Рішення № 135132181, 25.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/513/26

н/п 2/953/1604/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - Хлопкова М. звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 7668380 від 09.03.2024 у розмірі 25 116,00 гривень, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 09.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», правонаступником якого є ТОВ «Юніт Капітал», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №7668380 на суму 6900,00 гривень. 09.03.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЕЙТЕК" на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця. Первісний Кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить 31257,00 грн, яка складається з наступного: 6900,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 18216,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 6141,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена, у зв`язку з чим ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 справа розподілена судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - інформацію: - чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка НОМЕР_1; - про факт зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_1 ; за період від 09.03.2024 до 14.03.2024 в сумі 6 900,00 грн.; емітент Карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; - чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); - чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); - у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на платіжну Карту - маска карти НОМЕР_1 , за період з 09.03.2024 по 14.03.2024 у сумі 6 900,00 грн., надати інформацію у вигляді: - первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; - у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) - повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); - у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1 , надати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1 ; - у випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_1 .

05.02.2026 до суду надійшла витребувана інформація з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представником позивача заявлено прохання проводити судове засідання без участі представника позивача. Також у заяві зазначено про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 березня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений Дговір про надання споживчого кредиту №7668380, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора С9693 (електронний підпис).

За умовами вказаного Договору: Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6900,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (54648,00 грн. /6900,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54648,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 61548,00 грн.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.6.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 207,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 69,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Укладанням Договору ОСОБА_1 зобов`язалася у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором; повідомляти Товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору протягом 3-х календарних днів з моменту виникнення таких змін, зокрема через контакт-центр Товариства або засобами Особистого кабінету/Мобільного застосунку"CreditPlus"; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України (п.4.4 Договору).

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 7668380 від 09.03.2024 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором C9693, 09.03.2024 18:00:45.

Таким чином, в укладеному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

До матеріалів справи долучений паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором CQ 8791 9.03.2024 18:00:38.

У паспорті споживчого кредиту викладені основні умови кредитування : тип кредиту - кредит, сума кредиту - 6900,00 грн, строк кредитування - 360 днів; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процента ставка, відсотків річних: 805,20% річних (2,20% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою: 54648,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартную ставкою за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 61548,00 грн, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою, відсотків річних: 47541,10 %. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: Штрафи: 207,00 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 69,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Згідно з даними листа за підписом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» Н.Докучаєвої Вих. № 20241113-1/1 Від 2024-11-13 10:00, відповідно до відомостей, що містяться в Реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264 (далі - Товариство), є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена Національним банком України 24.05.2024 (витяг Національного банку України із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), Товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між Товариством та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від «16» лютого 2022 року (втратив чинність 04.07.2024 року) та Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024 (чинний з 04.07.2024 року). Відповідно до зазначених Договорів було успішно перераховано кошти на користь фізичної особи (Отримувача) від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»: - 43410577, Session ID - 023465076707, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 161639, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_4 .

Відповідно до даних листа ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Вих. №12102/24-Е від 27.11.2024, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні карти клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яким було передано ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024, повідомляє наступне: № п/п 3256, Номер договору 7668380, Дата договору 2024-03-09 18:01:08, Transaction code 43410577, ІПН Клієнта 3709707903, ПІБ Клієнта ОСОБА_1 , Сума транзакції 6900.

На виконання ухвали суду від 26.01.2026 в частині витребування доказів АТ «Універсал Банк» надало відповідь, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_5 . Банком також емітувалися й інші картки на ім`я клієнта. За період з 09.03.2024 до 14.03.2024 року на платіжну картку НОМЕР_5 дійсно було зарахування коштів у сумі 6 900.00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 був і є фінансовим номером ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), та знаходиться у її анкетних даних. Повний номер рахунку маска-картки НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ): НОМЕР_5 . Додатково надано виписку по рахунку за період з 09.03.2024 по 14.03.2024.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), інформація за укладеним договором: Договір №7668380 від 09.03.2024. Позичальник ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_2 , що підписана директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Довгаль В.В., станом на 22.10.2024 заборгованість по основному боргу складає 6900,00 грн, по процентах - 18216,00 грн, штраф 6141,00 грн.

