Ухвала суду № 135130263, 20.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2789/26

Провадження № 1-кс/204/502/26

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпро петровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026042000000025 від 27.02.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Павлоград, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утримані маючого доньку 2015 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпро петровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026042000000025 від 27.02.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою слідчих СВ відділу поліції № 3 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000025 від 27.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра. ОСОБА_5 підозрюється у тому, що будучи достовірно обізнаним про дію воєнного стану у державі і проведення загальної мобілізації, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 27.02.2026, розробив злочинний план, який полягав у вимаганні неправомірної вигоди у осіб, які проходять медичне обстеження для визначення ступеню їх придатності згідно з Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Так, ОСОБА_7 бажаючи отримати висновок ВЛК про непридатність до військової служби разом з іншими дозвільними документами, які будуть підставою для офіційного перетину пункту пропуску державного кордону України в період воєнного стану та зняття з облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг», вирішив звернутись до ОСОБА_5 , якого йому порадили та надали номер мобільного телефону під час розмови у компанії військових, із приводу консультації з даного питання. Так, 25 лютого 2026 року у ОСОБА_5 під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди з метою незаконного особистого збагачення. У зв`язку з чим, ОСОБА_5 на виконання свого злочинного умислу повідомив ОСОБА_7 , про можливість впливу на посадових осіб ВЛК з метою отримання висновку про непридатність до військової служби та для позитивного вирішення вказаного питання останній повинен надати йому грошові кошти в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США, а він в свою чергу здійснить вплив на посадових осіб ВЛК з метою отримання висновку про непридатність до військової служби та посадових осіб ТЦК з метою зняття з облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг» . Також ОСОБА_5 повідомив, що грошові кошти необхідно буде передати йому частинами, а саме: при першій зустрічі необхідно передати 70 відсотків від 16000 доларів США та 30 відсотків від зазначеної суми після виготовлення документів. ОСОБА_7 усвідомлюючи, що у разі ненадання ОСОБА_5 неправомірної вигоди він не зможе в передбаченому законом порядку отримати висновок ВЛК про непридатність до військової служби та зняття з облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг» - у зв`язку з чим погодився на пропозицію останнього. В подальшому, 19.03.2026, приблизно о 14 год. 07 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, переслідуючи корисливий мотив направлений на незаконне збагачення за рахунок ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи на відкритій місцевості, поруч з будівлею закладу «Макдональдс» розташованою за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, бул. 1а отримав від ОСОБА_7 , імітаційні грошові кошти у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, як заздалегідь обумовлену частину неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, для прийняття рішення про отримання висновку ВЛК про непридатність до військової служби разом з іншими дозвільними документами, які будуть підставою для офіційного перетену пункту пропуску державного кордону України в період воєнного стану та для зняття з ОСОБА_7 облікового статусу «у розшуку» в електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг». Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди. 19.03.2026 громадянин ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 20.03.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: Рапортом працівників Дніпропетровського управління ДВБ НП України; Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.02.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 02.03.2026; Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 02.03.2026; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.03.2026;Протоколом огляду та вручення грошових коштів, імітаційних засобів від 19.03.2026; Протоколом додаткового лопиту свідка ОСОБА_7 від 19.03.2026; Протоколом огляду мобільного телефону від 19.03.2026; Протоколом затримання ОСОБА_5 від 19.03.2026. Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна та згідно з ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, у зв`язку з чим, до ОСОБА_5 відповідно до ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Стороною досудового розслідування при вирішенні питання про необхідність звернення до суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оцінено в сукупності таких обставин: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення зібрані під час досудового розслідування докази повністю вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ним вини ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2, який відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкий злочини, за вчинення яких передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 є особою середнього віку, не є особою, що має інвалідність; міцність соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_5 має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , мешкав разом із дружиною та малолітньою донькою; наявність у підозрюваного постійного місця роботи підозрюваний ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштований; підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. На думку слідчого у цьому кримінальному провадженні доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі оцінено у сукупності наведених вище факторів, пов`язаних із характером особи підозрюваного, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками із суспільством. Водночас, органом досудового розслідування не встановлено стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя у спосіб неявки в судове засідання. Заявлені ризики на даний час не зменшились, при цьому суд повинен керуватись практикою Європейського суду з прав людини, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Враховуючи наведене вважаємо, що підозрюваний ОСОБА_5 достовірно знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, буде переховуватись від суду. Ризик, передбачений п. 3, п. 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками може допомогти іншим особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_5 більш м?якого покарання. Така поведінка підозрюваного перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Ризик, передбачений п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше (аналогічне) кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що також підтверджується діями підозрюваного ОСОБА_5 який, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив прийняття пропозиції, обіцянки, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди. У зв`язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та їх обґрунтованості, є необхідність у застосуванні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування такого запобіжного заходу є вимушеною необхідністю, яка зумовлена необхідністю забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та інших осіб, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити нові кримінальні правопорушення. Водночас, застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт) ніж тримання під вартою, не можливо, оскільки вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, так як місцеперебування останнього, особи з якими він спілкується, а також інші його дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків. Водночас слід зазначити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також всі особи, причетні до його вчинення, що може суттєво вплинути на подальшу поведінку підозрюваного. Дані обставини також вказують на необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим що останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. На підставі викладеного, вважаю, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки враховуючи, що відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин є тяжким, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є недоцільним, а запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим. Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Згідно із ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Також, статтею 182 КПК України (частина 1) визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Частиною 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Пунктом 1 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Таким чином, обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, наддасть гарантії дотримання підозрюваного ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки та покладеного обов`язку явки, як до слідчого або прокурора так і до суду. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, вивчивши письмові заперечення та додаті матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурором доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просив підозрюваний та його захисник, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У зв`язку з наведеним, враховуючи майновий стан особи підозрюваного, до нього слід застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 832 000,00 гривень, що буде достатнім для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного та покласти на нього обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України .

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026042000000025 від 27.02.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 17 травня 2026 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 832 000,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 , встановленої у розмірі 832 000,00 гривень, вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 17.05.2026 року, а саме:

- за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати паспорт для виїзду за кордон до районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід з накладенням грошового стягнення в розмірі до двох розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1