Ухвала суду № 135136701, 18.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

18 березня 2026 рокусправа № 463/5124/21

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Яськів В. Ю.

прокурора Мельничука Ю. І.

представниці відповідача Деми Н. І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва,

в с т а н о в и в :

керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова (місцезнаходження: вул. Богомольця, буд. 9, м. Львів, 79005; ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 04055896), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (місцезнаходження: вул. Угорська, буд. 7А, м. Львів, 79034; ЄДРПОУ 40181003) пред`явив позов до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), у якому просив суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 146,7 кв. м., житлова площа 98,7 кв. м., відомості про складові об`єкти нерухомого майна: комора в підвалі площа 3 кв.м., гараж площа 76,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101) зі змінами, внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30.10.2019, індексний номер рішення 49439895.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17.11.2022 у справі №463/5124/21 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії та позов керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павла Тарасовича індексний номер 49439895 від 30 жовтня 2019 року про державну реєстрацію змін до права власності на квартиру АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 156746101 від 30 жовтня 2019 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію та припинено право власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101), в редакції змін, внесених на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895, а саме: загальна площа 146,7 кв.м., житлова площа 98,7 кв.м., відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі площа 3 кв.м., гараж площа 76,6 кв. м.

Зобов`язано ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 та гараж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі квартири АДРЕСА_2 та інвентаризаційної справи на будинок.

Постановою Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 05.10.2023 у справі №463/5124/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника Деми Наталії Ігорівни задоволено.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року скасовано та прийнято нове рішення.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка П.Т. про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 номер запису про право власності: 156746101 від 30 жовтня 2019 року, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 та гараж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , до попереднього стану, а саме: до розмірів, зазначених у реєстраційній справі квартири АДРЕСА_2 , та інвентаризаційної справи на будинок.

Відмовлено у задоволенні позову Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації та припинення права власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 146,7 кв.м, житловою площею 98,7 кв.м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі площею 3 кв.м, гараж площею 76,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 156746746101) зі змінами, внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, індексний номер рішення 49439895.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2024 у справі № 463/5124/21 касаційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 5 жовтня 2023 року щодо відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення самовільно реконструйованої квартири та гаража до попередніх розмірів скасовано і залишено в силі в цій частині рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року, виклавши його резолютивну частину щодо цієї позовної вимоги у такій редакції: «За рахунок ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 та гараж, право власності на які було зареєстроване 30 жовтня 2019 року, до попереднього стану, а саме до розмірів, зазначених у реєстраційній справі цієї квартири й інвентаризаційній справі на вказаний будинок».

Постанову Львівського апеляційного суду від 5 жовтня 2023 року щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора від 30 жовтня 2019 року, а також вимог керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво і припинення цього права змінено у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови, а в іншій частині стосовно вказаних вимог залишено без змін.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2022 року і постанову Львівського апеляційного суду від 5 жовтня 2023 року щодо вирішення позову керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво та припинення цього права скасовано і закрито провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.05.2025 у справі № 463/5124/21 заяву першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури Таргонія Олександра Вячеславовича про направлення справи №463/5124/21 за встановленою юрисдикцією задоволено частково. Справу №463/5124/21 у частині позову керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво та припинення цього права передано для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Відмовлено у задоволенні заяви про направлення до Львівського окружного адміністративного суду справи № 463/5124/21 у частині позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича - про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії, а також у частині позову, об`єднаного із первісним, керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво та припинення цього права.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 адміністративну справу №463/5124/21 прийнято до провадження.

Ухвалою від 04.07.2025 суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

31.07.2025 представниця відповідача подала заяву про залишення позову без розгляду, у якій, покликаючись на приписи ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, як суб`єкт наділений функцією здійснювати архітектурно-будівельний контроль та нагляд з метою захисту інтересів держави, може звертатись до суду з вимогою про знесення самочинно збудованого об`єкту та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. На переконання представниці відповідача, вказаний орган не наділений повноваженнями на звернення до суду про скасування права власності чи скасування реєстрації права власності. З огляду на це, на переконання представниці відповідача, у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави, а отже і права на пред`явлення позову у спірних правовідносинах.

01.09.2025 заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду. Свою позицію мотивує тим, що позовна заява у справі подана окружною прокуратурою в інтересах держави в особі двох позивачів - Львівської міської ради та Інспекції ДАБК до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та припинення права власності відповідача на самочинне будівництво - квартиру АДРЕСА_3 . Акцентує на тому, що обставини здійснення самочинного будівництва стороною відповідача не спростовано, ці обставини підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів справи, зокрема: актом перевірки №723-пп від 23.12.2019, протоколом про адміністративне правопорушення від 23.12.2019, приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.12.2019, постановою у справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2019, актом перевірки №65-пп від 13.02.2020, протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2020, приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.02.2020, постановою у справі про адміністративне правопорушення від 27.02.2020.

