Ухвала суду № 135136690, 23.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

23 березня 2026 рокупровадження № ЗД/380/7/26 Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

19.03.2026, до подання позовної заяви, від представника заявника надійшла заява про забезпечення позову шляхом

- зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.06.2024 №851 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Личаківській вул.Тракт Глинянський» - до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2025 №1263 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 №851» - до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборони Львівській міській раді, Виконавчому комітету Львівської міської ради, Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради, Комунальному підприємству «Адміністративно технічне управління» та будь яким іншим уповноваженим особам вчиняти дії, спрямовані на демонтаж належної ФОП ОСОБА_1 тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 та відключення тимчасової споруди від інженерних мереж, - до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування заяви зазначає, що оскаржуваними рішеннями встановлено термін примусового демонтажу споруди до 31.03.2026. Позивач наголошує на очевидних ознаках протиправності рішень, оскільки вони прийняті органом, який не має на це повноважень згідно з чинним Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженим ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 №4526 (з урахуванням судового рішення у справі №380/2335/20). Заявник вказує, що демонтаж збірно-розбірного павільйону призведе до його фактичного знищення, втрати майна та припинення підприємницької діяльності. На переконання позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до незворотних наслідків, оскільки у разі задоволення позову відновлення попереднього стану буде неможливим або потребуватиме значних фінансових витрат та зусиль. Вказане, на думку позивача, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

Предметом позову зазначив:

- визнання протиправною бездіяльності Львівської міської ради щодо не розгляду звернення від 29.01.2020 №З-Л-4542-2401 та зобов`язання включити ФОП ОСОБА_1 до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові;

- визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 29.12.2019 №6107 в частині виключення ФОП ОСОБА_1 з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.06.2024 №851 «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1 »;

- визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2025 №1263 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 №851».

Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд встановив, що п.1 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (далі Комплексна схема) згідно з додатком.

Згідно п.6 цієї ухвали, суб`єктам підприємницької діяльності, тимчасові споруди яких не увійшли до Комплексної схеми, до 01.02.2020 подати звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему на розгляд робочої групи, створеної розпорядженням Львівського міського голови від 20.11.2019 №611. За наявності обгрунтованих висновків робочої групи за результатами розгляду звернень управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування здійснює підготовку відповідного проекту ухвали до 31.03.2020.

Відповідно до положень вказаної ухвали, належну позивачу тимчасову споруду, розташовану за адресою: м.Львів, вул.Личаківська вул.Тракт Глинянський, було виключено з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові.

29.01.2020, на виконання п.6 ухвали, позивач подав до Львівської міської ради звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему на розгляд робочої групи (реєстраційний номер звернення №З-Л 4542-2401 від 29.01.2020). До звернення долучено акт обстеження тимчасової споруди щодо фактичної площі тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Личаківська вул.Тракт Глинянський. Водночас, як вказує позивач, станом на дату подання заяви про забезпечення позову звернення від 29.01.2020 №З-Л- 4542-2401 не розглянуто та обґрунтоване рішення по такому не прийнято.

У подальшому, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.06.2024 №851 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Личаківській вул.Тракт Глинянський» вирішено демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на вул.Личаківській вул.Тракт Глинянський. Крім того, рекомендовано позивачу протягом 20 календарних днів самостійно здійснити демонтаж вказаної вище споруди. При цьому, у разі нездійснення позивачем демонтажу в добровільному порядку, доручено Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» здійснити демонтаж такої споруди за участю Личаківської районної адміністрації протягом 60 календарних днів.

12.12.2025 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №1263 від «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 №851», яким, серед іншого, підп.4.1 п.4 рішення від 21.06.2024 №851 «Про демонтаж тимчасової споруди на вул.Личаківській вул.Тракт Глинянський» викладено у новій редакції: « 4.1. Здійснити демонтаж за участю представника Личаківської районної адміністрації. Термін: до 31.03.2026.».

З аналізу викладених обставин вбачається, що вищевказаним рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2025 №1263 фактично встановлено нові граничні строки для проведення примусового демонтажу належної позивачу тимчасової споруди, а саме до 31.03.2026 року.

Суд враховує, що демонтаж тимчасової споруди це дія, яка матиме наслідком фізичне усунення об`єкта з місця його розташування. У разі здійснення такого демонтажу до моменту вирішення спору по суті, навіть у випадку майбутнього задоволення позовних вимог, поновлення порушених прав позивача буде значно ускладненим. Це зумовлено тим, що відновлення попереднього стану потребуватиме не лише значних фінансових та часових витрат на монтаж споруди, але й повторного проходження дозвільних процедур, отримання паспортів прив`язки, що в сукупності свідчить про незворотність наслідків демонтажу.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд виходить з того, що між приватним інтересом позивача (збереження майна та права на здійснення підприємницької діяльності) та публічним інтересом (дотримання правил благоустрою та схем розміщення тимчасової споруди) у даному конкретному випадку існує загроза порушення балансу інтересів, яка може бути усунута виключно шляхом тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення до моменту перевірки його законності судом.

Зупинення дії рішення від 12.12.2025 №1263 на час розгляду справи не призведе до порушення прав інших осіб або громадських інтересів, проте дозволить запобігти заподіянню шкоди позивачу та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у разі задоволення позову. Суд вважає такий захід співмірним та адекватним, оскільки він має тимчасовий характер і спрямований на збереження існуючого стану правовідносин до набрання рішенням суду законної сили.

При цьому, суд вказує, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надаватиметься повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Щодо ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, то такі не є очевидними, як стверджує позивач, та можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Сама ж лише незгода позивача із рішенням (діями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява представника позивача в частині зупинення дії рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2025 №1263 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 №851» є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Водночас, оцінюючи обґрунтованість заяви в частині інших обраних заявником заходів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Враховуючи, що саме рішенням від 12.12.2025 №1263 встановлено актуальний граничний термін примусового демонтажу тимчасової споруди (до 31.03.2026), зупинення дії цього акта є достатнім та вичерпним заходом забезпечення позову. Такий захід фактично унеможливлює проведення будь-яких демонтажних робіт у визначений відповідачем строк, що повністю нівелює загрозу порушення прав позивача до вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, суд вважає, що додаткова заборона вчиняти дії щодо демонтажу та зупинення дії рішення від 21.06.2024 №851 не призведуть до більш ефективного захисту інтересів заявника, а тому в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2025 №1263 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 №851» до набрання законної сили рішення суду в цій адміністративній справі.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Виконавчий комітет Львівської міської ради (місцезнаходження: пл.Ринок,1, м.Львів, 79006; код ЄДРПОУ: 26256622)

СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович