Рішення № 135140939, 18.03.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/33/26

381/6004/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у загальному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування та в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 (далі - позивачі) через представника ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідачі), в якому просила визнати за нею право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 ; право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,083333 гa, кадастровий номер 3224986901:01:001:0345, розташовану на території АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(що становить 1/3 частину земельної ділянки площею 0,2500 га); право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,135233 га, кадастровий номер 3224986901:01:001:0344, розташовану на території АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства(що становить 1/3 частину земельної ділянки площею 0,4057 га), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний батько чоловіка позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася із частини будинку АДРЕСА_1 , що належала йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на приватний будинок № 108 від 21.07.1987 року, виданого на підставі рішення Фастівської районної ради народних депутатів та частини прибудинкової земельної ділянки, пл. 0,6557 га, що належала покійному на підставі рішення 17 сесії XXІ складу Фастівецької сільської ради від 31.03.1994 року та державного акту про право приватної власності на землю П-КВ № 029810 від 14.09.1999 року.

Спадкоємцями після смерті покійного ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 були його діти: ОСОБА_7 , чоловік позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , за заявою яких була заведена спадкова справа № Ц-15, та які на підставі рішення виконкому Фастівецької сільської ради № 6 від 27.07.2000 року отримали свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 04.09.2000 року по 1/6 частині кожен. Причому, спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оформили своє право власності на будинок, а потім отримали від державного нотаріуса Фастівської районної державної нотаріальної контори Левченко Г.І. свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2007 року по 1/3 частині кожен від спадкового майна на прибудинкову земельну ділянку.

Чоловік позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та свою частку на спадщину після свого батька не встиг оформити. Дана спадщина складалася із 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частини прибудинкової земельної ділянки за тією ж адресою. Позивач ОСОБА_2 проживала із своїм чоловіком ОСОБА_5 з листопада 1970 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори, за її заявою була заведена спадкова справа та вона оформила право власності на частину майна, що належало її покійному чоловіку, розташовану не в с. Фастівець, але не може оформити частину спадщин, а саме на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 та по 1/3 частині прибудинкової земельної ділянки за тією ж адресою, а саме на частину земельної ділянки площею 0,135233 га, кадастровий номер 3224986901:01:001:0344 та на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,08833 га, кадастровий номер 3224986901:01:001:0345, оскільки її чоловік помер та не встиг її оформити на себе після смерті свого батька.

Позивач ОСОБА_2 , яка фактично вступила у володіння спадковим майном, але починаючи з серпня 2024 року по теперішній час не може оформити право власності на 1/6 частини будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частини прибудинкових земельних ділянок за тією ж адресою. Інші спадкоємці -відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вже оформили своє право власності на свої частки від спадщини по 1/6 частині будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частині прибудинкової земельної ділянки за тією ж адресою.

Підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та по 1/3 частині прибудинкових земельних ділянок за тією ж адресою стала не тільки відсутність правовстановлюючих документів, так як покійний чоловік позивача спадщину оформити не встиг, що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали відзиви на позовну заяву, у яких позовні вимоги визнали та зазначили, що дійсно успадкували свою частку спадщини після смерті батька ОСОБА_6 , а їх покійний брат - чоловік позивача ОСОБА_5 не встиг оформити спадкові права. На їх думку, позивач, як дружина їх покійного брата, має право на спадщину.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, але у відзивах на позовну заяву просили суд проводити розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача Фастівської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні(ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Ухвалою суду від 14.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії матеріалів спадкової справи після ОСОБА_6 та ОСОБА_5

28.11.2025 року з Першої фастівської державної нотаріальної контори надійшов лист про те, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 не заводилась. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена спадкова справа №175/2001 та видані свідоцтва про право на спадщину 12.06.2001 року за реєстровими №№878, 879, 880, 881, 882, 19.09.2001 за реєстровим №909.

17.12.2025 року з Другої фастівської державної нотаріальної контори надійшов лист про відсутність спадкових справ по вказаній нотаріальній конторі.

Протокольною ухвалою суду від 28.01.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 (а.с. 16).

11 березня 2000 року державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори Левченко Г.І. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстровано в реєстрі за №675, згідно якого спадкоємцям зазначеного у заповіті майна ОСОБА_8 в рівних частках кожен являються його діти: син ОСОБА_9 , син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 (а.с. 19).

На підставі рішення Фастівського міського суду Київської області від 08 лютого 2007 року, що набрало законної сили 19 лютого 2007 року, вказане свідоцтво визнано частково недійсним в частині визнання за ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 права власності на 1/6 частину спірного будинку за кожним, залишивши за кожним із них право власності по 1/6 частині цього ж будинку (а.с. 26).

Крім того, 04.09.2000 року на підставі рішення виконкому Фастівецької сільської ради народних депутатів № 6 від 27.07.2000 року, на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 видано свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 04.09.2000 року по 1/6 частині кожен - по АДРЕСА_1 (взамін свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Фастівською державною нотаріальною конторою 11 березня 2000 року р. 675) (а.с. 20-22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с. 14), який являється чоловіком ОСОБА_2 (а.с. 15).