Покликаючись на приписи ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вказує, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема органами місцевого самоврядування, до яких належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Звертає увагу, що 19.06.2015 на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» ухвалою Львівської міської ради №4780 «Про створення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові» з 19.06.2015 утворено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №306 від 01.03.2024 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю має право звертатись до суду з позовними заявами у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Констатує, що Львівська міська рада та її виконавчі органи (Інспекція) зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації при проектуванні та будівництві об`єктів, а також вправі звертатись до суду з означених питань. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

28.10.2025 перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області подав додаткові письмові пояснення, у яких звернув увагу на те, що самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, що є порушенням прав територіальної громади, а також питань безпеки під час експлуатації вже збудовано об`єкта. Територіальна громада м. Львова здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, та і через її органи, зокрема виконавчі органи Львівської міської ради. Територія м. Львова визначений законодавством України простір, у межах якого територіальна громада м. Львова здійснює місцеве самоврядування. Виконання будівельних робіт на території міста Львова, здійснення містобудівної діяльності повинно відповідати вимогам чинного законодавства і бути спрямоване на забезпечення сталого розвитку території з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Використання території населеного пункту з порушенням містобудівного законодавства порушує інтереси держави та територіальної громади м. Львова. Внаслідок невжиття виконавчими органами міської ради заходів реагування на порушення відповідачем містобудівного законодавства, за відповідачем протиправно зареєстровано право власності на спірний об`єкт самочинного будівництва. У спірному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності та забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, при реалізації наданих повноважень, що становить державний інтерес.

28.10.2025 прокурор відділу Львівської обласної прокуратури подала клопотання про долучення доказів та додаткових пояснень, у яких, покликаючись на правові позиції Верховного Суду, сформовані у постановах від 16.09.2025 у справі № 916/757/24, від 07.07.2023 у справі № 160/11383/22, наголосила, що прокурор вправі звертатися з позовом про скасування реєстрації права власності на самовільно добудовану частину нерухомого майна в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

12.11.2025 представниця відповідача подала додаткові пояснення до заяви про залишення позову без розгляду, у яких наголошує, що у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначений чіткий та вичерпний перелік підстав звернення до суду органів державного архітектурно-будівельного контролю, серед яких відсутня вимога, з якою в інтересах Інспекції звернувся керівник Галицької окружної прокуратури, а саме про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації та припинення права власності ОСОБА_1 на самочинне будівництво квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 146,7 кв. м, житлова площа 98,7 кв. м, відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: комора в підвалі площа 3 кв.м, гараж площа 76,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1567467461010 зі змінами внесеними на підставі рішення державного реєстратора від 30.10.2019, індексний номер рішення 49439895. А тому, на переконання представниці відповідача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

У судовому засіданні 18.03.2026 представниця відповідача підтримала заяву про залишення позову без розгляду з підстав, зазначених у ній. Прокурор заперечив проти залишення позову без розгляду, наголосив на відсутності підстав для задоволення заяви.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 131-1, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 23 Закону №1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Зазначені висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону № 1697-VІІ.

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У розглядуваній справі предметом оскарження є скасування державної реєстрації права власності на самочинне будівництво (самовільної надбудови існуючої квартири з втручанням в несучі конструкції без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт) та припинення цього права.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави, прокурор у позові зазначив, що інтерес держави полягає в порушенні вимог чинного містобудівного законодавства у сфері набуття права власності на майно, яке має статус самочинного. Самочинне будівництво посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання містобудівної діяльності, порушує основні принципи містобудівної діяльності, перешкоджає формуванню повноцінного життєвого середовища. Крім того, звернення прокурора з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно значимого питання щодо незаконної реєстрації, яка призвела до набуття у приватну власність нерухомого майна всупереч закону.

Суд зазначає, що п. 6, 7 ч. 1 ст. 7 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VІ у редакції, чинній на момент звернення до суду) унормовано, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

- контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації;

- надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону №3038-VІ контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

19.06.2015 на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» ухвалою Львівської міської ради №4780 «Про створення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові» з 19.06.2015 утворено інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі Інспекція).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11.11.2016 №1027 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, яким визначено, що є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п.2.1. положення основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів (п. 4.2.4 положення).

