Рішення № 135135395, 25.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 рокуСправа №160/26684/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/26684/25 за позовом Приватного підприємства «Сармат» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2025 року Приватне підприємство «Сармат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007765 від 06 серпня 2025 року на загальну суму 51 000,00 грн., що винесено Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт перевірки №007256 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14 липня 2025 року містить інформацію, що не відповідає дійсності. Вказує, що, висновок щодо перевищення встановлених законодавством вагових норм отримано з товарно-транспортної накладної № 9 від 14.07.2025 року, габаритно-ваговий контроль на стаціонарному або пересувному пункті не проводився. Також зазначає, що перевірка роботи тахографа інспектором не проводилась. Стверджує, що форма №1-ТН не передбачає наявність кодів ЄДРПОУ або РНОКПП замовника, вантажовідправника і вантажоотримувача. Враховуючи те, що акт перевірки складено з порушенням чинного законодавства, це тягне за собою визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26684/25. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.10.2025 року від Державної служби України з безпеки на транспорті до суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що перевіркою зафіксовано перевищення встановлених законодавством вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 53,40 т, що перевищує нормативно визначені 38 т на 40,53 %. За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспектором складено Акт №000475 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.07.2025. Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №007256 від 14.07.2025.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Сармат», код ЄДРПОУ 31037360, зареєстроване 30.06.2000 року, за адресою: 53700, Дніпропетровська обл., с-ще Широке, вул. Соборна, буд. 114.

14.07.2025 року відповідно товаро-транспортної накладної № 9, автомобілем SCANIA н.з. НОМЕР_1 , автомобільним перевізником ПП «Сармат», водієм ОСОБА_1 було перевезено вантаж.

14.07.2025 року, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000218 від 10.07.2025 року, посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) у Дніпропетровській області, а/д Р-74, в тому числі документальний ваговий контроль, під час якої було перевірено транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт №007256 від 14.07.2025 року, який підписано та отримано водієм.

Під час перевірки виявлено порушення: товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутні обов`язкові реквізити, а саме: коди ЄДРПОУ, або РНОКПП замовника, вантажовідправника і вантажоодержувача, відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 14.07.25 р. з діючого і повіреного тахографа. Перевищення встановлених законодавством вагових норм склало 40,53 %, а саме: 53,4 т, чим порушено вимоги п.22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001 р. у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" частина 1 абзац 17 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 % при перевезенні подільного вантажу; ч.1 абзац 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону

Відповідно до повідомлення відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті позивач повідомлений, що 06 серпня 2025 року відбудеться розгляд справи про порушення, виявленого під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

06.08.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007765, відповідно якої Приватним підприємством «Сармат» допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №007256 від 14.07.2025 року та постановлено стягнути з ПП «Сармат» адміністративно господарський штраф у сумі 51000 гривень.

09.08.2025 року позивачем до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті були подані заперечення на акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №007256 від 14.07.2025 року.

Незгода позивача з прийнятою постановою стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.93 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.93 № 3353-XII), Закон України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 671 від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 5-1, 6, 11 пункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Як визначено пунктом 11 Порядку № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Частинами 1 та 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Як передбачено абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі -Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 Правил № 363 вантажовідправник це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; вантажоодержувач це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством; товарно- транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил № 363 передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно з пунктами 11.3 - 11.5 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається перевізнику.

Частиною 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Аналізуючи наведені положення Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, суд зазначає, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Суд зауважує, що пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Таким чином, нормами чинного законодавства установлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Як встановлено судом, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000218 від 10.07.2025 року, посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) у Дніпропетровській області, а/д Р-74, в тому числі документальний ваговий контроль, під час якої було перевірено транспортний засіб марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За змістом товаро-транспортної накладної № 9 від 14.07.2025 року, автомобілем SCANIA н.з. НОМЕР_1 , автомобільним перевізником ПП «Сармат», водієм ОСОБА_1 було перевезено вантаж. У відомостях про параметри транспортного засобу зазначено: Вага автомобіля без вантажу 16,52 т, з вантажем 53,40 т.

Згідно пункту 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В підпункті "б" пункту 22.5 ПДР України № 1306 вбачається, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, комбіновані транспортні засоби: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 24 тонни.

Із змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SCANIA н.з. НОМЕР_1 , СТІ № 058910 вбачається, що маса без навантаження 16360 кг, повна маса - 50000 кг.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспектором складено акт №000475 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.07.2025, яким встановлено, що під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 53,40 т, що перевищує нормативно визначені 38 т на 40,53 %.

14.07.2025 посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №007256 від 14.07.2025 року, в якому зафіксоване порушення: товарно-транспортна накладна складена з порушенням вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутні обов`язкові реквізити, а саме: коди ЄДРПОУ, або РНОКПП замовника, вантажовідправника і вантажоодержувача, відсутня інформація на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 14.07.25 р. з діючого і повіреного тахографа. Перевищення встановлених законодавством вагових норм склало 40,53 %, а саме: 53,4 т, чим порушено вимоги п.22.5 ПКМУ №1306 від 10.10.2001 р. у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" частина 1 абзац 17 перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 % при перевезенні подільного вантажу; ч.1 абзац 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону.

Отже, вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження понад 30 %.

Посилання позивача про недостатність відомостей для висновку про порушення перевізником нормативно визначених габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, оскільки працівниками Укртрансбезпеки не проведено точний габаритно-ваговий контроль, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося судом, згідно з підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Таким чином, зазначені в товарно-транспортній накладній № 9 від 14.07.2025 року відомості щодо ваги автомобіля з вантажем, а також відомості про параметри транспортного засобу (вага автомобіля без вантажу), які зазначені в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, є правомірним джерелом інформації для визначення загальної маси транспортного засобу, а тому, є належним доказом встановлення перевищення норм вагових параметрів за наслідками проведеного працівниками Укртрансбезпеки документального габаритно-вагового контролю.

Отже посилання позивача про те, що контролюючим органом не було проведено габаритно-вагового контролю автотранспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки його твердження спростовані наданими відповідачем доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підтвердження факту перевищення позивачем допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

За абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на вказані норми, суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.08.2019 у справі № 806/1450/16, від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 01.06.2023 у справі № 640/39442/21, від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12.10.2023 у справі № 280/3520/22, від 24.01.2025 у справі № 520/11723/23.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку при перевезенні вантажу з перевищенням допустимих вагових норм, позивач виступав як перевізник, оскільки автомобільним перевізником, відповідно до наданого законом визначення може бути зокрема, юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів транспортними засобами.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та виходять за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, оскільки чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, підтвердження допущеного порушення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків, Державною службою України з безпеки на транспорті було правомірно винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу №007765 від 06 серпня 2025 року.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Сармат» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська