Рішення № 135138402, 23.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року справа № 580/11192/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій та рішень, скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 2), в якому позивач просить:

визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування/анулювання відстрочки ОСОБА_1 від призову на період мобілізації та воєнного стану;

визнати протиправними дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення у розшук та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо мобілізації ОСОБА_1 , скасувати наказ щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 працює у Комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на посаді лікаря з медицини невідкладних станів підстанції екстреної медичної допомоги з 01.06.2025.

Розпорядженням № 252 від 20.02.2025 Київської обласної Державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації, КНП КОР «КОЦЕМД МК» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 № 869 від 29.11.2024 ОСОБА_1 зараховано на спеціальний військовий облік і внесено відомості про надану відстрочку строком на 12 місяців до 29.11.2025.

Позивач стверджує, що підстави для анулювання бронювання відсутні, оскільки він продовжує працювати у КНП КОР «КОЦЕМД МК» на посаді лікаря з медицини невідкладних станів.

Тому позивач вважає рішення про анулювання (скасування) йому бронювання протиправними та такими, що суперечить чинному законодавству.

У зв`язку із цим, позивач вважає, що внесення даних щодо порушення правил військового обліку, а також його мобілізація є протиправною.

Ухвалою від 03.11.2025 суд відкрив провадження у справі та вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалами від 03.11.2025 та 20.11.2025 суд залучив до участі у справі відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач 3) та ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі відповідач 4).

ІНФОРМАЦІЯ_7 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що документи щодо мобілізації позивача (накази, висновки ВЛК тощо) ІНФОРМАЦІЯ_7 надати суду не може по тій причині, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 станом на 21.11.2025 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 та у його відокремлених підрозділах не перебуває. З 24.09.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що ОСОБА_1 доставлений (супроводжений) до ІНФОРМАЦІЯ_11 24.09.2025 працівником Національної поліції України у зв`язку з порушенням військового обліку з 20.09.2025.

24.09.2025 ОСОБА_2 взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_11 та направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 .

24.09.2025 ОСОБА_2 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 та відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №2025-0924-1632-3867-3 від 24.09.2025 року ОСОБА_2 є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 №2189 від 25.09.2025 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації.

До 24.09.2025 ОСОБА_2 не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , тому ІНФОРМАЦІЯ_10 не надавав та не скасовував/анулював відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 , та не звертався до Національної поліції України за доставленням ОСОБА_2 до ТЦК та СП.

Позивач подав суду відповіді на вказані відзиви з подібними позовній заяві доводами.

Ухвалою від 24.02.2026 суд залучив до участі у справі співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі відповідач 5).

Відповідач 5 відзиву на позовну заяву не подав, водночас на виконання вимог ухвали про витребування доказів надав письмові пояснення, в яких вказано, що відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» станом на 10.03.2026 ОСОБА_1 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 . З 24.09.2025 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_1 ніколи не перебував.

У ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні будь-які дані про надання ОСОБА_1 відстрочки/бронювання від призову на військову службу та докази анулювання ОСОБА_1 (у т.ч. підстав) відстрочки/бронювання від призову на військову службу по мобілізації до 24.09.2025.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_14 не має відношення до внесення відомостей в ЄДРПВР стосовно позивача і технічної можливості для цього не мав (в зв`язку з відсутністю перебування на обліку позивача).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Згідно з даними військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 11.07.2016 взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Наказом Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 23.10.2023 №216.19-к позивач прийнятий на посаду завідувача підстанції екстреної медичної допомоги м. Буча Вишгородської станції екстреної медичної допомоги.

Наказом Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 09.05.2025 №94.19-к позивач переведений на 1,0 ставки посади лікаря з медицини невідкладних станів підстанції екстреної медичної допомоги м. Буча Вишгородської станції екстреної медичної допомоги.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 20.02.2025 №252 Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» підтверджено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно з повідомленням від 29.11.2024 №869, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 зарахований на спеціальний військовий облік.

Згідно з даними військово-облікового документа, сформованого 25.06.2025 за допомогою застосунку «Резерв+», у позивача наявна відстрочка у зв`язку із бронюванням до 29.11.2025.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надані суду ІНФОРМАЦІЯ_16 ), вищевказана відстрочка позивача анульована 22.08.2025 рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Причиною анулювання зазначено: «Невиконання мобілізаційного завдання (замовлення) підприємством».

Згідно з листом Уманського районного управління поліції Головного управління поліції в Черкаській області від 09.10.2025 № 21461-2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо порушення громадянином ОСОБА_1 правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ТЦК та СП від 21.09.2025 зареєстроване до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 21.09.2025 за №30814.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_1 доставлений (супроводжений) до ІНФОРМАЦІЯ_11 24.09.2025 працівником Національної поліції України у зв`язку з порушенням військового обліку з 20.09.2025.

24.09.2025 ОСОБА_2 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 та відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №2025-0924-1632-3867-3 від 24.09.2025, ОСОБА_2 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.09.2025 №2189 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Української військово-медичної академії.

Вважаючи протиправними дії щодо анулювання відстрочки, внесення даних про порушення правил військового обліку та незаконним наказ про мобілізацію, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).

Щодо внесення даних про порушення правил військового обліку.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.56 Порядку №1487 Національна поліція:

за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;

за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Абз.14-17 п.79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

На підставі ст.2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

У свою чергу, пункт 20-1 ч.1 ст.7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Так, відповідно до п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

При цьому, диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як установлено судом, з листа Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 09.10.2025 №21461-2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 21.09.2025 щодо порушення громадянином ОСОБА_1 правил військового обліку.

Відтак, суд встановив, що дані щодо порушення позивачем правил військового обліку внесено саме ІНФОРМАЦІЯ_16 .