У постанові Верховного Суду від 27.11.2024 за результатами розгляду цієї справи встановлено, що « 23 грудня 2019 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові склала акт позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 723-пп за результатами перевірки з 11 до 23 грудня 2019 року дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою будинку. Виявила порушення вимог містобудівного законодавства, а саме встановила, що на вказаному об`єкті проведені будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 : на рівні другого поверху виконана надбудова існуючої квартири з втручанням в несучі конструкції стін без розробленої проектної документації та без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт; на час перевірки роботи розпочаті, але не завершені.

23 грудня 2019 року Інспекція видала відповідачеві припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язала його зупинити виконання самочинних робіт до моменту усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил.

26 грудня 2019 року Інспекція винесла постанову, згідно з якою визнала відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення через порушення вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й абзацу другого пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Відповідач цю постанову не оскаржив і сплатив штраф.

13 лютого 2020 року Інспекція склала акт позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 65-пп за результатами повторної перевірки з 31 січня до 13 лютого 2020 року дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою будинку. Встановила, що на об`єкті будівництва проведені будівельні роботи з реконструкції квартири відповідача на рівні влаштування покрівлі даху; на час перевірки не проводили ні ці роботи, ні роботи з окремо збудованою будівлею (гаражем); вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23 грудня 2019 року відповідач не виконав; надав технічний паспорт на квартиру, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

27 лютого 2020 року Інспекція винесла постанову, згідно з якою визнала відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення через невиконання вказаного вище припису. Цю постанову відповідач теж не оскаржив і сплатив штраф».

Отже, Інспекцією при здійсненні владних повноважень вжиті заходи реагування на порушення вимог містобудівного законодавства, як шляхом винесення відповідних приписів про зобов`язання відповідача до вчинення дій, так і шляхом притягнення до адміністративної відповідальності.

Однак, такі заходи не призвели до усунення порушень вимог законодавства, з вимогою про приведення об`єкта самочинного будівництва у відповідність до містобудівного законодавства та скасування державної реєстрації на такий Інспекція до суду не зверталася, а тому прокурор пред`явив цей позов.

Виконання будівельних робіт з порушенням містобудівного законодавства порушує інтереси держави та територіальної громади м. Львова.

Суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 27.11.2024 у розглядуваній справі (№463/5124/21) зобов`язано за рахунок ОСОБА_1 привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 та гараж, право власності на які було зареєстроване 30 жовтня 2019 року, до попереднього стану, а саме до розмірів, зазначених у реєстраційній справі цієї квартири й інвентаризаційній справі на вказаний будинок.

Стосовно позовних вимог прокурора в інтересах Інспекції про скасування державної реєстрації права власності відповідача на самочинне будівництво, здійсненої 30.10.2019, та припинення цього права, Верховний Суд справу № 463/5124/21 в частині зазначених позовних вимог передав на розгляд до адміністративного суду.

У постанові від 08.03.2023 Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у справі № 420/8499/20 за позовом Управління ДАБК до фізичної особи про приведення самочинно реконструйованого об`єкта до вимог договору купівлі-продажу та про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора є похідною від вимоги про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до договору купівлі-продажу.

З урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.03.2023 у справі № 420/8499/20, Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 у справі №160/11383/22 за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності, зобов`язання знесення об`єкту самочинного будівництва виснував, що у разі визнання об`єкта будівництва самочинним, реєстрація права власності на цей об`єкт за особою, яка здійснила таке будівництво, та подальша реєстрація переходу права власності за правочином до іншої особи не змінює правовий режим такого об`єкта будівництва як самочинного та не породжує виникнення права власності на такий об`єкт; відповідно, якщо із позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва звертається суб`єкт владних повноважень на виконання своїх контрольних функцій у сфері містобудування (або прокурор в інтересах держави в особі такого суб`єкта), то вимога про скасування державної реєстрації права власності на таких об`єкт є похідною від позовної вимоги про знесення самочинного об`єкта будівництва та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2021 (справа №521/9146/18) зазначено, що відповідно до вимог ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають компетентні органи державної влади, місцевого самоврядування, а у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

Суд акцентує на тому, що у відносинах, пов`язаних із порушенням містобудівних норм і правил, Інспекція діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, зокрема права власності, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень і з метою запобігання можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушень відповідних норм і правил. Тому такі спірні відносини пов`язані з необхідністю припинення правопорушення та усунення його негативних наслідків.

Зважаючи на пасивну поведінку Інспекції, яка полягає у невжитті заходів щодо захисту інтересів держави у сфері містобудування, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду, виснував про наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом, а відтак про відмову у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права на об`єкт самочинного будівництва відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 23.03.2026.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна