.І. не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте подав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності сторони позивача, позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Відповідач Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явилася, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак представник відповідача подав заяву, в якій висловив прохання слухати справу за відсутності сторони відповідача, а також зазначив, що стосовно задоволення позову не заперечує.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 050969 від 19 лютого 2010 року, ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: с. Застав`є Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер: 6125280300:03:001:0050 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , актовий запис за № 03, місце реєстрації: Баворівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області України (а.с. 11).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2011 року (справа № 2-4919/11) визнано за ОСОБА_3 право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 65, місце реєстрації: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 21).

06 лютого 2024 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюром технічної інвентаризації був виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 , загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 32,4 кв.м., інвентаризаційна справа № б/н, на замовлення ОСОБА_1 (а.с. 15 20).

В інформаційній довідці про технічний стан нерухомого майна № 127 від 08 лютого 2024 року Тернопільського районного госпрозрахункового БТІ вказано, що згідно з обліком бюро житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 належить: частка належить ОСОБА_3 та частка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 . Загальна площа збільшилась на 0,3 кв.м. за рахунок реконструкції печі. Дозвільні документи на будівництво погребу літ «В» замовником не надано (а.с. 14).

13 лютого 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Салій О.В. (спадкова справа № 10/2024, зареєстровано в реєстрі за № 362), видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на ім`я його сина ОСОБА_1 щодо частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 32,4 кв.м, на

АДРЕСА_1 (а.с. 12), яке зареєстровано в реєстрі, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав № 365630254 від 13 лютого 2024 року (а.с. 12 зворотна сторона, 13).

Як вказано у відповіді Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 1153 від 18 вересня 2025 року, вони не зверталися до суду з позовною заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

У витязі № НВ-6101204792025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29 вересня 2025 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер: 6125280300:03:001:0050, становить 214 700 грн (а.с. 8).

Згідно з відповіддю Тернопільської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 1549/01-16

від 30 жовтня 2025 року, спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася (а.с. 32).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Способи захисту у цих спірних правовідносинах визначені Цивільним кодексом України (далі ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

2.2. Частиною першою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Конституційний Суд України зазначив, що в приписові частини першої статті 41 Конституції України визначено тріаду правомочностей власника: володіння, користування, розпорядження, які він здійснює щодо певного майна, що йому належить на тій чи тій юридичній підставі, тому в розумінні цього припису власність, якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, стосується майна. Відповідно, конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд. (абзац одинадцятий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 червня 2022 року

№ 6-р(ІІ)/2022).

У статті 41 Основного Закону України також вказано: право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина друга); ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частина четверта); використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома).

Головним обов`язком держави у сфері відносин власності є забезпечення захисту прав усіх суб`єктів права власності. Одним із механізмів забезпечення такого захисту є законодавче врегулювання, у межах якого чітко та вичерпно встановлено, зокрема, підстави виникнення, припинення права власності, випадки правомірного обмеження права власності, підстави і порядок здійснення такого обмеження (абзац десятий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 червня 2022 року № 6-р(ІІ)/2022).

Наведені приписи основоположного акта держави знаходять свій розвиток насамперед у нормах цивільного законодавства.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

2.3. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається її спадщина.

За частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша); кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (частина друга).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набув у власність у порядку спадкування після смерті батька частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 68,5 кв.м., житловою площею 32,4 кв.м, за адресою

АДРЕСА_1 , який розташовано на спірній земельній ділянці.

2.4. Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності.

Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (частина друга статті 158 ЗК України).

За статтею 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Приписи ЦК України щодо переходу до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, права власності або користування відповідною земельною ділянкою містяться також у ЗК України.

Так, відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року (справа № 910/18560/16) сформулювала низку правових позицій, які, незважаючи на певні зміни у законодавстві, зберігають свою релевантність для розв`язання спору, що виник у цій справі.

Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт 7.40); чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5).

За встановлених під час розгляду справи обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_2 , яка набула право власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території: с. Застав`є, Тернопільського району, Тернопільської області, на якій зведено житловий будинок та частка якого належить ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , померла, а право на спірну земельну ділянку ніхто не набув, зокрема у порядку спадкування, орган місцевого самоврядування не звертався до суду для визнання спадщини відумерлою, з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Таким чином, суд констатує, що позивачем доведено наявність обставин, необхідних для набуття права власності на спірну земельну ділянку, його право підлягає судовому захисту, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за ним право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером: 6125280300:03:001:0050, площею 0,25 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: с. Застав`є Тернопільського району Тернопільської області.

3.2. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Розподіляючи судові витрати у вигляді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції слід покласти на ОСОБА_1 в межах ним понесених.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 79, 81, 89, 141, 223, 244, 258 268, 273 274,

352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бабій Назарій Іванович, до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на частину земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер: 6125280300:03:001:0050, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: с. Застав`є, Тернопільський район, Тернопільська область, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 050969 від 19 лютого 2010 року належала ОСОБА_2 .

3. Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції слід покласти на ОСОБА_1 в межах ним понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 лютого 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, адреса місцезнаходження: вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 04394875.

Головуючий суддя Т. І. Якімець