Ухвала суду № 135123753, 25.03.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.03.2026м. СумиСправа № 920/217/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/217/26

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень

Подільського району м. Києва (вул. Дмитрівська, буд. 16а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 03359701)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича

(

АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

про стягнення 107 260 грн 00 коп.,

УСТАНОВИВ:

18.02.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 107 260 грн 00 коп. штрафних санкцій, з яких: 46 710 грн 00 коп. пені та 60 550 грн 00 коп. штрафу за Договором купівлі-продажу №225 від 13.11.2025, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито провадження у справі № 920/217/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

12.03.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№1254, 1295) на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Окрім цього, просить суд розгляд справи №920/217/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

23.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№1431, 1247) на відзив на позовну заяву, згідно з положеннями якої позивач заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість, а також просить суд визнати поважними причини пропуску, поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи №920/217/26:

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 0410807349264 від 18.12.2025, а також рекомендованого повідомлення про вручення R041080011499 від 18.12.2025;

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034567211 від 26.12.2025, та рекомендованого повідомлення про вручення R040800010260 від 26.12.2025;

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034545080 від 04.12.2025 та рекомендованого повідомлення про вручення R040800008265 від 04.12.2025;

- копію фотофіксацій до акту про невідповідність від 08.12.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Щодо заяви відповідача (вх.№1295) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до змісту вказаної заяви відповідач просить суд, у зв`язку зі складністю справи, здійснювати розгляд справи №920/217/26 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Справа №920/217/26 призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 247 ГПК України.

За змістом частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) за договором купівлі-продажу №225 від 13.11.2025. Ціна даного позову становить 107 260 грн 00 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту (особливості предмету позову), категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які входять до предмету доказування, час, необхідний для вчинення судом та учасниками процесуальних дій, кількість учасників справи, суд дійшов висновку, що справа має незначну складність, для якої пріоритетним є швидке вирішення спору, тож справа є малозначною, оскільки ціна позову (107 260 грн 00 коп.) становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд якої підлягає здійсненню у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А тому, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача (вх.№1295) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Водночас, за приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи №920/217/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо заяви позивача (вх.№1247) про поновлення процесуального строку для подання доказів у справі.

Відповідно до змісту вказаної заяви позивач просить суд визнати поважними причини пропуску, поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи №920/217/26:

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 0410807349264 від 18.12.2025, а також рекомендованого повідомлення про вручення R041080011499 від 18.12.2025;

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034567211 від 26.12.2025, та рекомендованого повідомлення про вручення R040800010260 від 26.12.2025;

- копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034545080 від 04.12.2025 та рекомендованого повідомлення про вручення R040800008265 від 04.12.2025;

- копію фотофіксацій до акту про невідповідність від 08.12.2025.

Частина 1 ст. 252 ГПК України передбачає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №920/464/24 колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність.

На суд покладається обов`язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).

Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

З наведених вище висновків виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 зі справи № 904/5995/16.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Відтак, враховуючи наведені позивачем у поданій заяві (вх.№1247) обґрунтування поважності пропуску строку на подання доказів у справі, а також підстави для поновлення строку для подання доказів, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку поновити процесуальний строк позивачу для подання для подання доказів відповідно до переліку, зазначеного у відповіді на відзив на позовну заяву.

Керуючись ст. 12, 80, 119, 120, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Лахтарина Сергія Миколайовича (вх.№ 1295) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 14.04.2026, 10:50. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 5.

3. Заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (вх.№1247) про поновлення процесуального строку для подання доказів у справі задовольнити.

4. Поновити Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва пропущений процесуальний строк на подання доказів у справі №920/217/26.

5. Долучити до матеріалів справи: копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» № 0410807349264 від 18.12.2025, а також рекомендованого повідомлення про вручення R041080011499 від 18.12.2025; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034567211 від 26.12.2025, та рекомендованого повідомлення про вручення R040800010260 від 26.12.2025; копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» №0408034545080 від 04.12.2025 та рекомендованого повідомлення про вручення R040800008265 від 04.12.2025; копію фотофіксацій до акту про невідповідність від 08.12.2025.

6. Повідомити сторін про обов`язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

7. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

8. Копію ухвали направити сторонам у справі.

9. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 25.03.2026 та не підлягає оскарженню.

СуддяС.В. Заєць