У зв`язку із цим, суд ухвалою від 19.01.2026 витребував у ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- копії документів щодо підстав внесення 21.09.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції про доставлення ОСОБА_1 до ТЦК та СП,

- також інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку за ст.ст.210, 210-1 КУпАП.

Однак, до часу вирішення спору доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано.

Суд встановив, що відповідно до пояснень ІНФОРМАЦІЯ_17 від 05.02.2026 (подані суду ІНФОРМАЦІЯ_12 10.02.2026) до адміністративної відповідальності у ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_1 не притягувався, адміністративні матеріали щодо нього у ІНФОРМАЦІЯ_15 не складались.

Отже, під час судового розгляду не надано суду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є передумовою внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку.

На підставі ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Також, згідно з ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_16 у спірних правовідносинах відносно позивача не доведено дотримання процедури внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ним правил військового обліку.

Зважаючи, що позивачем не заявлено вимог до ІНФОРМАЦІЯ_17 , на виконання вимог ст.9 КАС України для ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_17 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

При цьому, вимоги визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_18 щодо оголошення у розшук позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаний орган військового управління таких дій не вчиняв.

Щодо анулювання відстрочки позивача у зв`язку із бронюванням та призову на військову службу.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Закон №3543-ХІІ).

За визначенням ст.1 Закону №3543-ХІІ комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Ст.24 Закону №3543-ХІІ перебачено, що бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з п.4 ч.1 ст.25 Закону №3543-ХІІ бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №3543-ХІІ органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період врегульований Порядком бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 (далі Порядок №76).

П.3 Порядку №76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Порталу Дія. Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

На підставі абз.19 п.5 бронюванню підлягають всі військовозобов`язані медичні працівники закладів охорони здоров`я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров`я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи.

Як установлено судом, ОСОБА_1 працює лікарем з медицини невідкладних станів підстанції екстреної медичної допомоги м. Буча Вишгородської станції екстреної медичної допомоги Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 20.02.2025 №252 Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» підтверджено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Згідно з повідомленням від 29.11.2024 №869, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 зарахований на спеціальний військовий облік.

Згідно з даними військово-облікового документа, сформованого 25.06.2025 за допомогою застосунку «Резерв+», у позивача наявна відстрочка у зв`язку із бронюванням до 29.11.2025.

Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вищевказана відстрочка позивача анульована 22.08.2025 рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причиною анулювання зазначено: «Невиконання мобілізаційного завдання (замовлення) підприємством».

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.31 Порядку №76 надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п`ять календарних днів засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку;

13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);

14) виключення суб`єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб`єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку;

15) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи у разі перевищення встановлених пунктами 8 і 9 цього Порядку обмежень щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню;

16) припинення укладеного договору (контракту), закінчення строку призначення або звільнення з посади, та/або закінчення строку реалізації гуманітарних проектів за кошти міжнародних партнерів, виключення з переліку, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 9 цього Порядку, - для військовозобов`язаних працівників Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів.

Оскільки, судом установлено, що бронювання позивача анульоване рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд ухвалою від 24.02.2026 зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_6 надати суду завірені копії документів що підтверджують:

- надання позивачу відстрочки/боронування від призову на військову службу;

- підстави анулювання (скасування) позивачу відстрочки/боронювання від призову на військову службу.

На виконання вимог вказаної ухвали ІНФОРМАЦІЯ_14 18.03.2026 надав письмові пояснення, в яких вказано, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні будь-які дані про надання ОСОБА_1 відстрочки/бронювання від призову на військову службу та докази анулювання ОСОБА_1 (у т.ч. підстав) відстрочки/бронювання від призову на військову службу по мобілізації до 24.09.2025. ІНФОРМАЦІЯ_14 не має відношення до внесення відомостей в ЄДРПВР стосовно позивача і технічної можливості для цього не мав.

Так, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначеного обов`язку ІНФОРМАЦІЯ_14 не дотримався, хоча суд створив всі необхідні умови для його належного судового захисту з дотриманням принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи на виконання ч.4 ст.79 КАС України повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

Отже, не зважаючи на зобов`язання суду, не надано жодного належного та допустимого доказу наявності, передбачених п.31 Порядку №76, підстав анулювання позивачу діючої відстрочки від призову у зв`язку із бронюванням.

Таких підстав не встановлено і судом під час вирішення спору.

Суд зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2023 року у справі № 640/22934/20.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання або обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним.

Європейський суд з прав людини також підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо анулювання бронювання позивача не відповідає принципу «належного урядування», оскільки під час розгляду справи не доведено наявності обставин, які б належним чином підтверджували підстави такого анулювання.

Зважаючи, що позивачем не заявлено вимог до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на виконання вимог ст.9 КАС України для ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 , які полягають в анулювання ОСОБА_3 з 22.08.2025 відстрочки від призову у зв`язку із бронюванням.

При цьому, вимоги визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_18 щодо анулювання позивачу відстрочки суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаний орган військового управління таких дій не вчиняв.

Вирішуючи питання правомірності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 від 25.09.2025 №2189, яким ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Української військово-медичної академії, суд враховує правовий принцип: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків».

Оскільки вказаному наказу про мобілізацію позивача передувало безпідставне анулювання позивачу відстрочки, і таке порушення є істотним, оскільки за умови наявності бронювання, наслідки мобілізації б не настали, тому прийнятий на основі таких протиправних дій, наказ про мобілізацію в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вимоги визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_19 щодо мобілізації позивача, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаний орган військового управління таких рішень не приймав.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що представник позивача у позовній заяві повідомив про намір подати докази понесених судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, у разі подання позивачем доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, це питання буде вирішене у вищевказаному порядку.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо анулювання ОСОБА_1 з 22.08.2025 відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із бронюванням.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.09.2025 №2189 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