Ухвала суду № 135124011, 24.03.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________

УХВАЛА

"24" березня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/2393/25

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши заяву ТОВ «ОБЕРІГ-ПЛЮС» про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/2393/25 (вх. №5552/26 від 06.03.2026) у справі

за позовомХарківської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «ОБЕРІГ-ПЛЮС» простягнення коштів

за участю представників:

стягувача не з`явився;

боржника (заявника) не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від боржника ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" до Господарського суду Харківської області надійшла заява про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/2393/25 (вх. №5552/26), в якій просить суд відстрочити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/2393/25 на 12 місяців до 15.01.2027.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2026 у справі №922/2393/25 вищевказану заяву ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 24.03.2026 о 10:40 год.

В призначене на 24.03.2026 судове засідання представники стягувача та боржника не з`явивсь, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів Харківської міської ради та ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд". При цьому, судом була задоволена заява представника ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" про участь останнього в судовому засіданні в режимі відеоконфереції, втім зв`язок з представником був відсутній.

Дослідивши матеріали справи та заяву боржника про відстрочення виконання рішення (постанови), суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2393/25 було відмовлено повністю в задоволенні позову Харківської міської ради.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 рішення Господарського суду Господарського суду Харківської області від 03.10.2025 у справі №922/2393/25 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 440.130,48 грн, а також витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 6.601,96 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 7.922,35 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі № 922/2393/25.

В поданій заяві про відстрочення виконання постанови боржник зазначає, що основним видом діяльності Товариства є "Будівництво житлових і нежитлових будівель". Натомість, внаслідок військової агресії російської федерації, спричинило негативні економічні процеси в державі, а також значне зниження обсягів будівництва житлових і нежитлових будівель, що в свою чергу, зменшило потреби в роботах та послугах ТОВ "ОБЕРГІ-ПЛЮС", купівельної можливості його клієнтів. Наведені обставини призвели до скрутного фінансового становища боржника, господарська діяльність останнього за основним видом діяльності фактично призупинена, у боржника відсутні прибутки та грошові кошти на рахунку. Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність об`єктивних факторів, які істотно ускладнюють виконання судового рішення в даний час.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про розстрочення виконання рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до положень статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведених норм, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

В основу ухвали про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

У зв`язку з тим, що відстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні суду в цілях вирішення питання про можливість її відстрочення, а також визначення строку подовження виконання рішення необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права та допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, надання судом відстрочки виконання рішення повинна ґрунтуватися на обставинах справи, які носять виключний (надзвичайний) характер, що встановлені судом при дослідженні поданих сторонами належних, допустимих та достовірних доказів, враховуючи при цьому принципи розумності та справедливості, з врахування балансу інтересів сторін.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Господарський суд під час розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення враховує не лише можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не повинен допускати їх настання.

Отже, визначальним фактором у вирішенні вказаного процесуального питання є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення і при цьому повинні враховуватися інтереси обох сторін.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Суд зауважує, що з аналізу статті 331 ГПК України вбачається, що відстрочка виконання рішення є правом суду, а не обов`язком суду (судова дискреція або "суддівський розсуд"), яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд зазначає, що наведені боржником обставини не свідчать про неможливість виконання судового рішення в цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС", що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Негативні наслідки, що викликані введенням військового стану, неспроможністю боржника до беззбиткового господарювання, незадовільним станом планування власної економічної діяльності тощо, не можуть бути перекладені на стягувача, оскільки це суперечило б принципам справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України).

Суд також приймає до уваги, що заявником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного фінансового становища ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" у вказаний у заяві про відстрочку термін, а отже і про наявність реальної можливість виконання рішення через 12 місяців.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що боржником у порушення статей 73, 74 ГПК України не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення суду.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, неможливості перекладати комерційні ризики боржника на стягувача, а також оскільки боржником не надано доказів можливості погашення заборгованості через 12 місяців, суд вважає, що заява ТОВ "ОБЕРІГ-ПЛЮС" про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №922/2393/25 на 12 місяців задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 86, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ТОВ «ОБЕРІГ-ПЛЮС» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 25.03.2026.

СуддяН.С. Добреля