Постанова № 135125557, 25.03.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/377/26 Провадження № 3/302/138/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який, згідно з протоколом, зі слів перебуває у статусі СЗВЧ з 08.03.2026 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року о 01:20 годині, прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Торунь (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області), у напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Румунію поза пунктами пропуску у складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про його дату, час та місце повідомлявся шляхом спрямування SMS повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений у долученій до протоколу заяві, якою повідомлено про розгляд справи в Міжгірському районному суді Закарпатської області.

За частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Як наголосив ЄСПЛ у рішенні «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності притягуваного з огляду на його інформованість про судовий розгляд та відсутність даних щодо поважності причин неявки в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в статті 251 КУпАП.

Суд, відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 204-1 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно статті 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 10.03.2026 року серії ЗхРУ № 339505, рапортом начальника кінологічного відділення ВПС, а також довідкою про виявлення громадян України, зміст якої у своїй сукупності відображає обставини вчинення правопорушення.

Так, відповідно до зазначеної довідки встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів та з метою уникнення подальшого проходження військової служби, самостійно спланував незаконний перетин державного кордону України поза пунктом пропуску, визначив маршрут за допомогою сервісу «Google Maps» та залучив до цього знайомого ОСОБА_2

08.03.2026 року вони самовільно залишили військову частину, а 10.03.2026 року були виявлені на контрольному посту «Торунь», де під час перевірки надавали суперечливі пояснення щодо мети свого пересування. Під час подальшого опитування ОСОБА_1 підтвердив намір незаконного перетину державного кордону, при цьому пояснення ОСОБА_2 за своїм змістом узгоджуються з його поясненнями.

Крім того, у поведінці притягуваного зафіксовано характерні індикатори ризику незаконного перетину державного кордону, а саме: знервовану поведінку, надання суперечливих пояснень, непідтвердження мети перебування у прикордонній зоні та приховування наявності паспорта для виїзду за кордон.

Наведені докази не суперечать один одному, взаємно доповнюються та у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконний перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Фактичні обставини свідчать про наявність у його діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП, оскільки мала місце саме спроба перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску, вчинена групою осіб. Для наявності складу цього правопорушення достатнім є встановлення факту вчинення дій, безпосередньо спрямованих на незаконне перетинання кордону (формальний склад), незалежно від того, чи було доведено намір до фактичного перетину. Доказів того, що перебування притягуваного у зазначеному місці та за вказаних обставин мало іншу законну мету, матеріали справи не містять.

При цьому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомлена про розгляд справи та мала реальну можливість надати суду пояснення і докази на спростування обставин, викладених у протоколі та інших матеріалах, однак цим правом не скористалася.

За відсутності будь-яких даних, що спростовують викладені у протоколі та рапорті обставини, з урахуванням їх внутрішньої узгодженості, послідовності та відповідності вимогам закону, суд приходить до висновку про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП.

За вчинення правопорушення за частиною 2 статті 204-1 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність притягуваного не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу притягуваного, з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 204-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню в межах санкції вказаної статті.

Керуючись частиною 2 статті 204-1, статтею 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті204-1 КУпАП та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень (вісім тисяч п`ятсот гривень).

У разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення ОСОБА_1 копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA208999980313020106000007423, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення та залишення постанови без змін або після зміни постанови.

Суддя Пухальський С. В.