Ухвала суду № 135130401, 23.03.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/425/26

провадження № 1-кп/179/106/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026040000000156 від 25.01.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляйполе, Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, звільненого в запас зі Збройних Сил України у зв`язку з перебуванням в полоні на території російської федерації, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026040000000156 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.283-1 КК України.

Ухвалою від 13 березня 2026 року призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та його захисник, а також потерпіла проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Магдалинівському районному суду Дніпропетровської області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, оскільки обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

Заперечень від учасників судового провадження про здійснення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні не надійшло.

Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27.01.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 26.03.2026. З моменту обрання запобіжного заходу, ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для прийняття такого рішення, не зменшились та продовжують існувати.

Про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. На даний час підозрюваний ОСОБА_4 , є працездатною особою, проте офіційно не працевлаштований. Окрім того, ОСОБА_4 усвідомлює, що в результаті вчиненого ним злочину наступили тяжкі наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 , що свідчить про намір підозрюваного у будь-який спосіб уникнути кримінальної відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні свідчить те, що підозрюваному ОСОБА_4 , відомі анкетні дані зазначених осіб, окрім цього загибла ОСОБА_7 , та свідок ОСОБА_8 , з підозрюваним мешкали в одному населеному пункті, а тому у разі обрання запобіжного заходу не поєднаного з позбавленням волі останній може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху свідчить те, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,04%), допускає грубі порушення ПДР України, а саме, небезпечну та агресивну манеру водіння не маючи при цьому взагалі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Враховуючи особливо тяжкі наслідки, завдані злочином у вигляді смерті потерпілого, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Просив врахувати, що обвинувачений є учасником бойових дій, не переховувався від органу досудового розслідування, на даний час зареєстрований як ВПО, має постійне місце проживання та має намір відшкодувати шкоду потерпілій.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, при цьому суду пояснив, що на теперішній час не працює, перебуває на обліку в центрі зайнятості, не одружений та не має дітей, має проживає зі співмешканкою у АДРЕСА_2 , однак кому він належить не знає.

Потерпіла ОСОБА_6 у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, підтримала позицію сторони захисту.

Вислухав думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 27.01.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26.03.2026, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 є працездатним, однак офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, офіційно не одружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у останнього сталих соціальних зв`язків.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, який спричинив тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої, не маючи міцних соціальних зв`язків, роботи та осіб на утриманні, перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки наслідки втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також обвинувачений може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що свідки судом ще не допитані.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема, домашній арешт або особисте зобов`язання, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межи розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості ухилення від суду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Доказів того, що обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися, суду не надано, тому підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Таким чином, з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до ч. 4 статті 183 КПК України, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спричинив загибель людини.

Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло. Будь - яких інших клопотань суду не заявлено.

Всі питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Керуючись ст. ст.199, 314-316, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області на 03 квітня 2026 року о 09 годині 40 хвилин.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4»на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали. В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1