Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 954/46/26
Номер провадження 2/954/1466/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селище Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності. Просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину квартири, загальною площею 65,10 кв.м., в тому числі житловою площею 40,6 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 395000,00 гривень, що належала її чоловіку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову послалася на те, що 0ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Дніпряни, Херсонської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_4 являється дружиною покійного ОСОБА_3 . Як вбачається із свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1995 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , а також членам його сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Таким чином, після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/4 (одна четверта) частина квартири по АДРЕСА_1 . Так, позивач ОСОБА_2 , будучи взятою на облік внутрішньопереміщеної особи, являючись спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гальчук Інни Сергіївни із заявою про прийняття спадщини. Однак, 11 вересня 2024 року постановою даного приватного нотаріуса спадкоємцю ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Вказана постанова нотаріуса була мотивована тим, що для отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не було підтверджено реєстрацію права власності. На даний момент, Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації повідомило нотаріуса, що архіви не збереглися у зв`язку з їх підтопленням на тимчасово окупованій території, і надати таку інформацію неможливо. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутня інформація щодо реєстрації будь-якого майна за даною адресою. У зв`язку з викладеним просить задовольнити позов та розглянути справу у її відсутність.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, до суду надійшла його письмова заява про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Дніпряни, Херсонської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.05.2024 року.
Позивачка є дружиною покійного ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 10.09.1977 року.
На час смерті ОСОБА_3 був власником на праві спільної сумісної власності 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1995 року, виданого Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради народних депутатів.
11 вересня 2024 року постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гальчук Інни Сергіївни спадкоємцю ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо реєстрації будь-якого майна за даною адресою. За поданими документами на момент відкриття спадкової справи нотаріус не може встановити, чи належить право власності на квартиру, оскільки реєстрація права власності не. підтверджена ні належним документом з Каховського МЕТІ, ні інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А також те, що Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації повідомило нотаріуса, що архіви не збереглися у зв`язку з їх підтопленням на тимчасово окупованій території, і надати таку інформацію неможливо.
Отже, після смерті чоловіка позивачка є спадкоємницею 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 та звернулася із відповідною заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса.
Щодо підтвердження права власності ОСОБА_3 на 1/4 частину квартири по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадка право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, на час смерті ОСОБА_3 був власником на праві спільної сумісної власності 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 .
Щодо визнання за позивачкою права власності на вказане спадкове майно, суд зазначає наступне.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, у тому числі за законом, відповідно до ст.1217 ЦПК України.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за вдачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з нормами ст. ст. 12, 81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Таким чином, встановлено, що позивач являється спадкоємцем за законом 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО.В. Гончаренко
Судове рішення № 135133670, Нововоронцовський районний суд Херсонської області було прийнято 24.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 954/46/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: