Рішення № 135139982, 14.11.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3829/25

Провадження 2-1920/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 листопада 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколас Мавако» про розірвання договору, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

08.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Ніколас Мавако», в якому просить розірвати договір поставки № 20/02/2025/1 від 20.02.2025 року, стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 25 200 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи позов, зазначив, що 20.02.2025 року між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 20/02/2025/1 відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити йому Гідравлічний культиватор, обладнаний гідромотором МР80 (ОМР), гідравлічною магістраллю, гідравлічним швидкозйомом, рукоятками керування для оператора, ротором фрези та ротаційними пружинами, відповідач надав йому рахунок на оплату, в подальшому ним було оплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 25 000 грн. 00 коп., та 10 200 грн. 00 коп. що підтверджується копіями квитанцій. Однак відповідач по справі відмовився передавати йому проданий товар і повернув йому частину коштів в сумі 10 000 грн. 00 коп. Таким чином, відповідач не виконав умови укладеного між ними договору поставки та не в повному обсязі повернув отриманні від нього грошову кошти. Він намагався врегулювати спір в позасудовому порядку, внаслідок чого відповідач частково повернув йому сплачені кошти. У зв`язку з тим що відповідачем не виконано умови договору, він вимушений звернутися до суду з даним позовом. Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву, заяв, клопотань суду не надав.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

20 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніколас Мавако» укладений договір поставки № 20/02/25/1, згідно якого відповідач зобов`язався поставити позивачу Гідравлічний культиватор, обладнаний гідромотором MP80 (ОМР), гідравлічною магістраллю, гідравлічним швидкозйомом, рукоятками керування для оператора, ротором фрези та ротаційними пружинами.

На підтвердження укладеного договору відповідач ТОВ «Ніколас Мавако» надав позивачу рахунок на оплату № 1 від 20 лютого 2025 року.

02 березня 2025 року позивачем перераховано відповідачу 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

03 березня 2025 року позивачем перераховано відповідачу 10 200 грн. 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

В сукупності позивачем на виконання укладеного договору сплачено відповідачу грошові кошти в 35200 гривень.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідач по справі відмовився передати позивачу проданий товар і повернув частину сплачених коштів в розмірі 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач неодноразово звертався до відповідача в телефонному режимі про повернення коштів, відповідач переконував його, що поверне кошти, але необхідно зачекати, посилаючись на різні причини, однак до теперішнього часу кошти позивачу не повернуті, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин (п.п.1, 2,3 ч.1 ст.264 ЦПК України).

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач не виконав свого зобов`язання за договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною другою статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами(частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Такий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09.12.2020 у справі № 199/3846/19.

Невиконання відповідачем ТОВ «Ніколас Мавако» умов договору поставки № 20/02/25/1 від 20.02.2025 року, відповідачем не поставлено позивачу передбачений договором товар, а саме: Гідравлічний культиватор, обладнаний гідромотором МР80 (ОМР), гідравлічною магістраллю, гідравлічним швидкозйомом, рукоятками керування для оператора, ротором фрези та ротаційними пружинами, є істотним порушенням умов договору, що спричинило шкоду позивачу та виражається у неотриманні товару, за який позивач перерахував відповідачу визначену договором суму коштів.

Позивач довів обставини, що дають підстави для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, а саме: істотність порушення відповідачем умов договору, завдання позивачеві шкоди, внаслідок якої позивач позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки, а саме Гідравлічного культиватора, обладнаного гідромотором МР80 (ОМР), гідравлічною магістраллю, гідравлічним швидкозйомом, рукоятками керування для оператора, ротором фрези та ротаційними пружинами, позивач сплатив відповідачу грошові кошти в передбаченому договором розмірі, відповідач взятих на себе зобов`язань у визначених договором не виконав, що ним не оспорюється, у зв`язку з чим договір поставки підлягає розірванню через невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, а саме: не здійснення поставки товару та повернення грошових коштів сплачених позивачем на виконання умов договору.

На думку суду, такий спосіб вирішення спору буде достатнім для відновлення порушених прав позивача.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені, - з відповідача підлягає стягненню в користь держави сума судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 ЦПК України, ст.ст. 16, 251-253, 258, 261, 264, 267, 664, 665, 712, 1212 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розрізати договір поставки № 20/02/25/1 від 20.02.2025 року укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ніколас Мавако» (код ЄДРПОУ 44020157).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 44020157, адреса: 08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, буд. 7-Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 25 200 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп., а всього стягнути 26 411 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.В.Кравченко