Рішення № 135125263, 24.03.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

24.03.2026

Справа № 482/986/25

Номер провадження 2/482/202/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Сергієнка С.А., секретаря судового засідання Шведової Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження позовних вимог позивач вказав, що відповідно до укладеного 15.12.2021 року договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки відповідачу ОСОБА_1 в установі позивача було відкрито картковий рахунок в гривні з відновлювальною кредитною лінією, а також видано кредитну картку та ПІН код до неї.

З моменту підписання відповідачем заяви 15.12.2021 року, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт до 20000 грн., який в подальшому збільшився , що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав згідно Довідки про видані картки (додається до позовної заяви) кредитну картку номер НОМЕР_1 строк дії - 12/25 тип Універсальна/

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Отже, Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

Враховуючи, що позичальник систематично порушував свої зобов`язання по кредитному договору, банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу по кредитному договору, станом на 15.04.2025 року у сумі 44608,08 грн., яка складається з наступного: 41676,18 грн. - заборгованість за тілом кредита, 2931,90 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Ст.ст. 204, 227 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст.1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦПК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом АТ КБ« ПриватБанк» надало:

копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 15.12.2021 року підписану відповідачем у якій вказано основні суттєві умови користування кредитним рахунком, а саме порядок і строки погашення кредиту, розмір відсотків за користування кредитними коштами, порядок їх нарахування та сплати позичальником та інші умови;

виписку по рахунку відповідача;

підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту в якому вказано всі суттєві умови кредитного договору;

розрахунок заборгованості;

довідку про зміну криедитного ліміту.

Із вищевказаних доказів видно, що ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву, пройшовши ідентифікацію клієнта, уклав з позивачем договір про надання банківських послуг, що підтвердив своїм підписом в заяві та паспорті споживчого кредиту, в межах умов яких відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку до 20000грн. (який у подальшому збільшувався та зменшувався та максимально становив 50000грн.), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42% річних, на строк 12 місяців з пролонгацію (п.1.2. Договору Заяви)

Відповідачем не надано заперечень відносно того, що він підписував вищевказану Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, отримував у ПАТ КБ "ПриватБанк" кредитні картки, а також користувався ними, отримуючи від банку кредитні кошти, тобто те, що він отримав від ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідач отримував кредитні кошти від позивача, а також частково проводив повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість по тілу кредиту, який отримав відповідач від АТ КБ «ПриватБанк», станом 15.04.2025 року становить 44608,08 грн.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення вищевказаної заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Як видно із досліджених судом доказів, відповідачем не вчасно сплачувалися відсотки за користування кредитними коштами у зв`язку з чим у нього станом на 15.04.2025 року виникла прострочена заборгованість за відсотками у сумі 2931,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

З наведеного видно, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», місцезнаходження: (01001, м. Київ, вул.. Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 15.12.2021 року станом на 15.04.2025 року у сумі 44608 (сорок чотири тисячі шістсот вісім) грн. 08 коп., яка складається з наступного: 41676,18 грн. - заборгованість тілом кредиту, 2931,90 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: (01001, м. Київ, вул.. Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко