Рішення № 135123873, 11.03.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/245/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби

позивача 2 Великогаївської сільської ради

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"

відповідача 2 Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради

про: визнання недійсною додаткової угоди №2 від 24.10.2022 до договору №130 від 24.01.2022; стягнення грошових коштів в сумі 7 575,15 грн.

за участі представників:

прокурора: Пагут О.С.- довіреність.

позивача 1: Мартинович Г.Б., довіреність;

відповідача 1: Драпак Г.В.- довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна Виконувача обов`язків керівника Тернопільської окружної прокуратури, подана в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби; Великогаївської сільської ради до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" та Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів в сумі 7 575,15 грн.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткової угоди до договору, якою збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.

Прокурор та представник позивача 1 у судовому засіданні заявлений позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №б/н (вх. №3344) від 07.05.2025 та додаткових поясненнях №99/08 від 09.02.2026, просить у задоволенні позову відмовити, а судові витрати по сплаті судового збору у цій справі покласти на обох відповідачів. Зазначає, що додатковою угодою №2 від 24.10.2022 до договору №130 від 24.01.2022 збільшено ціну за одиницю товару на 6,44%, що відповідає Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того вказує, що саме АТ "Оператор ринку" є першоджерелом інформації, яка використовується ДП "Держзовнішінформ", Торгово - промисловою палатою України та іншими організаціями, уповноваженими надавати інформацію щодо коливання ціни електричної енергії. Отже, публічні дані з ДП "Оператор ринку" є достатньою підставою для зміни ціни при коливанні ціни ринку.

Також відповідач 1 зауважує, що Товариство зверталося до споживача з повідомленнями щодо зміни ціни електричної енергії впродовж дії Договору №130, а останній погоджував та підписував додаткові угоди. Окрім цього, споживач здійснював оплату за використану електричну енергію за умовами додаткових угод. Відтак, внесення змін до договору відбувалося за взаємною згодою сторін, відповідало умовам договору і вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім цього, ТОВ "Тернопільелектропостач" зазначає про те, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Ним не долучено доказів, що свідчать про існування поважних причин, котрі б перешкоджали зверненню з позовом до суду владним структурам. Тоді як прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб`єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган.

До того ж, відповідач 1 звертає увагу суду на те, що прокурор просить стягнути кошти в користь місцевого бюджету в особі Великогаївської сільської ради, при цьому ним не долучено доказів, які свідчили про те, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу додатково перераховувались кошти безпосередньо з місцевого бюджету.

У письмових поясненнях №50-89-173ВИХ-26 від 07.01.2026 Тернопільська окружна прокуратура посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 по справі №920/19/24, в якій остання виснувала, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю. Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Прокурор також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи № 920/19/24 не вбачала підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Повноважні представники позивача 2 та відповідача 2 у жодне судове засідання не прибули, будь - яких заяв чи клопотань від них не надходило, хоча про дату, час та місце слухання справи останні повідомлялись належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, в матеріалах справи наявні довідки про доставку електронних листів через систему "Електронний суд".

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності учасників судового процесу, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені належні умови для подання відповідних доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення учасникам судового процесу можливості реалізувати власні процесуальні права належним чином.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем 2 відзиву на позов та неявка його представника та представника позивача 2 у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Великогаївською сільською радою було проведено процедуру закупівлі UA-2022-01-12-005127-а електричної енергії обсягом 80 000 кВт/год.

У відкритих торгах брала участь лише одна юридична особа, яка відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 25.01.2022 і стала переможцем торгів - ТОВ "Тернопільелектропостач", з ціновою пропозицією 360 000 грн.

Як наслідок, 24.01.2022 між ТОВ "Тернопільелектропостач" (Постачальник) та Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради (Споживач) було укладено договір №130 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), згідно з п.2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Кількість електричної енергії на 2022 рік визначено в обсязі 80 000 кВт/год (п.2.3 Договору).

Згідно з п.3.1 спірної угоди, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, що є Додатком 1 до цього Договору.

В силу п.п. 3.3., 3.4 Договору Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. Постачальник зобов`язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.02.2022 до 31.12.2022 .

Пунктом 5.1 укладеного правочину визначено, що ціна за 1кВт/год електричної енергії станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 4,50 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 3,75 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,75 грн. Сума оплати за послуги передачі включається в рахунок за електричну енергію.