06.07.2007 року державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори Левченко Г.І. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №1979, згідно якого спадкоємцями майна ОСОБА_8 по 1/3 частки являються його діти: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,6557 га в межах згідно з планом, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,4057 га, що розташована на території с. Фастівець Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області, що належала померлому ОСОБА_8 на підставі державного акту про право приватної власності на землю ІІ-КВ № 029810 від 14.09.1999 року (а.с. 27).

Зазначене свідоцтво є підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У відповідності до довідки Фастівського бюро технічної інвентаризації від 09 липня 2025 року №877, згідно архівних даних станом па 01.01.2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано:

1/6 частина будинку па ім`я ОСОБА_12 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Фастівецької сільської ради, 04.09.2000 року, згідно рішення №6 від 27.07.2000 року, взамін свідоцтва про право на спадщину виданого Фастівською державною нотаріальною конторою 11.03.2000 року, р. 675, зареєстрованого Фастівським БТІ в книзі № 1, p.287;

1/6 частина будинку па ім`я ОСОБА_13 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Фастівецької сільської ради 04.09.2000 року, згідно рішення № 6 від 27.07.2000 року, взамін свідоцтва про право на спадщину виданого Фастівською державною нотаріальною конторою 11.03.2000 року, р. 675, зареєстрованого Фастівським БТІ в книзі № 1, р. 287;

1/6 частина будинку на ім`я ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Фастівецької сільської ради, 04.09.2000 року, згідно рішення №а 6 від 27.07.2000 року, взамін свідоцтва про право на спадщину виданого фастівською державною нотаріальною конторою 11.03.2000 року, р. 675, зареєстрованого Фастівським БТІ в книзі № 1, p.287;

1/2 частина будинку на ім`я ОСОБА_14 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Левченко Г.І., державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори 13.11.1993 року, р. 2593, зареєстрованого Фастівським БТІ в книзі № 1, р.287.

Згідно архівних даних КП ФМР «Фастівське БТТ», станом на 01.01.2013 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та Дублікат правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 КП «Фастівське БТІ» не видавалися та не реєструвалися (а.с. 40).

Постановою державного нотаріуса Першої фастівської державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. вих. №684/02-32 від 15.07.2025 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку та 1/3 частину земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали батьку спадкодавця - ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якого спадкодавець прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, з підстав відсутності правовстановлюючих документів (а.с. 39).

Згідно наявної у матеріалах справи інформації, а саме відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 10.10.2025 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 3224986901:01:001:0345 площею 0,25 га, 3224986901:01:001:0344, площею 0,4057 га перебувають у власності ОСОБА_8 (а.с. 41-42). Водночас, як зазначається у вказаних відомостях з Державного земельного кадастру, інформація про власника (землекористувача) є довідковою, актуальна інформація міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до опису меж земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не визначено (а.с. 48-54).

Згідно положень ст. 524 ЦК УРСР в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин (відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ), с падкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно ст. 525 та ст. 526 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У той же час, згідно ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

За положеннями ст. 560 ЦК УРСР, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1-3 ст.1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначалось вище, підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 1/6 частину будинку та по 1/3 частин земельних ділянок, які належали батьку спадкодавця ОСОБА_8 , спадщину після якого спадкодавець прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, стала відсутність правовстановлюючих документів на зазначене майно.

Із досліджених у матеріалах справи документів встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_5 прийняв спадщину разом із своїм братом ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4 , але за життя в належному порядку не оформив своїх спадкових прав.

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена спадкова справа №175/2001 та видані свідоцтва про право на спадщину 12.06.2001 року за реєстровими №№878, 879, 880, 881, 882, 19.09.2001 за реєстровим №909- дружині ОСОБА_2 .

Оскільки позивач позбавлена можливості оформити у позасудовому порядку право власності на спірне майно, зазначена обставина зумовила необхідність звернення до суду.

Обставина зазначення у наданих документах відмінності у прізвищах « ОСОБА_15 » та « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 » та «Квитко» у даному випадку не впливають на можливість визнання у судовому порядку права власності на спадкове майно.

Що стосується конкретних вимог позивача, то вони підлягають задоволенню в частині визнання за позивачем права власності на майно в тому обсязі, що набули інші спадкоємці - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і набув би чоловік позивача - ОСОБА_5 у випадку належного оформлення спадкових прав після смерті батька - ОСОБА_8 .

У відповідності до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги неможливість у позасудовому порядку оформити право власності на частини будинку та земельних ділянок, а також ту обставину, що позивачка є єдиним спадкоємцем майна свого чоловіка, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення даного позову та визнання за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину будинку та по 1/3 частин земельних ділянок, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого володіння майном.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 6, 16, 355, 369, 370, 377, 1216, 1218, 1220,1268, 1269, 1271 ЦК України, ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України , -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування та в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності по 1/3 частині земельних ділянок, що надано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га та ведення особистого підсобного господарства - 0,4057 га, що розташовані на території с. Фастівець Фастівського району Київської області, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 на підставі державного акту про право приватної власності на землю ІІ-КВ № 029810 від 14.09.1999 року, спадщину після якого прийняв ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У задоволенні іншої частини вимог позову, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Фастівська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 34446857, адреса: Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, буд. 1.

Суддя: Н.А. Осаулова

Повний текст рішення виготовлено 24.03.2026 року