Зі змісту виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7668380 від 09.03.2024, складеної директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопковою М., вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7668380 від 09.03.2024 станом на 01.11.2025 становить 31257,00 гривень, з яких: прострочене тіло - 6900,00 гривень, прострочені відсотки - 18216,00 гривень, штрафні санкції - 6141,00 гривень.

23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 31257,00 гривень.

Зазначене підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року та платіжною інструкцією № 166 від 30 жовтня 2024 року, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

20 січня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 20/01/2025-01, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №7668380 від 09.03.2024 на загальну суму 31257,00 гривень.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20 січня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №7668380 від 09.03.2024 на загальну суму 31257,00 гривень.

Зазначене підтверджується Актом прийому-передачі Прав Вимоги за Договором факторингу № 20/01/2025-01 від 20 січня 2025 року та платіжними інструкціями № 213 від 20 січня 2025 року та № 253 від 10 лютого2025 року, яка свідчить про виконання фактором своїх обов`язків за Договором факторингу.

Сторони підписали Акт прийому-передачі Прав Вимог за цим договором після повної (100%) сплати фактором на користь клієнта ціни продажу, відповідно до умов, передбачених Розділом 3 цього договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за факторинговими договорами право вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 повідомлена про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч.5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Одноразовий ідентифікатор С9693 направлявся відповідачці шляхом надсилання повідомлення на її контактні дані, які вказувалися ОСОБА_1 при реєстрації.

Кредитний договір був підписаний відповідачкою 09.03.2024 шляхом введення отриманого від позичальника одноразового ідентифікатора С9693.

Тому встановлено, що між позивачем та відповідачкою укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідачка ознайомилася та погодилася з ними.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачкою не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

У договорі №7668380, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перед відповідачкою виконав, ініціювавши перерахувавння останній обумовлені кредитним договором кошти.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №7668380 від 09.03.2024 в сумі 25116 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 6900,00 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 18216 гривень.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надала, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25116 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 6900,00 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 18216 гривень.

Вказана у позовній заяві нарахована сума 6141,00 гривень штрафних санкцій позивачем не пред`явлена до стягнення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованості у розмірі 25116 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 6900,00 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 18216 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2662,40 гривень.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI)договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано суду наступні докази ( в копіях): довіреність від 11.08.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7073/10, договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02, укладений 10.09.2025 між АБ «Соломко та Партнери» та ТОВ «Юніт Капітал», за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Метою представництва є захист прав та законних інтересів Клієнта, проведення необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь клієнта. Порядок оплати послуг АБ: Отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: - обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; - ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; - вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським бюро інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; - необхідність виїзду у відрядження; - важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; - особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; - характер і тривалість професійних відносин Адвокатського бюро з Клієнтом; - професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвокатського бюро. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток №1 до Договору). Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Сума гонорару подвоюється у разі надання Адвокатським бюро послуг Клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта. Гонорар сплачується шляхом перерахуванням коштів у безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро. У тому випадку, якщо рішення суду ухвалено не на користь Клієнта, Клієнт звільняється від обов`язку сплати гонорару. У випадку дострокового розірвання даного Договору з ініціативи Клієнта, Адвокатське бюро не повертає раніше отриманий від Клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; додаткову угоду від 11.09.2025 № 25770860222 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, за умовами якої Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, позичальник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 7668380 від 09.03.2024; акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги) №10/09/25-02 від 10.09.2025, за даними якого АБ «Соломко та Партнери» надало ТОВ «Юніт Капітал» правові та юридичні послуги на загальну суму 7000,00 гривень.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу, суд враховує висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2025 року по справі № 275/150/22 провадження № 61-13766св24, де Верховний Суд виснував таке.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:

«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У справі, що розглядається, відповідачкою заперечень щодо витрат позивача на правову допомогу до суду не подано.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13,76, 81,141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №7668380 від 09.03.2024 в розмірі 25116 (двадцять п`ять тисяч сто шістнадцять) гривень 00 копійок, яка складається з: - 6900,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, - 18216,00 гривень - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: 01130, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя - С.М. Лисиченко