Відповідно до п.5.2 Договору загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 360 000 грн, з урахуванням ПДВ 60 000 грн. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/отримання товару у 100% розмірі на підставі надісланого рахунку для оплати. Обсяги споживання товару підтверджуються складеним сторонами актом приймання - передачі товару. Оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання рахунку Споживачем або протягом 5 робочих днів від дати, визначеної в комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (додаток 2 до Договору), що відповідає положенням ПРЕЕ (п.5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає останній тендерній пропозиції учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків замовника на дану потребу. На дату укладення Договору платіжні (бюджетні) зобов`язання виникають щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень), які складають: 300 000,00 грн з ПДВ.

Умови цієї угоди про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії не більше ніж 10% у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна призведе до збільшення суми визначеної у договорі (п.п. 5.5.2 п.5.5 Договору).

Згідно з п. 5.8 укладеного правочину у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії". Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.18 Договору).

Відповідно до пункту 13.1 Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 25.01.2022 до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно з п.13.2 спірної угоди Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь - яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Всі зміни до цього договору оформлюються письмовими угодами, що стають невід`ємною частиною договору і мають переважну силу над положеннями договору (п. 13.5, 13.11 Договору).

Невід`ємною частиною спірного правочину є: Додаток №1 Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №2 Комерційна пропозиція "Індивідуальна"; Додаток №3 Договірні (замовлені) обсяги щомісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту на 2022 рік.

У Додатку №2 "Комерційна пропозиція "Індивідуальна" визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення договору становить 3,75 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку та тариф на послуги постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,34564 грн за 1кВт/год (без ПДВ).

В подальшому, між Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради та ТОВ "Тернопільелектропостач" були укладені додаткові угоди до Договору, а саме:

- Додатковою угодою №1 від 28.09.2022 сторони вирішили внести зміни в п.2.3 Договору, виклавши його у наступній редакції: "Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором 73 402 кВт/год". Також сторони погодили внести зміни в п. 5.1 Договору, виклавши в наступній редакції: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, спожитої станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі становить 4,904436 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 4,08703 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,817406 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію". Окрім того, сторони погодили внести зміни в п. 5.2 Договору: "Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 359 995,41 грн".

Додаток 2 до Договору викладено у новій редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та становить 4,08703 грн за 1 кВт/год (без ПДВ), та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальника на ринку та тариф на послуги постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,34564 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)".

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільелектропостач" до Відділу з листом №1826/12 від 21.09.2022 із пропозицією внести зміни через необхідність підвищення ціни за одиницю товару. Зазначено, що у відповідності до довідки, виданої ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/95 від 12.09.2022, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 12,01%. Окрім того, середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за періоди 01- 10 серпня 2022 склала 2949,10 грн/МВт*год та 01-10 вересня 2022 року склала 3303,40 грн/МВт*год.

Як наслідок, за цією додатковою угодою ціну було збільшено на 9% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі.

- Додатковою угодою №2 від 24.10.2022 сторони вирішили внести зміни в п.2.3 Договору, виклавши його у наступній редакції: "Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором 69 315 кВт/год". Також сторони погодили внести зміни в п. 5.1 Договору, виклавши в наступній редакції: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, спожитої станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі становить 5,193564 грн з урахування ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 4,32797 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,865594 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію". Окрім того, сторони погодили внести зміни в п. 5.2 договору: "Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 359 991,89 грн".

Додаток 2 до Договору викладено у новій редакції: "Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та становить 4,32797 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальника на ринку та тариф на послуги постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,34564 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)".

Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільелектропостач" до Відділу з листом №500/12 від 13.10.2022 із пропозицією внести зміни через необхідність підвищення ціни за одиницю товару. Зазначено, що у відповідності до довідки, виданої ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/111 від 10.10.2022, середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" збільшилась на 6,44 %. Окрім того, середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в торгівельній зоні Об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС) за періоди 01- 10 вересня 2022 року склала 3303,40 грн/МВт*год та 01-10 жовтня 2022 року склала 3516,30 грн/МВт*год.

Відтак, за цією додатковою угодою ціну було збільшено на 5,89% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в додатковій угоді №1 та на 15,41 відсотків від ціни, визначеній у Договорі за результатами процедури закупівлі.

- Додатковою угодою №3 від 23.11.2022 внесено зміни до Договору, зокрема, в пункт 14. Місце знаходження, платіжні реквізити та підписи сторін, виклавши їх в новій редакції.

- Додатковою угодою №4 від 30.12.2022 внесено зміни до Договору, зокрема, в п. 5.2.Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 359 588,04 грн, в тому числі ПДВ - 59 931,34 грн".

На виконання договірних умов Постачальником було поставлено з лютого по грудень 2022 року електричну енергію в загальній кількості 75 539 кВт/год , а Споживачем оплачено її вартість на загальну суму 359 588,04 грн. Це підтверджується актами прийняття - передавання та платіжними дорученнями, а саме :

- акт №39/130 від 14.03.2022 - 22 458 кВт*год на суму 101 061,00 грн з ПДВ, платіжне доручення №140 від 14.03.2022 на суму 101 061,00 грн;

- акт №39/130 від 15.04.2022 - 13 803 кВт*год на суму 62 113,50 грн з ПДВ, платіжне доручення №197 від 15.04.2022 на суму 62 113,50 грн;

- акт №39/130 від 05.05.2022 - 2 338 кВт*год на суму 10 521,00 грн з ПДВ, платіжне доручення №219 від 05.05.2022 на суму 10 521,00 грн;

- акт №39/130 від 26.05.2022 - 1 031 кВт*год на суму 4 639,50 грн з ПДВ, платіжне доручення №255 від 30.05.2022 на суму 4 639,50 грн;

- акт №3 9/130 від 05.07.2022 - 1 698 кВт*год на суму 7 641,00 грн з ПДВ, платіжне доручення №315 від 07.07.2022 на суму 7 641,00 грн;

- акт №40/130 від 08.08.2022 - 1 606 кВт*год на суму 7 227,00 грн з ПДВ, платіжне доручення №368 від 08.08.2022 на суму 7 227,00 грн;

- акт №130 від 05.09.2022 - 2 718 кВт*год на суму 12 231,00 грн з ПДВ, платіжне доручення №443 від 05.09.2022 на суму 12 231,00 грн;

- акт №130 від 05.10.2022 - 3 687 кВт*год на суму 18 082,66 грн з ПДВ, платіжне доручення №494 від 05.10.2022 на суму 18 082,66 грн;

- акт №130 від 02.11.2022 - 6 460 кВт*год на суму 33 550,43 грн з ПДВ, платіжне доручення №570 від 03.11.2022 на суму 33 550,43 грн;

- акт №130 від 29.11.2022 - 10 840 кВт*год на суму 56 298,23 грн з ПДВ, платіжне доручення №653 від 29.11.2022 на суму 56 298,23 грн;

- акт №130 від 23.12.2022 - 8 900 кВт/год на суму 46 222,72 грн з ПДВ, платіжне доручення №73 9 від 23.12.2022 на суму 35 853,93 грн та платіжне доручення №738 від 23.12.2022 на суму 10 368,79 грн.

Таким чином, з урахуванням всіх додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 69 315 кВт/год замість 80 000 кВт/год. Загальна вартість Договору зменшилась до 359 588,04 грн.

Як наслідок, прокурор стверджує, що відповідач 1 передав відповідачу меншу кількість товару, а Споживачем внаслідок незаконного укладення додаткових угод надміру сплачено 7 575,15 грн.

Відтак, на думку прокурора, додаткова угода №2 до Договору укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти стягненню з відповідача 1 на користь місцевого бюджету Великогаївської територіальної громади.

Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до положень п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

У зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії").

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на те, що ціна товару у тендерній пропозиції відповідача 1 під час проведення ним спірної закупівлі могла бути усвідомлено занижена для отримання перемоги у торгах, що робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №-2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

На виконання вимог, установлених ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Тернопільською окружною прокуратурою у листі №50-89-1917ВИХ-25 від 19.02.2025 наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору на постачання електричної енергії споживачу №13 0 від 24.01.2022 та звернуто увагу керівництву Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на те, що ними не вжито заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.

Листом від 06.03.2025 №131913-17/690-2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що заходи не вживалися у зв`язку з відсутністю правових підстав, і вживати заходів позовного характеру шляхом звернення в суд не будуть, а також зазначено, що щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не заперечують.

Однак, з огляду на перелічені вище законодавчі приписи та фактичні обставини, судом критично оцінюються такі твердження органу, котрий уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 1 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Великогаївської сільської ради.

Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

В даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва порушених інтересів держави органами прокуратури.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор вказує на: наявне порушення майнових інтересів територіальної громади у бюджетній сфері та необхідність їх захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захисту порушених інтересів.

Також, слід врахувати, що органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10, ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону, (ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах серед іншого поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Як визначено статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Рішенням Великогаївської сільської ради №1110 від 28.05.2020 утворено юридичну особу Відділ культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради з 01.07.2020.

Відповідно до п.1.1 Положення про відділ культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради, затвердженого рішенням Великогаївської сільської ради №1110 від 28.05.2020 Відділ є самостійним структурним підрозділом Великогаївської сільської ради, утворюється Великогаївською сільською радою і в межах території ради забезпечує виконання покладених на Відділ завдань.

Відділ є юридичною особою, має власний баланс, рахунки в установах банків, печатку із назвою Відділу, штамп, бланки з офіційною назвою відповідно до нормативних актів (п.1.3 Положення).

Згідно п. 1.4 Положення у своїй діяльності Відділ підпорядковується Великогаївській сільській раді, Великогаївському сільському голові та начальнику Відділу.

Відділ утримується за рахунок коштів місцевого бюджету (п.8.1 Положення).

Статтею 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Джерелом фінансування вказаної у позовній заяві закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Великогаївська сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Для реалізації наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Держава створює умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені в Законі України "Про публічні закупівлі". Дотримуватись цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців територіальної громади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Відтак, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Тернопільською окружною прокуратурою 19.02.2025 направлено лист №50-89-1931 ВИХ- 25 до Великогаївської сільської ради з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені між Відділом культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради та ТОВ "Тернопільелектропостач" додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом та наведено розрахунок позовних вимог.

Однак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, у листі №268 від 25.02.2025 Великогаївська сільська рада зазначила про те, що не заперечує щодо представлення Тернопільською окружною прокуратурою в судовому порядку інтересів держави в особі Великогаївської сільської ради щодо визнання додаткової угоди №2 від 24.10.2022 до договору №130 від 24.01.2022 недійсним та стягнення зайво сплачених коштів.

Щодо позовних вимог суд вказує на наступне.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону, у його розумінні замовниками закупівель є органи державної влади (органи законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ст.5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури за купівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу частин першої - третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою, другою статті 334 ЦК України обумовлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 цього ж Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

При вирішенні цього спору судом враховуються правові висновки, що наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22, за якими :

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч.5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Також судом приймається до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 вказала, що не вбачає підстав для відступу від висновків про застосування норм права, що викладеного у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.

Окрім цього, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19 у постанові від 18 червня 2021 року зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. У вищезазначеній постанові також вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма щодо збільшення ціни застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Виходячи з вище наведеного в сукупності, встановлення судом факту збільшення учасниками договірних відносин, відповідно до додаткової угоди №2, ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни електричної енергії , яка була обумовлена Договором (на 15,41відсотка ), слугує самостійною та достатньою підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною в судовому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода №2 підлягає визнанню недійсною, як така, що укладена всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо вимоги про повернення грошових коштів, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При цьому судом було враховано відповідний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду наведений у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Оскільки додаткова угода №2 є недійсною та не породжує правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії мали регулюватись умовами договору №130 від 24.01.2022.

Відповідно до платіжних доручень Відділ культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради сплатив ТОВ "Тернопільелектропостач" на виконання умов Договору грошові кошти в розмірі 359 588,04 грн.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірної додаткової угоди з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 7 575,15 грн. Ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути до місцевого бюджету Великогаївської територіальної громади в особі Великогаївської сільської ради, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін та встановивши норму права, що підлягає фактичному застосуванню для вирішення цього спору, суд дійшов висновку про задоволення позову і в цій частині позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору згідно зі ст.129 ГПК України покладаються на обох відповідачів у рівних частинах на кожного.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 24.10.2022 до Договору №130 від 24.01.2022, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" та Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь місцевого бюджету Великогаївської територіальної громади в особі Великогаївської сільської ради (вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722, код ЄДРПОУ 04394875, код 43686108, р/р UA378201720344230010000104907, Держказначейська служба України, м. Київ) грошові кошти в сумі 7 575 (сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 15 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2"В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Відділу культури, молоді та спорту Великогаївської сільської ради на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/рUA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету 2800) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 25.03.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко